Ухвала суду № 49033067, 25.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

473/4199/14-к 25.12.2014

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

«25» грудня 2014 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Фаріонова О.М., розглянувши апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - захисника ОСОБА_2, на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, квітня місяця, 5 дня, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 Грузії, , який проживає в с. Ракове, сул. Сучкова,12, Вознесенського району Миколаївської області,

- визнаний винним за ч.2 ст.286 КК України та йому призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладені обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично зявлятися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишений без розгляду.

встановив:

Як вбачається з мотивувальної частини поданої представником потерпілої апеляційної скарги, захисник висловлює незгоду з вироком в частині призначеного покарання та застосування вимог ст. 75 КК України, а також вирішення цивільного позову.

Проте, висловлені апелянтом вимоги в резолютивній частині є не конкретними та суперечливими.

Зокрема, незважаючи на те, що в мотивувальній частині апелянт не оспорює висновки суду в частині визнання обвинуваченого винним за ст. 286 ч.2 КК України, але ж у резолютивній частині захисник просить визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні даного злочину.

Крім того, апелянт просить призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. В той же час, судом призначено покарання у виді позбавлення волі. Отже, апелянтом в мотивувальній частині не конкретизовано, чи погоджується він з розміром призначеного судом покарання. У разі, якщо апелянт вважає покарання у виді 3 років позбавлення волі занадто мяким, слід мотивувати дані вимоги, а в резолютивній частині висловити, яку конкретно міру покарання просить призначити.

Що стосується висловлених в резолютивній частині вимог про задоволення цивільного позову в повному обсязі, то ці вимоги апелянта теж є не конкретними, та не зазначено, в якій сумі та які збитки потерпіла просить стягнути, а в мотивувальній частині апеляційної скарги слід навести відповідні доводи щодо розміру заподіяної шкоди і дані на її підтвердження.

Оскільки позиція апелянта є суперечливою та не конкретною, вона не відповідає вимогам щодо апеляційної скарги, передбаченим ч.2 ст. 396 КПК України, і за таких обставин відповідно до ч.1 ст. 399 КПК України апеляційну скаргу слід залишити без руху, і встановити строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Керуючись ст. 399 ч. 1 КПК України, суддя, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - захисника ОСОБА_2, на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2014 року у відношенні ОСОБА_5 залишити без руху.

Встановити 10-денний строк з дня отримання копії ухвали захисником для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали. У разі неусунення недоліків апеляційної скарги в установлений строк, апеляційна скарга буде повернена.

Копію ухвали невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_2

Суддя