Ухвала суду № 48964847, 13.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/652/15-к 13.08.2015 13.08.2015 13.08.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Кваші С.В. Дзюби Ф С. Івченко О.М.

за участю секретаря: Білик Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014150610000736

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2015 року у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Отрадне Березнеговатського району, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Андрієва Н.В.

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4

Короткий зміст вимог апеляційних скарг:

Обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

___________

Провадження № 11-кп/784/522/15 Головуючий у першій інстанції Безпрозваний О.В..

Категорія: ч.1 ст. 309 КК України Доповідач апеляційного суду Кваша С.В.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.02.2015 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Узагальнені доводи апелянта:

На думка апелянта висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Стверджує, що він не вживає наркотичні засоби, а медичний шприц з опієм був йому підкинутий працівниками міліції.

Зазначає, що показання свідка ОСОБА_6 є упередженими, оскільки останній є працівником міліції, а показання інших свідків містять суперечності.

На думка апелянта є незаконними та недопустимими такі докази як: протокол про адміністративне затримання від 19.08.2014 року, та протокол огляду місця події від 19.08.2014 року, оскільки до них були внесені недостовірні відомості щодо обставин вчинення ним адміністративного правопорушення, порушено порядок проведення особистого огляду та огляду його речей.

Вважає, що висновок хімічно - судової експертизи не може братись судом до уваги, оскільки, вилучений в ході огляду місця події 19.08.2014 року медичний шприц ємністю 5,0 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм є недопустимим доказом.

Встановлені судом першої інстанції обставини:

Відповідно до вироку суду, 19.08.2014р. близько 11 год. ОСОБА_3, знаходячись в районі зупинки громадського транспорту «пл. Перемоги» в м. Миколаєві, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, без мети збуту, за 50 грн. придбав медичний шприц ємністю 5,0 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм, вагою в перерахунку на суху речовину 0,0277 г, після чого поклав його в ліву кишеню своїх бридж та рухався в сторону залізничного вокзалу ст. Миколаїв - пасажирський (сортувальний), зберігаючи при собі придбаний наркотичний засіб.

Цього ж дня, близько 12:25 год. на території адмінбудівлі залізничного вокзалу ст. Миколаїв - пасажирський(сортувальний), за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, працівниками міліції було затримано ОСОБА_3 та доставлено до ЛВ на ст. Миколаїв УМВС України на Одеській залізниці, де під час проведення особистого огляду, у лівій кишені бриджів ОСОБА_3 виявлено, а в подальшому вилучено одноразовий медичний шприц ємністю 5,0 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм, масою (в перерахунку на суху речовину) 0,0277г, який ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини:

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію обвинуваченого такою що не підлягає задоволенню,вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Вина ОСОБА_3 в незаконному придбанні, зберіганні, наркотичних засобів без мети збуту, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, при викладених у вироку обставинах підтверджена сукупністю доказів, досліджених судом, які правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку.

Обвинувачений ОСОБА_3, в суді першої інстанції свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, та пояснив, що влітку 2014р., точну дату він не пам'ятає, він разом зі своїм товаришем випили спиртного, після чого він пішов по вул. Херсонське шосе. В цей час до нього підійшли працівники міліції, посадили його в автомобіль та почали складати протокол та сунути щось йому в карман. Через деякий час до нього підійшов слідчий разом з понятими та запропонував йому підписати протокол, не роз'яснив йому його прав, що він і зробив. При цьому з метою скласти на нього протокол за розпивання пива у громадських містах, працівники міліції купили йому пляшку пива та дали її йому в руки.

Стверджує, що наркотичні засоби він не вживає.

Проте показання обвинуваченого ОСОБА_3 про невинуватість у скоєнні цього злочину спростовуються наступними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження та які суд першої інстанції належним чином дослідив.

Відповідно до протоколу адміністративного затримання від 19.08.2014р.( а.к.п. 58), ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, та в нього було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц з рідиною коричневого кольору, об'ємом 1,0 мл. При цьому обвинувачений дав пояснення, що опій він придбав в районі пл. « Перемога», в наглядно знайомого « Олександра».

Дані обставини найшли своє підтвердження показаннями свідків та письмовими доказами.

Так, свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що в середині серпня 2014р. працівники міліції запросили його до лінійного відділу міліції в якості понятого при складанні протоколу особистого огляду. В його присутності та присутності іншого понятого ОСОБА_8, у обвинуваченого ОСОБА_3 в лівій кишені було виявлено грошові кошти та медичний шприц з рідиною коричневого кольору, який був вилучений працівниками міліції та запечатаний до пакету.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що при складанні протоколу в шприці знаходився наркотик. Крім цього в руках ОСОБА_3 була пляшка пива.

Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні дав аналогічні показання, але зазначив, що не пам'ятає, які давав пояснювання ОСОБА_3, при яких обставинах у нього в кишені з'явився шприц. Вилучений у обвинуваченого при огляді шприц був покладений до пакету та запечатаний. Після чого обвинувачений та він з іншим понятим поставили свої підписи.

Показання понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 узгоджуються з дослідженим судом першої інстанції протоколом особистого огляду та фото таблицями до нього від 19.08.2014р.( а.к.п.59), в ході якого у ОСОБА_3 було виявлено: пляшка 0,5л пива «Янтарь», в правій кишені бриджів - мобільний телефон «Нокіа» з сім-картою, в лівій кишені - пачка сигарет «Прилуки», грошові кошти в сумі 30 грн., та медичний шприц, об'ємом 5 мл, заповнений до відмітки 1,0 мл рідиною коричневого кольору.

