Ухвала суду № 48980479, 26.08.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6104/15-к

Пр. №1-кс/333/1083/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Ярошенко А.Г., за участю секретаря Демченко В.В., прокурора Фененко А.В., слідчого Танкушина Т.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженню за №12014080040004433, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 листопада 2014 року відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України

ВСТАНОВИВ:

Органами досудовим розслідуванням встановлено, що Відповідно до наказу №447/07-07 від 08.10.2008 ОСОБА_1 призначений на посаду головного державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (Далі - КВДВС ЗМУЮ).

Згідно із посадовою інструкцією головного державного виконавця КВДВС ЗМУЮ (Далі головний державний виконавець Відділу), затвердженою 08.07.2012, останній є державним службовцем (п.1.1); зазначена посада відповідно до ст.25 ЗУ «Про державну службу», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №333-р відноситься до VІІ категорії посад державних службовців (п.1.2); особі, яка обіймає зазначену посаду, згідно зі ст.26 ЗУ «Про державну службу» може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг державного службовця (п.1.3).

Відповідно до п.1.5 зазначеної посадової інструкції на посаду головного державного виконавця Відділу може бути призначена особа, яка має громадянство України, повну вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста та стаж роботи за фахом на державній службі на посаді провідного спеціаліста (старшого державного виконавця або державного виконавця) не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3 років.

Згідно із другим розділом «Завдання та обовязки» посадової інструкції на головного державного виконавця Відділу покладені наступні обовязки:

- здійснювати примусове виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), виконання яких відповідно до законів України покладено на державну виконавчу службу (п.2.1);

- вивчати та узагальнювати роботу з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), вживати заходів до усунення причин порушення законів при здійсненні цієї роботи (п.2.2);

- забезпечувати ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (п.2.3);

- представляти інтереси Відділу в судових органах, інших органах, установах, організаціях (п.2.7);

- забезпечувати взаємодію (під час виконання покладених завдань) з іншими структурними підрозділами відповідного управління юстиції, органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (п.2.8);

- розглядати в межах своєї компетенції звернення громадян та юридичних осіб з питань виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), повязаних з роботою Відділу, виявляти та усувати причини, що породжують їх надходження (п.2.9).

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про державну виконавчу службу» №202/98-ВР від 24.03.1998 (у редакції станом на 08.03.2011) державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

На підставі наказу ГУЮ у Запорізькій області №1352/07-11 від 22.12.2014 ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України).

Таким чином, ОСОБА_1 в період часу з 08.10.2008 по 22.12.2014 відповідно до ч.3 ст.18 КК України являвся службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника влади.

31.10.2012 ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №0827/1-168/12 від 24.02.2012 відкрито виконавче провадження, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №34944711, боржником якого являвся ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягувачем - КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м.Запоріжжя».

Згідно із п.2 ч.2 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (у редакції станом на 19.11.2012) (Далі Закон №606-XIV) у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.27 вказаного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

На підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2012, винесеної ОСОБА_1, боржнику надано час для самостійного виконання рішення до 06.11.2012, про що його повідомлено у письмовій формі листом за №53296/7 від 31.10.2012. До зазначеного часу ОСОБА_2 добровільно рішення суду не виконав.

Згідно із п.5 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.2 ст.57 вказаного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

-винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

-винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

-винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

-проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно із п.12 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону №606-XIV як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.

На підставі зазначених норм 16.11.2012 головний державний виконавець Відділу БородавкаЕ.В. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесений реєстраційний запит щодо накладення обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_2 Вказаними заходами результатів щодо виконання виконавчого листа №0827/1-168/12 від 24.02.2012 досягнуто не було.

На виконання вимог стягувача 22.11.2012 в період часу з 08 годин 00 хвилин до 17 годин 00 хвилин ОСОБА_1, маючи намір на внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, формально виконуючи вимоги Закону №606-XIV щодо встановлення рухомого майна боржника, не перевіряючи в повному обсязі наявності у боржника ОСОБА_3 майна, на яке може бути звернено стягнення, знаходячись у своєму службовому кабінеті КВДВС ЗМУЮ по вулиці Малиновського, 16, у місті Запоріжжі, вніс до затвердженого наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 бланку акта державного виконавця неправдиву інформацію щодо перевірки у присутності доньки боржника ОСОБА_4, понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - наявності в квартирі №66, розташованій у будинку №9-А по вулиці Ситова у місті Запоріжжі, рухомого майна ОСОБА_3, вказавши, що воно відсутнє, після чого завірив вказаний акт своїм підписом та підписами понятих від їх імені, надавши тим самим йому статусу офіційного документа.

В дійсності головний державний виконавець БородавкаЕ.В. на адресу проживання боржника ОСОБА_3 жодного разу не приходив, опис майна у квартирі не проводив.

Після цього 25.09.2012 ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №1-1047 від 18.09.2012 відкрито виконавче провадження, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №34410216, боржником якого являвся ТОВ «Север-07», стягувачем Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2012, винесеної ОСОБА_1, боржнику надано час для самостійного виконання рішення до 01.10.2012, про що його повідомлено у письмовій формі листом за №46524/7 від 25.09.2012. До зазначеного часу ТОВ «Север-07» добровільно рішення суду не виконав.

