Справа № 2-1433/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2009 року суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області у складі :
головуючої - судді Висоцької Г.А.
при секретарі – Кашарайло А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Миколаївського РУ Приватбанку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
12.06.2009 року ЗАТ КБ „Приватбанк”, інтереси якого представляє ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 10574,73 грн. та судових витрат по справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 13.06.2007 року згідно укладеного кредитного договору НОМЕР_1 відповідачці ОСОБА_1 був наданий кредит на суму 30000 гривень із сплатою за користування кредитом 30 % річних строком на 24 місяця. В якості забезпечення виконання зобов”язаня кредитного договору 13.06.2007 року був укладений договір поруки з відповідачем ОСОБА_2
Посилаючись на те, що відповідачкою ОСОБА_1 умови кредитного договору не були виконані позивач, просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку кредитну заборгованість станом на 22.05.2008 року становить заборгованість по простроченому платежу в сумі 6437,04 грн, заборгованість по непростроченому тілу кредиту у сумі 1655,04 грн., заборгованість по простроченим відсоткам у сумі 857,92 грн, пеня у сумі 1624,83 грн, всього 10574,83 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 355,75 грн.
В судове засідання представник позивача не з»явився, від нього надійшла письмова заява про слухання справи у його відсутність і підтримання позову у розмірі 10 574 грн. 84 коп та судових витрат та зазначає, що відповідачі і протягом розгляду справи в суді не виконують своїх зобов»язань, що призводить до збільшення заборгованості.
Відповідачка ОСОБА_1 позов визнала у повному обсязі, пояснила, що не мала можливості виконувати своє зобов»язання через скрутне матеріальне становище як в державі так і в її сім»ї.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, судом належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, від нього надійшла письмова заява, в якій просить слухати справу у його відсутність.
Вислухавши відповідачку, оцінивши та дослідивши письмові докази по цивільній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.06.2007 року був укладений кредитний договір НОМЕР_1 між банком та відповідачкою, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 30000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості, на виконання якого 13.06.2007 року був відкритий картковий рахунок – Visa Electron НОМЕР_2 ( а.с.6-7, 9).
Відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалася щомісячно до 16 числа, повертати отриманий кредит в розмірі 1689,56 грн. відповідно до узгодженого сторонами графіку та сплачувати проценти за користування ним п.п. 1. додатку до Договору. ( а.с.8).
13.06.2007 року в якості забезпечення виконання зобов”язань кредитного договору з банком ЗАТ КБ „Приватбанк” був укладений договір з відповідачем ОСОБА_2 ( а.с.10).
Відповідач ОСОБА_2 поручився за вчасне та повне виконання зобов'язань зі сторони ОСОБА_1 та взяв на себе зобов'язання відповідати в солідарному порядку за позичальника перед позивачем за порушення умов кредитного договору зі сторони боржника.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Главою 49 ЦК України передбачено, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання, зокрема порукою, неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких регламентована вказаним Законом або обумовлена договором.
За договором поруки , згідно ст. ст. 553-554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед ним за порушення зобов'язання боржником.
Як боржник так і поручитель у разі порушення першим зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, якщо договором поруки не встановлено інших умов, то поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Оскільки ОСОБА_1 порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним, до того ж поручитель неодноразово повідомлявся про наявність заборгованості та необхідність її погашення, тому згідно ст.. ст. 526 та 530 ЦК України вимога щодо стягнення з відповідачів заборгованості підлягає стягненню з усіх в солідарному порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 250 грн. витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи, а також 105 гривень 75 копійок судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 суд –
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Миколаївського РУ Приватбанку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Миколаївського РУ Приватбанку ( МФО 326610, код ЄДРПОУ 23618145, р/р 29092829001307) заборгованість за кредитним договором станом на 22.05.2009 року у розмірі 10574 (десять тисяч п»ятсот сімдесят чотири) гривні 83 копійки, яка складається з : заборгованості по простроченому кредиту в сумі 6437 гривень 04 копійки, непрострочене тіло кредиту в сумі 1655 гривень 04 копійки, заборгованість по простроченим відсоткам у сумі 857 гривень 92 копійки, пеня у сумі 1624 гривні 83 копійки .
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Миколаївського РУ судовий збір в сумі 105 (сто п”ять) гривень 75 копійок з кожного по 52
(п”ятдесят дві) гривні 88 копійок, та витрати на інформаціно-технічне забезпечення в сумі 250 (двісті п”ятдесят) гривень, з кожного по 125
(сто двадцять п”ять) гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Висоцька Г.А.
Судове рішення № 4898296, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 28.09.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1433/09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: