Постанова № 48951391, 19.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2015 р. Справа № 922/1544/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Барбашова С.В., суддя Потапенко В.І.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників:

позивача - Грєнкова І.В., за довіреністю № 08-11/483/2-14 від 29.12.2014

відповідача - Подольської Т.В., за довіреністю № 20/1 від 20.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків (вх. №3508 Х/3-12)

на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2015 по справі №922/1544/15

за позовом Харківської міської ради , м. Харків

до Спільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

про стягнення 191974,47 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Спільного підприємства "Фрегат" товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення з відповідача на користь позивача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 191974,47грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2015 по справі №922/1544/15 (суддя Доленчук Д.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з СП "Фрегат" ТОВ на користь Харківської міської ради доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 191974,47 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3839,49 грн.

Відповідач з даним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом при винесенні даного рішення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким у позові відмовити. Судові витрати просить покласти на позивача.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції не досліджено та не надано відповідну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що підтверджують перехід права власності на нерухоме майно по вул. Роганській, 132-А у м. Харкові, положенням ст.ст. 120, 125, 126, 152 ЗК України. Відповідач вказує на те, що спірні правовідносини не підпадають під дію ст.ст.1212-1214 ЦК України, посилаючись при цьому на те, що СП «Фрегат» ТОВ набув належним чином нежитлове приміщення по вул. Роганській, 132-А у м. Харкові у незаборонений спосіб за існування достатніх правових підстав в результаті реорганізації шляхом приєднання однією юридичної особи до іншої та внесення до статутного капіталу зазначеного нерухомого майна. Крім того, відповідач вважає, що надані позивачем розрахунки не є належними та допустимими доказами на підтвердження визначення вартості права на користування відповідачем спірною земельною ділянкою, враховуючи, що вони не визначають вартість права користування спірною земельною ділянкою, та, беручи до уваги, що вони складені з порушенням порядку методики розрахунку коефіцієнтів, із застосування неправильних показників коефіцієнтів, з недотриманням порядку узгодження з землекористувачем орендної плати за спірну земельну ділянку.

13.07.2015 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення розгляду справи № 922/1544/14 до вирішення пов'язаної з неї справи № 645/4911/15, що розглядається Фрунзенським судом м. Харкова, посилаючись на те, що розгляд заявлених вимог у справі № 645/4911/15 може істотно вплинути на вирішення господарського спору по справі № 922/1544/15, оскільки оскаржувані в адміністративному порядку документи (акт та розрахунки) є доказами, на підставі яких Харківська міська рада звернулась з позовом про стягнення з відповідача доходу, одержаного від безпідставно набутого майна у розмірі 191974,47 грн.

Колегія суддів відмовляє в задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, не вбачаючи на це достатніх правових підстав.

Як зазначено в п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга- четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Однак, відповідачем в наданому до суду клопотанні про зупинення провадження у справі не наведено належного мотивованого доводу, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи та які обставини неможливо встановити суду самостійно при вирішенні даного господарського спору, з урахуванням того, що предметом даного господарського спору є стягнення доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Тобто, в даному випадку спірні питання підлягають вирішенню на підставі дослідження матеріалів справи з наданням відповідної правової оцінки нормам матеріального права, на які посилається позивач з урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову.

13.07.2015 відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких підтвердив свою позицію по справі щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Харківська міська рада надала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти апеляційної скарги відповідача. При цьому позивач зазначає про те, що оскільки у попереднього власника нежитлової будівлі земельна ділянка під цією будівлею не перебувала у власності, то і до відповідача з переходом права власності на зазначену будівлю не могло перейти право власності на земельну ділянку. Позивач наголошує на правомірності заявлених вимог на підставі поданих доказів про доведеність одержання відповідачем доходу від безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

В судовому засіданні 13.07.2015 оголошено перерву до 29.07.2015.