04.10.2012 головний державний виконавець Відділу БородавкаЕ.В. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесений реєстраційний запит щодо накладення обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, власником якого є ТОВ «Север-07». 04.10.2012 та 03.12.2012 ОСОБА_1 винесені постанови про арешт коштів боржника, відповідно до яких на підставі рішення суду постановив накласти арешт на кошти боржника у межах суми 73600,80грн. Вказаними заходами результатів щодо виконання виконавчого листа №1-1047 від 18.09.2012 досягнуто не було.

На виконання вимог стягувача 30.11.2012 в період часу з 08 годин 00 хвилин до 17 годин 00 хвилин ОСОБА_1, маючи намір на внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, формально виконуючи вимоги Закону №606-XIV щодо встановлення рухомого майна боржника, не перевіряючи в повному обсязі наявності у боржника ТОВ «Север-07» майна, на яке може бути звернено стягнення, знаходячись у своєму службовому кабінеті КВДВС ЗМУЮ по вулиці Малиновського, 16, у місті Запоріжжі, вніс до затвердженого наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 бланку акта державного виконавця неправдиву інформацію щодо перевірки у присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - наявності в квартирі №74, розташованій у будинку №43 по вулиці Чумаченка у місті Запоріжжі, рухомого майна ТОВ «Север-07», вказавши, що воно відсутнє, після чого завірив вказаний акт своїм підписом та підписами понятих від їх імені, надавши тим самим йому статусу офіційного документа.

Після цього 19.10.2012 ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №812/5601/12 від 09.10.2012 відкрито виконавче провадження, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №34762041, боржником якого являвся ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, стягувачем - КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м.Запоріжжя».

Згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.10.2012, винесеної ОСОБА_1, боржнику надано час для самостійного виконання рішення до 26.10.2012, про що його повідомлено у письмовій формі листом за №51401/7 від 19.10.2012. До зазначеного часу ОСОБА_7 добровільно рішення суду не виконав.

11.12.2012 головний державний виконавець Відділу БородавкаЕ.В. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесений реєстраційний запит щодо накладення обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_7 Вказаними заходами результатів щодо виконання виконавчого листа №812/5601/12 від 09.10.2012 досягнуто не було.

На виконання вимог стягувача 10.12.2012 в період часу з 08 годин 00 хвилин до 17 годин 00 хвилин ОСОБА_1, маючи намір на внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, формально виконуючи вимоги Закону №606-XIV щодо встановлення рухомого майна боржника, не перевіряючи в повному обсязі наявності у боржника ОСОБА_7 майна, на яке може бути звернено стягнення, знаходячись у своєму службовому кабінеті КВДВС ЗМУЮ по вулиці Малиновського, 16, у місті Запоріжжі, вніс до затвердженого наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 бланку акта державного виконавця неправдиву інформацію щодо перевірки у присутності сусідки ОСОБА_8, понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - наявності в квартирі №129, розташованій у будинку №8 по вулиці Олімпійській у місті Запоріжжі, рухомого майна ОСОБА_7, вказавши, що воно відсутнє, після чого завірив вказаний акт своїм підписом та підписами понятих від їх імені, надавши тим самим йому статусу офіційного документа.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянство України, який не є депутатом чи адвокатом, має вищу юридичну освіту, одруженому, не працюючому, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, який має малолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не засуджений.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 вину визнав повністю; від свідчень відмовився відповідно до ст.63 Конституції України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: показаннями свідка ОСОБА_5 від 14.01.2015; показаннями свідка ОСОБА_6 від 05.06.2015; показаннями свідка ОСОБА_4 від 28.05.2015; висновком експерта №119 від 07.05.2015; висновком експерта №197 від 26.06.2015; показаннями одночасного допиту між ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 15.06.2015; матеріалами тимчасового доступу до документів від 06.04.2015 щодо роздруківки вхідних та вихідних дзвінків за номером телефону ОСОБА_5

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочини невеликої тяжкості, згідно із ч.1 ст.366 КК України вказані діяння караються штрафом до двохсот пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тим самим, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.4 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтуванні застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобіганням перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні, передбачені у ч.5 ст.194 КПК України, обовязки:

1)не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам ОВС профілактичного нагляду задля недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для ОВС можливості виклику ОСОБА_1 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

Прокурор та слідчий наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрюваний просив відмовити в задоволенні клопотання вказуючи на недоведеність перерахованих ризиків у клопотанні призначивши запобіжний захист у вигляді особистого зобовязання.

Вислухавши доводи слідчого та прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.16 ч.1 ст.3 КПК України розмір мінімальної заробітної плати визначається як грошова сума, що дорівнює місячному розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2015 року складає 1218 грн.

Таким чином, враховуючи матеріальний стан підозрюваного наявності суд вважає за необхідним частково задовольнити клопотання слідчого та призначити ОСОБА_1 заставу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат а саме: 3654, 00 грн.

Згідно ч.8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до ч.9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Частина 10 статті 182 КПК України передбачає, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому розяснюються його обовязки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обовязків.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 182, 194, 196 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого СВ Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області Танкушиної , про застосування запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженню за №12014080040004433, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 листопада 2014 року відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України задовольнити частково.

Визначити заставу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2015 року, що складає 3654 гривень.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 покладаються наступні обовязки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів до 25.10.2015 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області.

Слідчий суддя Комунарського

районного суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко.

Ухвала мені оголошена та її копію отримано

Дата ______підпис _____ ОСОБА_10