Рішення № 48963199, 25.06.2012, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 223/215/2012

Провадження №2/223/411/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"25" червня 2012 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі : головуючого Мазурчака А. Г.

за участю секретаря Мигдальської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ ОСОБА_1 Авальв особі Вінницької дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

встановив:

ПАТ ОСОБА_1 Авальзвернувся до суду із заявою, в якій вказує, що 29.02.2008р. ВАТОСОБА_1 ОСОБА_3, правонаступник якого є ПАТ ОСОБА_1 Авальуклав з ОСОБА_2 кредитний договір №014/035-33/60044, за яким надав йому кредит у сумі 111900 грн., строком до 28.02.2015р. із сплатою 15,5 % річних.

Однак ОСОБА_2 взяті зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого на 24.01.2012р. заборгованість по тілу кредиту склала 10261, 67грн., по процентах 12152, 28грн. Крім того, відповідно до п.14.3 Кредитного договору за період з 28.02.2011р. по 29.12.2011р. нарахована пеня в сумі 5992,82грн.

На забезпечення кредитного договору 29.02.2008р. між банком та ОСОБА_2 укладено договір застави автомобіля Landmark, 2007р.в.

Просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 101720, 17грн. та судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, мотивуючи тим, після покупки вказаного автомобіля він певний період сплачував кредит але звільнившись з роботи він втратив можливість своєчасно вносити платежі і добровільно звернувся до Вінницької ОД ПАТ ОСОБА_1 Авальіз пропозицією повернути банку автомобіль в рахунок погашення боргу. З ним займався працівник банку ОСОБА_4, який взяв в нього паспорт і сказав привезти ключі та автомобіль у банк. На виконання кредитного договору він передав банку автомобіль Landmarkта два комплекти ключів до нього. Автомобіль був проданий банком ОСОБА_5, і на нього було переведено борг за кредитним договором. Реалізацією автомобіля займався працівник банку ОСОБА_4. Він прийняв його на збереження, були складені акт прийому- передачі автомобіля, він же знайшов покупця на автомобіль. Ним був підготовлений і укладений договор про переведення боргу на ОСОБА_5. На вимогу ОСОБА_4 він надав ОСОБА_5 доручення на право керування даним автомобілем. Після чого, в його присутності та в присутності ОСОБА_4 ОСОБА_5 отримав в банку його автомобіль і виїхав ним із території банку. Автомобіль йому не повертали, ОСОБА_4 повертаючи йому його паспорт сказав, що він більше в банк нічого не винен.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

29.02.2008р. ВАТОСОБА_1 ОСОБА_3, правонаступник якого ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2 кредитний договір №014/035-33/60044, за яким надав йому кредит у сумі 111900 грн., строком до 28.02.2015р. із сплатою 15,5 % річних.

Заборгованість за договором не погашена, на 24.01.2012р. заборгованість по тілу кредиту склала 10261, 67грн., по процентах 12152, 28грн.

Крім того, відповідно до п. 14.3 Кредитного договору за період з 28.02.2011р. по 29.12.2011р. нарахована пеня в сумі 5992,82грн.

На забезпечення виконання кредитного договору 29.02.2008р. між ВАТОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір застави автомобіля Landmark, 2007р.в.

19.01.2011р. передав Вінницькій ОД АТ ОСОБА_1 ОСОБА_3 на відповідальне зберігання для подальшої реалізації вищевказаний автомобіль Landmark, 2007р.в., що стверджується заявою ОСОБА_2 та актом приймання-передачі від 19.01.2011р.

04.02.2011р. ОСОБА_2 дав банку письмову згоду на переведення боргу за кредитним договором на ОСОБА_5

08.02.2011р. ОСОБА_5 ОСОБА_2 укладено договір про переведення боргу за вказаним кредитним договором на ОСОБА_5

З постанови прокурора прокуратури м. Вінниця про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.06.2012р. вбачається, що начальник служби безпеки ОСОБА_6 пояснив, що в кінці січня 2010р. ОСОБА_7, якого він знав, як людину, що раніше шукав для себе автомобіль, привів до Банку ОСОБА_5, який виявив бажання купити автомобіль ОСОБА_2 04.02.2011р. ОСОБА_5 написав заяву про згоду переведення кредиту з ОСОБА_2 на нього взамін отримання автомобіля. Переведення кредиту Банком не здійснено, так як ОСОБА_5 не надав всі необхідні документи, однак автомобіль передали ОСОБА_2 та ОСОБА_5, тому що останній погасив заборгованість позичальника та уввійшов у графік погашення кредиту. Документи про передачу автомобіля ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не складались. ОСОБА_2 оформив довіреність на керування автомобілем на ОСОБА_5 .

Однак суду не надано зазначеної довіреності, крім того, вказана довіреність не свідчить про самостійну реалізацію ОСОБА_2 заставного автомобіля.

Згідно п.8.10 вищевказаного Договору застави від 29.08.2008р.(а.с.10-12), у разі задоволення забезпечених заставою вимог у позасудовому порядку заставодержатель не має права предявити позичальнику подальші вимоги щодо виконання ним грошових зобовязань за кредитним договором .

На даний час заставний автомобіль позивачу не повернено, він знаходиться на стоянці Вінницької ОД ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_3, що вбачається із вищевказаної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.06.2012р., а відтак може бути реалізований позивачем на погашення боргу.

Кеуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст. ЦК України, -

вирішив :

В задоволенні позову ПАТ ОСОБА_1 Авальв особі Вінницької дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_8