Як вбачається з протоколу особистого огляду останній пояснив, що в даному шприці знаходився опій, який він придбав 19.08.2014 року в районі зупинки громадського транспорту «пл. Перемоги» в м. Миколаєві, у наглядно знайомого на ім'я « ОСОБА_15». Даний шприц з опієм зберігав при собі для вживання без мети збуту.

Свідок ОСОБА_10, в суді першої інстанції пояснив, що в серпні 2014р. працівники міліції запросили його в якості понятого для складання протоколу огляду місця події. Коли він прийшов до райвідділу, в кабінеті на столі були гроші, сигарети та шприц. Працівники міліції запитали затриманого ОСОБА_3, що в шприцу, на що останній відповів, що в ньому наркотик, який він придбав для власного споживання. Чи був ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, він сказати не може.

Надані показання свідка ОСОБА_10 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим СБНОН ЛВ на ст. Миколаїв. В серпні 2014р. він разом зі своїм співробітником ОСОБА_12 під час охорони громадського порядку на залізничному вокзалі ст. Миколаїв пасажирський(сортувальний) затримали ОСОБА_3 за розпивання спиртного в громадському місці, після чого доставили останнього до чергової частини, куди прийшли слідчий та поняті.

ОСОБА_3 було запропоновано дістати з кишені свої речі, після чого останній в присутності понятих виклав гроші, телефон та шприц з рідиною коричневого кольору, об'ємом приблизно 1,0 мл. В руках у ОСОБА_3 була відкрита пляшка пива. ОСОБА_3 пояснював, що шприц з наркотиком він придбав у знайомого.

Показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_6, узгоджуються з дослідженим судом першої інстанції протоколом огляду місця події від 19.08.2014р.,( а.к.п. 57). З якого вбачається, що в приміщенні чергової частини ЛВ на ст. Миколаїв був проведений огляд речей ОСОБА_3, а саме: скляної пляшки з під пива марки «Янтар», ємністю 0,5 л., мобільного телефону марки «Нокіа» з сім-картою; грошових коштів в сумі 30 грн.; одноразового медичного шприца ємністю 5,0 мл з рідиною коричневого кольору, об'ємом близько 1,0 мл.

Як зазначено в протоколі місця події обвинувачений добровільно заявив, що речі які знаходяться на столі в тому числі і медичний шприц наповнений опієм належать йому і він зберігав його при собі для вживання без мети збуту.

З висновку експерта № 160 від 20.08.2014р.,( а.к.п. 65-67) вбачається, що надана на дослідження рідина в медичному шприці, вилученому у ОСОБА_3, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,0277г;

В судовому засіданні допитана в якості свідка експерт ОСОБА_13, пояснила,що вона проводила експертизу наркотичного засобу (ацетильований опій), вилученого у ОСОБА_3 Зазначила, що пакет з наркотичним засобом при проведенні експертизи пошкоджений не був, так як вона спочатку фотографувала пакет з медичним шприцом і тільки після цього його відкрила та почала проводити експертизу.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в незаконному придбанні, зберіганні, наркотичних засобів без мети збуту, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст.309 КК України.

А тому доводи в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність його вини повністю спростовані.

Щодо тверджень обвинуваченого, про те, що наркотичний засіб йому поклали до кишені працівники міліції, і що наркотичні засоби він не вживав, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано критично віднісся до них, оскільки сукупність досліджених судом доказів спростовують ці твердження.

Так відповідно до протоколу особистого огляду вбачається,що наркотична речовина (опій) була вилучена у обвинуваченого в присутності його та понятих, при цьому ніяких зауважень ні від нього ні від понятих не надходило.

Крім того, суду першої інстанції була надана довідка з ОНД ( а.к.п.83) яка містить данні, про те, що ОСОБА_3 з 23.01.2014 року перебуває на обліку в ОНД з діагнозом - зловживання опіатами.

Посилання апелянта на упередженість показань свідка ОСОБА_6, оскільки він є працівником міліції, є необґрунтованими, тому що показання цього свідка є послідовними, узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_10, в сукупності з іншими дослідженими доказами. Тому відсутні підстави вважати показання цього свідка упередженими.

Також відсутні підстави, вважати, що показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, містять істотні суперечності, оскільки вони послідовні, узгоджуються між собою та підтверджені письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, і які належним чином були досліджені судом першої інстанції.

Посилання апелянта, про незаконність та недопустимість таких доказів як: протокол про адміністративне затримання від 19.08.2014 року, протокол огляду місця події та особистого огляду від 19.08.2014 року, висновок хімічно - судової експертизи № 160 від 20.08.2014р є голослівними, оскільки дані дії були проведенні відповідно до вимог діючого законодавства.

На думку суду, під час досудового розслідування кримінального провадження працівниками міліції в повній мірі були дотримані норми кримінально - процесуального законодавства, а тому твердження обвинуваченого, що докази були отриманні в наслідок порушення кримінально - процесуально законодавства є безпідставними та не знайшли свого підтвердження.

Даних про те, що ОСОБА_3 звертався зі скаргами на неправомірні дії робітників міліції, останнім суду не надані.

Отже, судом не допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадженні відносно ОСОБА_3, а тому немає підстав для скасування вироку та закриття кримінального провадження, про що він просить в апеляційній скарзі.

З огляду на наведене, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2015 року відносно нього - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді

Кваша С.В. Дзюба Ф.С. Івченко О.М. .