Ухвала суду № 48960803, 18.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року справа №805/2020/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі №805/2020/15-а за позовом публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 05 травня 2015 року №0000284200/2402/10/28-03-42 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1 280 339, 00 грн. та нарахування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 640 169,50 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних задекларованих ПАТ "МК "Азовсталь" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушені вимоги податкового законодавства у частині завищення податкового кредиту ті від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 702 160,00 грн., за січень 2015 року на суму 646 357,00 грн. та у частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року в розмірі 1 280 339, 00 грн.

На підставі складеного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення яке є протиправним, оскільки позивач не повинен нести відповідальність за невиконання контрагентами податкових зобов'язань перед бюджетом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення податкового органу від 05.05.2015 року за № 0000284200/2402/10/28-03-42, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1280339 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 640169,50 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог

В обґрунтування зазначив, що у разі невідображення даних податкової накладної в податкових зобов'язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом та не дає покупцю права на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов'язаннях контрагента.

Також однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне.

ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 01.10.1996 року, включене до ЄДРПОУ за номером 00191158, є платником податку на додану вартість, знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 04.10.1996 року за № 835(а.с.16-44).

Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у січні 2015 року, яку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування, становить від'ємне значення в розмірі 93 470 234 грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у лютому 2015 року, яку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування, становить 100 421 821 грн.

Міжрегіональними головним управлінням Міндоходів СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку проведено камеральну перевірку даних задекларованих ПАТ «МК «Азовсталь» правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт №121/28-03-40/00191158.

Акт перевірки підписаний посадовими особами ПАТ "МК "Азовсталь" с запереченнями.

Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на рахунок платника в банку на загальну суму ПДВ 1 280 339 грн., яка підлягає зменшенню.

Крім цього, в акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки дотримання Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.10.2014 року №1267/26044, у частині відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з врахуванням результатів попередньої камеральної перевірки ( від 20.03.2015 року №76/28-03-40/00191158), проведеної органом державної податкової служби, встановлено завищення податкового кредиту за січень 2015 року на суму 646 357 грн;

за січень 2015 року заниження податкових зобов'язань на суму 210 113,46 грн.;

за січень 2015 року завищення податкового кредиту на суму 680 453,46 грн.;

за лютий 2015 року заниження податкових зобов'язань на суму 34 046,65 грн.;

за лютий 2015 року завищення податкового кредиту на суму 671 352,79 грн.;

Відповідно до додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та єдиного реєстру податкових накладних за лютий 2015 року ПАТ «МК «Азовсталь» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 633 981,6 грн. по податковим накладним виписаних у лютому 2015 року отриманим від КП «Компанія «Вода Донбасу».

Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань КП «Компанія «Вода Донбасу» за лютий 2015 року становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року КП «Компанія «Вода Донбасу» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

Отже, загальна сума по контрагентах, які не задекларували податкових зобов'язань у лютому 2015 року становить 633 982 грн.

Таким чином, встановлено порушення п.198.6 ст 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за січень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 646 357 грн. та за лютий 2015 року на суму ПДВ в розмірі 633 982 грн.

Згідно акту перевірки контрагенти позивача підпадають під критерії, визначені наказом ДПС України від 10.05.2012 року №390 «Про внесення змін до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» - податковий кредит сформовано за рахунок підприємств ризикової категорії, що задіяні у формуванні схемного податкового кредиту («транзитерів», «податкових ям»), у тому числі за ланцюгами поставки; порушення п.200.1,200.3 ст.200 ПК України , що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 646 357 грн. та на суму 633 982 грн. за лютий 2015 року.

Не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті позивачем на ім'я начальника СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів направлено письмові заперечення від 22.04.2015 року за вих. № 02/383 (а.с.57-61).

На заперечення товариства податковим органом надано відповідь, за якою висновок щодо встановлених порушень податкового законодавства залишається без змін (том 1 а.с.62-66).

За результатами перевірки податковим ограном прийнято податкове повідомлення-рішення №0000284200/2402/10/28-03-42, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1 280 399,00 грн. та нараховані штрафні(фінансові) санкції у сумі 640 169,50 грн.

На підставі п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно даним податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у січні 2015 року, яку ПАТ «МК «Азовсталь» заявило до бюджетного відшкодування, становить від'ємне значення у декларації з ПДВ в розмірі 93 470 234 грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у лютому 2015 року, яку ПАТ «МК «Азовсталь» заявило до бюджетного відшкодування, становить 100 421 821 грн.

На підставі п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення суми податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної ( контрактної) вартості товарів/послуг Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів ( послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

На підставі п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку,що виник за попередні звітні(податкові) періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) , а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З огляду на надані товариством докази, судова колегія визначає, що позивачем дотримано вищезазначені вимоги, що також підтверджується листом від 19.03.2015 року з відповідними додатками, який направлено на ім'я керівника податкового органу (а.с.67-84).

Сума податкового кредиту, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) у січні-лютому 2015 року, становить 208 800 00 грн., що підтверджено переліком документів оплати за товари (послуги) з додаванням копій, які були надані до відповідача.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 18 січня 2011 року між позивачем та КП «Компанія «Вода Донбасу» укладено договір б/н на послуги водопостачання, предметом якого є постачання питного та технічного водопостачання.

На виконання умов Договору КП «Компанія «Вода Донбасу» виписані податкові накладні №35//06 від 25.02.2015 року, №14//06 від 19.02.2015 року, №5//06 від 09.02.2015 року на загальну суму ПДВ 633981,60 грн.; №43//06 від 29.01.2015 року, №2//06 від 09.01.2015 року, №14//06 від 19.01.2015 року на загальну суму ПДВ 646357,32 грн., які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2015 року.(а.с. 111-121).

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується рахунками-фактурами, банківськими виписками.(а.с. 123-133).

На підставі п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податків на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підставі ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів,що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата(аванс). При цьому, відповідно, до пункту 201.8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податків в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку,який здійснює операції з постачання товарів ( послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи зазначені положення податкового законодавства суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду , що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу , при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (ДЗ) (додаток 3). Значення рядка З (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4). Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Отже, від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, тобто платник податку придбав більше робіт/товарів/послуг ніж продав протягом звітного (податкового) періоду.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Наданими позивачем первинними документами підтверджується факт здійснення господарських операцій з контрагентами.

Таким чином, сума фактично сплаченого позивачем податкового кредиту постачальникам у січні-лютому 2015 року, у повному обсязі покриває суму залишку від'ємного значення податку на додану вартість у лютому 2015 року в розмірі 193 892 055 грн., що підтверджує право позивача на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у сумі 193 892 055 грн..

Отже, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1280339 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 640169,50 грн. є вірним.

Судом вірно зазначено, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Таким чином, в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі №805/2020/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі №805/2020/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д.Компанієць

Судді: М.Г.Сухарьок

Т.Г. Гаврищук