Ухвала суду № 49030032, 07.05.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22571/13-ц

Провадження № 4-с/127/105/14

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

07 травня 2014 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши скаргу ОСОБА_1, подану в його інтересах ОСОБА_2, на дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із скаргою в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа від 05 березня 2014 року № 127/22571/13-ц про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном.

Зазначена скарга не відповідає вимогам ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху з метою усунення недоліків.

Розгляд таких скарг проводиться відповідно до розділу VII ЦПК України, «Судовий контроль за виконанням судових рішень», відповідно до якого процесуальний статус осіб: заявник, субєкт оскарження та заінтересовані особи. Натомість, у зазначеній скарзі, процесуальний статус ОСОБА_1 визначено як «боржник», а процесуальний статус державного виконавця взагалі не зазначений, що не відповідає вимогам зазначених положень Закону. Також не визначено і коло заінтересованих осіб.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Із поданої скарги та документів доданих до неї вбачається, що заявник просить захистити порушене право шляхом зобовязання державного виконавця скасувати акт від 25 квітня 2014 року про заборону користування гаражем, при цьому до скарги надає копію вказаного акту, відповідно до якого боржники виселились та звільнили квартиру від особистих речей, а квартира передана представнику стягувача. Обґрунтовуючи незаконність дій державного виконавця щодо складання акту від 25 квітня 2014 року про заборону користування гаражем, заявник зазначає про те, що гараж, яким він користується, не має відношення до квартири та не зазначений у виконавчому документі, а тому вказаний акт підлягає скасуванню. При цьому, на підтвердження вказаної обставини надає акт, який не містить інформації про проникнення до гаража, його опечатування та заборону користування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що заявник на захист свого порушеного права просить зобовязати державного виконавця вселити боржників в квартиру АДРЕСА_1, що суперечить змісту резолютивної частини виконавчого документа, в якій йдеться про виселення боржників.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», строк звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця є процесуальними, може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. З поданої скарги вбачається, що заявник просить поновити строк на звернення до суду із скаргою, при цьому скарга не містить зазначення дати, коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод та зазначення доказів про такі обставини. При цьому, причинами пропуску вказаного строку заявник вказує витрачання часу на пошуки житла та улаштування житлових умов після виселення, без зазначення доказів про наведені обставини або підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», якщо скарга за формою і змістом не відповідає вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та не містить відомості, зазначені в статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», застосовуються положення статті 121 ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, подану в його інтересах ОСОБА_2, на дії державного виконавця, залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше пяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк скаргу вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: