Ухвала суду № 49033127, 20.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1412/9309/12 20.08.2015 20.08.2015 20.08.2015

Провадження № 22ц-784/1860/15 Головуючий у 1-й інстанції Агєєва Л.І.

Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Козаченка В.І., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Гордійчук С.С.,

за участю:

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_2

на ухвалу

Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 березня 2015 року про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання

постановлену за позовом

Миколаївської міської ради до приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_4, приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_2 про покладення обовязку,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2012 року ухваленого за позовом Миколаївської міської ради до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (далі - нотаріус ОСОБА_2П.) та приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - нотаріус ОСОБА_4В.), нотаріуса ОСОБА_5 зобов'язано зняти заборону та вилучити запис №5900980 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження нерухомого майна, зазначеного в договорі іпотеки, який укладено 24 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_6 Аваль» та ОСОБА_7, а саме гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 131-в/6. Крім цього, вказаного приватного нотаріуса також зобов'язано виключити запис №5916776 з Державного реєстру іпотек стосовно вказаної будівлі гуртожитку.

Приватного нотаріуса ОСОБА_4 зобовязано виключити запис №7100248 з Державного реєстру іпотек стосовно будівлі гуртожитку по вул. Потьомкінська, 131-в/6 в м. Миколаєві, внесеного у відповідності до договору іпотеки від 24 квітня 2008 року, укладеного між тими ж особами.

Рішення набрало законної сили 03 грудня 2012 року.

11 грудня 2014 року судом за заявою Миколаївської міської ради було видано два виконавчих листа про покладення обовязку на приватного нотаріуса ОСОБА_2 вчинити згадані дії.

25 лютого 2015 року Миколаївська міська рада звернулася до суду з заявами про поновлення строку для предявлення вказаних виконавчих листів до виконання.

Двома ухвалами Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 березня 2015 року заяви задоволені.

Приватний нотаріус ОСОБА_2 в апеляційному порядку оскаржує ухвалу від 05 березня 2015 року щодо поновлення строку на предявлення виконавчого листа до виконання про зобов'язання зняти заборону та вилучити запис №5900980 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.200-203, провадження №6/48/119/15). Одночасно вона посилається на неможливість виконати рішення щодо виключення запису №5916776 з Державного реєстру іпотек. На думку апелянта, судом не взято до уваги те, що позивач протягом двох років не предявляв до виконання виконавчий документ та втратив можливість виконання судового рішення через зміни в законодавстві.

Представник третьої особи покладається на думку колегії суддів при вирішенні апеляційної скарги, надавши письмові пояснення щодо порядку проведення реєстраційних дій прав на майно.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист по справі №2/1412/5131/12 про зобов'язання приватного нотаріуса ОСОБА_2 зняти заборону та виключити запис №5900980 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно гуртожитку по вул. Потьомкінська, 131-в/6 в м. Миколаєві, був виданий судом 11 грудня 2014 року (а.с. 71). Постановою старшого державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 19 січня 2015 року відмолено у відкритті виконавчого провадження ( а.с. 72). Після чого позивач звернувся до суду із заявою про поновлення строку на предявлення вказаного виконавчого листа до виконання (а.с.69-70).

Задовольняючи заяву, суд дійшов висновку, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання був пропущений стягувачем з поважних причин, а тому має бути поновлений у відповідності до ч. 1 ст. 371 ЦПК.

Проте, з такими висновками погодитися не можна.

Так, згідно з ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Відповідно до ч. 1 до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Частиною 1 ст. 371 ЦПК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визначених судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Постановляючи ухвалу, суд на ці вимоги закону та обставини справи уваги не звернув та не зясував причин, з яких позивач звернувся за видачею виконавчого листа, а отже і предявив його до виконання після спливу двох років з часу набрання рішенням законної сили. Позивач в заяві про поновлення строку для предявлення виконавчого документа до виконання посилався на те, що боржник ухиляється від добровільного виконання покладених на нього зобовязань. Однак суд не перевірив цих доводів, та не дослідив доказів на підтвердження вказаних обставин.

Також, в матеріалах справи відсутні докази про те, що про розгляд заяви повідомлялися всі сторони у справі, в тому числі приватний нотаріус ОСОБА_2 Між тим, виконання ч. 2 ст. 371 ЦПК України має суттєве значення, оскільки створює передумови для правильно вирішення заяви по суті.

Внаслідок вказаних обставин суд дійшов необґрунтованих і передчасних висновків про задоволення заяви.

За викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала у відповідності п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви про поновлення строку на предявлення виконавчого листа для виконання.

Постановляючи ухвалу, колегія суддів не бере до уваги доводів апелянта щодо неможливості виконання судового рішення про обовязок виключення даних з Державного реєстру іпотек, оскільки вони не стосуються ухвали, яка оскаржена. Відповідно не приймаються до уваги ці доводи на обґрунтування незаконності ухвали, яка оскаржена. Як було згадано вище, питання поновлення строку для предявлення виконання рішення в частині Державного реєстру іпотек вирішено іншою ухвалою суду від 05 березня 2015 року (а.с.83-84, провадження № 6/487/120/15).

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 березня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: