Ухвала суду № 48962114, 10.02.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір Н.В.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"10" лютого 2014 р. Справа № 570/3944/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від "19" грудня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області, Голови Здолбунівської районної державної адміністрації Євчука Миколи Павловича, Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області, Голови Здолбунівської районної державної адміністрації Євчука Миколи Павловича, Відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. Зокрема, позивачі просили суд зобов"язати відповідачів зарахувати в педагогічний стаж окремі періоди роботи на педроботі, які, на їх думку, безпідставно не враховані до педагогічного стажу, що впливає на призначення та обчислення пенсії за вислугу років, та видати відповідні довідки про педагогічний стаж роботи.

За позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у справі відкрито провадження.

По суті справа не розглядалась.

Ухвалою Рівненського районного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 570/3944/11 позовну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області, Голови Здолбунівської районної державної адміністрації Євчука Миколи Павловича, Відділу освіти Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання без поважних причин позивачів.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду першої інстанції скасувати й вирішити справу по суті, вважаючи, що у суду першої інстанції не було підстав для застосування п.4 ч.1 ст.155 КАС України й залишення позову без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі , будучи повідомленими ухвалою суду про обов"язковість явки до суду, повторно (15.11.2013 року, 28.11.2013 року та 02.12.2013 року) не прибули в судове засідання без поважних причин та не повідомили суд про причини неприбуття, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Зазначена підстава кореспондує з частиною третьою ст.128 КАС України. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справи, а друге-залишення позовної заяви без розгляду.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання:

1) чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз;

2) чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини;

3) чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Позовну заяву може бути залишено без розгляду, лише якщо відповідь на усі ці питання є позитивною. Але навіть у цьому разі зазначена підстава не застосовується, якщо :

1) позивач не прибув у попереднє судове засідання чи в судове засідання для вчинення окремої процесуальної дії, оскільки таке неприбуття не перешкоджає їх проведенню ;

2) суд визнав обов"язковою особисту участь позивача ;

3) в судове засідання прибув представник позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, справа призначалась до розгляду :

- 13.09.2013 року - журнал судового засідання відсутній, про неявку в судове засідання позивачів йдеться лише в змісті ухвали. Ухвалою від 13.09.2013 року особиста участь в судовому засіданні позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнана обов"язковою.

- 15.11.2013 року судове засідання відкладено у зв"язку з неявкою позивачів на 28.11.2013 р.(довідка, а.с.84,т.3).

- 28.11.2013 року- судове засідання відкладено у зв"язку з неявкою позивачів на

02.12.2013 р. (довідка, а.с.103).

- 02.12.2013 року- судове засідання відкладено у зв"язку з неявкою позивачів на

19.12.2013 року (довідка, а.с.118).

-10.12.2013 року внаслідок повторної неявки позивачів позов залишено без розгляду.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що суд першої інстанції допустив ряд процесуальних порушень у справі.

Так, ухвалюючи про обов"язкову участь позивачів в судовому засіданні за наявності клопотання про розгляд справи за їх відсутності внаслідок хвороби та похилого віку ( а.с. 8 зворот, т.3), суд не навів мотивів такого рішення. Крім того, копія ухвали про обов"язковість участі позивачів в судовому засіданні , всупереч вимогам закону , останнім не надіслана, про постановлення ухвали повідомлено листом (а.с.114 т.3)

При цьому, суд не звернув уваги на те, що відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування покладається не на позивача, а на відповідача.

Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у ст. 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Це право включає , в тому числі, і право на відвід судді, якому доручено розгляд справи, за наявності відповідних підстав.

Між тим, поза увагою суду залишилось те, що позивачі неодноразово заявляли відвід судді, в провадженні якого знаходилась справа, однак питання відводу відповідно до вимог КАС не вирішено.

Крім того, вирішуючи питання, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що судові повістки про виклик в судові засідання на 15.11.2013 року , на 02.12.2013 року (а.с.80,109,113 ) отримані адресатами саме в дні судових засідань, що підтверджено поштовими повідомленнями да довідками поштового відділення. Відтак, має місце факт неналежного повідомлення осіб, що беруть участь у справі, про день, час і місце судового розгляду . За таких обставин суд не мав підстав для висновку про належне повідомлення позивачів про день, час і місце розгляду справи, про неявку позивачів до суду без поважних причин.

Отже, ухвала суду від 19 грудня 2013 року, якою адміністративний позов залишено без розгляду на підставі п.4ч.1 ст.155 КАС у зв'язку з повторною неявкою позивачів у судове засідання, прийнята без належного з'ясування обставин справи, та є такою, що суперечить нормам процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду відхиляє клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про прийняття даної справи до розгляду апеляційним судом по першій інстанції, оскільки на це передбачених законом повноважень апеляційний суд не має..

На підставі наведеного апеляційна скарга задовольняється частково.

Керуючись ст.ст.195,197,199, 204-206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від "19" грудня 2013 р. скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук

С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,35701 ОСОБА_4 АДРЕСА_1,35701

3- відповідачу/відповідачам: Відділ освіти Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області вул.Ясна,11,м.Здолбунів,Рівненська область,35705 Голова Здолбунівської районної державної адмінстрації Євчук Микола Павлович вул.Грушевського, 14,м.Здолбунів,35700 Здолбунівська районна державна адміністрація Рівненської області вул.Грушевського, 14,м.Здолбунів,Рівненська область,35705