Постанова № 4895527, 21.04.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2009 року справа №2а-804/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Остап'юк С.В.

при секретарі Скора Н.Д.

за участю:

представника позивача : Снятинської міжрайонної виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Бандури А.М.

представника відповідача : відділення профілактичної дезінфекції Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції Савка Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу  за позовом Снятинської міжрайонної Виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  до відділення профілактичної дезінфекції Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 3 879, 49 гривень, -

ВСТАНОВИВ :

13.03.2009 року Снятинська міжрайонна виконавча дирекціїя Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до відділення профілактичної дезінфекції Городенківської районної санітарно-епідеміологічної станції (далі - відповідач) про  стягнення   заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 3 825, 55 гривень. В подальшому, в судовому засіданні, представником позивача було збільшено розмір позовних вимог до розміру 3 879, 49 гривень, у зв'язку з уточненням суми несплачених відповідачем зобов'язань по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статей 23, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» не погашено заборгованість по сплаті суми страхових внесків в розмірі 3 879, 49 гривень. Вважає, що сума несплачених страхових внесків підлягає стягненню з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, на адресу суду направив письмове заперечення проти позову, мотивоване тим, що за період 2006, 2007 та 2008 років ним повністю сплачені всі нараховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копії розрахунків суми страхових внесків та платіжних доручень про сплату цих внесків. Однак, відповідачем вказано, що заборгованість в розмірі 3 879, 49 гривень виникла станом на 01.01.2003 року, а тому підстав для стягнення вказаної заборгованості не має у зв'язку з пропуском позивачем строків на звернення до суду.

Представник відповідача позов не визнав з підстав вказаних в запереченні, крім того, вказав, що дана заборгованість наявна, однак виникла станом на 01.01.2003 року, просив в задоволенні позову відмовити з підстав пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду.

Розглянувши позовну заяву, заперечення відповідача, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є відокремленим структурним підрозділом санітарно-епідеміологічної станції в Городенківському районі, без права юридичної особи, зареєстрований Городенківською районною державною адміністрацією в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, створений 04.01.1994 року, використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору та зареєстрований в Снятинській міжрайонній виконавчій дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Стаття 1 вказаного Закону визначає, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 22 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання страхувальником є роботодавець. Пункт 5 вказаної статті визначає роботодавця як власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання.

Частина 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлює обов'язки страхувальників, пункт перший якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частина 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлює обов'язок страхувальників-роботодавців сплачувати до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на якого покладені обов'язки нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушення частини 1 статті 23, частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням» станом на 01.01.2003 року допущена заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 3 879, 49 гривень. Вказані обставини підтверджуються розрахунками сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, довідкою позивача, а також визнаються сторонами, сума несплачених страхових внесків сторонами не оспорюється.

Стаття 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням» встановлює відповідальність страхувальника, згідно частини 1 якої страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У відповідності до частини 2 статті 30 вказаного Закону несплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду з страхувальника в безспірному порядку.

Суд вважає за неможливе застосування наслідків пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду, передбачених статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, як підставу для відмови в задоволення позовних вимог, на чому наполягає відповідач, виходячи з наступного.

У відповідності до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням» в абзаці 2 частини 2 статті 30 встановлено, що строк давності в разі стягнення своєчасно не сплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності не застосовується.

У відповідності до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням» позивач зобов'язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків. Пунктом 5.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою Правління Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України за №16 від 26.06.2001 року передбачено здійснення стягнення страхових внесків в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на звернення до суду з даним адміністративним позовом та відсутність обмеження строком на звернення до адміністративного суду позовних вимог про стягнення страхових внесків загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відділення профілактичної дезінфекції Городенківською санітарно-епідеміологічної станції заборгованості з сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 3879, 49 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги таким, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відділення профілактичної дезінфекції Городенківською районної санітарно-епідеміологічної станції 78100, вул. Коцюбинського, 50, м.Городенка, Івано-Франківська область код ЄДРПОУ - 20554597 на користь Снятинської міжрайонної виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 78300, вул. Кардинала Й.Сліпого, 11А, м.Снятин, Івано-Франківська область заборгованість з сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 3879 (три тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 49 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Остап'юк

Постанова в повному обсязі складена 24.04.2009 року.