Рішення № 49017340, 18.08.2015, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/519/15-ц

Провадження №2/571/208/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 року. смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді одноособово ОСОБА_1, при секретарі Гордійчук Т.О., за участю позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 згідно якого просять стягнути з відповідача на їхню користь майнову шкоду у розмірі 1049,50 гривень та моральну шкоду у розмірі 1000,00 гривень.

Позовні вимоги мотивують тим, що позивачі з відповідачем користуються спільною земельною ділянкою площею 0,06 га, наданою для обслуговування кв.2 та АДРЕСА_1. У 2006 році відповідач ОСОБА_5 самовільно забудував паркан огородивши цю ділянку, а також встановив ворота, які постійно зачиняє на замок. Ситуація, яка склалася на даний час, не влаштовує позивачів. Будучи власниками квартири АДРЕСА_2, позивачі не можуть в повній мірі реалізувати свої права та законні інтереси, змушені були демонтувати частину паркану для облаштування окремого заїзду. Для цього, витративши на будівельні матеріали 1049 грн. 50 копійок, вони звернулися за допомогою до майстра, який встановив два металеві швелери для воріт. 30 січня 2015 року відповідач болгаркою зрізав швелери, а потім на кожному зробив по два надрізи, чим привів їх у непридатність для подальшого використання.

Зухвале, цинічне знищення майна відповідач здійснював тривалий час у присутності позивача ОСОБА_3, яка є інвалідом 3 групи, навмисно завдаючи їй душевних страждань. Зважаючи на вартість та значимість пошкодженого майна для позивача ОСОБА_2, яка є похилого віку, відповідач ОСОБА_5 завдав душевних страждань і їй. Страждання позивачів тривають й досі, оскільки через активні дії агресивного характеру та озлобленість ОСОБА_5 вони не мають можливості встановити ворота. До того ж відповідач стверджує, що дані швелери належать йому, завідомо неправдиво вказавши про це у своїх показах працівникам Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області. Завдану моральну шкоду позивачі оцінюють в 1000,00 гривень.

Відповідно до статей 22, 23,386,1166,1167 ЦК України просили стягнути з відповідача на їх користь 1049,50 гривень майнової шкоди та 1000,00 гривень моральної шкоди.

Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та пояснила, що між ними та позивачем спір існує більше 5 років. Мусили робити окремий заїзд, тому що відповідач не дозволяє ходити через його ворота. У листопаді 2014 року мама купила 2 швелери по 4 м., найняла майстрів та почала будувати ворота. 30 січня 2015 року відповідач болгаркою зрізав вмонтовані швелери та понадрізував їх. Земельна ділянка належала їхньому покійному батьку, що підтверджується рішення Рокитнівської селищної ради. Порядок користування земельною ділянкою на даний час не встановлений. Встановлення нового заїзду з відповідачем не погоджували , оскільки він дав згоду у 2009 році при розгляді справи в суді. Відповідач ОСОБА_5 зрізав швелера, відніс їх від паркану та пошкодив до непридатного стану, що підтверджується доказами. Розмір завданої шкоди вказали у позові станом на листопад 2014 року, на даний час ціни зросли, тому шкода завдана значно більша.

Неправомірними діями відповідача їм завдано моральної шкоди, оскільки такі дії тривають досі, відповідач ображає їх, вчиняє суперечки та погрози, вимагає заплатити кошти. Моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. вважає обґрунтованою. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 пояснив, що паркан біля будинку відповідач побудував з батьком у 2008 році. Упродовж 2010-2014 років позивач ОСОБА_2 зверталась до суду з позовами про встановлення порядку користування земельною ділянкою, але позивачу відмовлено. У 2013 році позивач зверталась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном, а саме воротами, у позові відмовлено. У 2015 році до суду подано позов про встановлення порядку користування земельною ділянкою, але спір ще не вирішено. Оскільки їхній будинок є багатоквартирним будинком, між співвласниками досі не визначено порядку користування земельною ділянкою, документи на землю не виготовлені по причині сімейних конфліктів сторін. У 2014 році відповідач дізнався, що руйнують паркан, звернувся у міліцію, відкрито кримінальне провадження. Позивачі посилаються на ст.ст.1166,1167 ЦК України. Проте, відшкодування шкоди можливе лише при наявності вини. Відповідач ОСОБА_5 до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягувався. Позивачем ОСОБА_2 не підтверджено розміру завданої майнової шкоди, а товарний чек, не є належним доказом. Вимоги позивача ОСОБА_3 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно її пояснень, витрати на придбання будівельних матеріалів несла ОСОБА_2. Якщо немає матеріальної шкоди, підстав для відшкодування моральної шкоди також немає. Просить у задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що у грудні 2014 року ОСОБА_3 радилась з ним, як зробити ворота, просила зварити та вмонтувати їх. З металу «квадрат-труба» розмірами 10х10 він зварив конструкцію. Біля фундаменту викопав ями, та вмонтував металеві стовпи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному дослідженні всіх обставин справи, приходить до наступного.

30 січня 2015 року зі служби 102 в Рокитнівський РВ УМВС України в Рівненській області надійшло повідомлення по телефону від ОСОБА_3, жительки смт.Рокитне вул.Київська,12/3, про те, що 30.01.2015 року о 12 годині на подвірї ОСОБА_5 зрізав два металеві стовпи кожен по два метри висотою, які вона встановила для воріт.

За даним зверненням, 30.01.2015 року старшим ДІМ Рокитнівського РВ ОСОБА_7 прийнято висновок про завершення перевірки та направлення матеріалів перевірки до архіву. ОСОБА_3 розяснено про можливість вирішення спору щодо загального двору користування в судовому порядку (а.с.5).

Позивачі стверджують, що з метою влаштування воріт (окремого заїзду до подвіря) за адресою смт.Рокитне вул.Київська,12, ОСОБА_2 були придбані будівельні матеріали, що підтверджують товарним чеком №10 від 28.11.2014 року (а.с.6).

Відповідно до чеку №10 від 28.11.2014 року, приватний підприємець ОСОБА_8 за готівку відпустила: швелер 6 м. діаметром 10, швелер 1,15 м. діаметром 10, цемент 2 мішки, всього на суму 1049,50 грн. (а.с.6).

Однак, вказаний чек не містить відомостей, що будівельні матеріали купила ОСОБА_2 чи ОСОБА_3, оскільки графа «покупець» не заповнена. Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК зазначений документ є не належним доказом.

Представник відповідача заперечує факт пошкодження майна, а саме металевих конструкцій, вказуючи на те, що у листопаді 2014 року, за зверненням відповідача ОСОБА_5 Рокитнівським РВ УМВС України за фактом пошкодження огорожі, відкрито кримінальне провадження №12014180190000711, постанова про закриття кримінального провадження оскаржувалась до суду (а.с.35).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено, що за фактом пошкодження майна до адміністративної чи кримінальної відповідальності відповідач ОСОБА_5 не притягувався.

Не заслуговують на увагу суду фотознімки та відео, які містяться на носії інформації CD-R (а.с.28), оскільки на зазначених знімках відсутні належні та допустимі докази того, що саме відповідач ОСОБА_5 30 січня 2015 року пошкодив майно, належне позивачам.

Аналізуючи вказане та правові норми, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення майнової шкоди.

Крім того, позивачі просять стягнути з відповідача моральну шкоду, яку оцінюють у розмірі 1000,00 гривень.

Відповідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправними діями щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.9 Постанови ПВС України від 31.03.95 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін та інше, а тому, виходячи з засад розумності виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області ОСОБА_1

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2015 року.