05.08.2015 позивач надав пояснення по справі щодо вжиття позивачем заходів для оформлення прав на спірну земельну ділянку, а також щодо розміру доходу одержаного відповідачем від використання майна позивача.

05.08.2015 відповідач також надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких посилається на вчинення дій щодо замовлення технічного завдання на виконання робіт по складанню проекту землеустрою земельної ділянки та погодження проекту відведення земельної ділянки, що передують укладанню договору оренди. Відповідач зазначає про відсутність доказів на підтвердження здійснення позивачем відповідних заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем, що на його думку, виключає наявність складу цивільного правопорушення та унеможливлює стягнення з відповідача розміру недоотриманого доходу, збитків, тощо.

В судовому засідання 05.08.2015 оголошено перерву до 19.08.2015.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, Спільне підприємство "Фрегат" товариство з обмеженою відповідальністю є власником нежитлової будівлі літ. "А-2" загальною площею 1488,00 кв.м. по вул. Роганський, 132-А у м. Харкові на підставі свідоцтва про право власності виданого 24.05.2000 р. Харківською міською радою, що підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.11.2014 р. № 29582095.

Головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради у присутності інженера - геодезиста та інженера землевпорядника було проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що СП "Фрегат" ТОВ з 24.05.2010 р. використовує земельну ділянку площею 0,0663 га по вул. Роганський, 132-А у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (крамниця споживчих та продовольчих товарів) без оформлення документів на право власності або право користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України.

Також, обстеженням на місцевості було встановлено, що земельна ділянка площею 0,0663 га не огороджена, на земельній ділянці розташована двохповерхова нежитлова будівля. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі, яка використовується для обслуговування зазначеної будівлі.

За результатами обстеження складено акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул.Роганська, 132-А від 18.11.2014 р.

Також, у акті обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки вказувалося, що на підставі рішення 22 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 23.06.2004 р. № 91/04 СП "Фрегат" ТОВ була надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,15 га по вул. Роганська, 132-А для експлуатації та обслуговування будинку побуту.

Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області за вих. № 2276/08 від 23.04.2014 р. повідомило Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, що станом на 29.12.2012 р. в Управлінні не обліковуються правовстановчі документи на право власності або користування на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул.Роганська, 132-А.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради за вих. № 3787/0/225-14 від 22.04.2014 р. повідомив Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, що договір оренди або додаткова угода до нього щодо земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул.Роганська, 132-А не готувались.

З матеріалів справи вбачається, що речові права відповідача на дану земельну ділянку не зареєстровані, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 17.11.2014 р. № 29581960.

Відповідно до листа Індустріальної ОДПІ м. Харкова № 6581/9/20-36-15-04-20 від 20.11.2014 р. відповідач обліковується як платник податку на землю з юридичних осіб за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 132-А площею 1395 кв.м. Станом на 01.11.2014 р. по картці особового рахунку по земельному податку юридичних осіб лічиться переплата в сумі 94,67 грн.

Позивач здійснив розрахунок доходу, одержаного відповідачем та зазначає, що розмір доходу від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, розрахований міською радою в сумі 191974,47 грн. згідно розрахунку доходу одержаного від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. складає 150742,70 грн. та розрахунку доходу одержаного від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. складає 41231,77 грн.

Таким чином, на думку позивача, не здійснення відповідачем оплати за землю у законодавчо встановленому розмірі (по звичайним цінам) за використання земельної ділянки, а саме несплата орендної плати, призвело до фактичного безоплатного отримання відповідачем послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходів в результаті використання цієї земельної ділянки, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що на спірній земельній ділянці відповідачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. "А-2" загальною площею 1488,00 кв.м. по вул. Роганський, 132-А у м. Харкові. Разом з цим, виходячи з положено ст. 125 ЗК України, ст. 182 ЦК України, суд вважав, що відповідач правомірно володіє лише нежитловою будівлею літ. "А-2" загальною площею 1488,00 кв.м. по вул. Роганський, 132-А у м. Харкові, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, проте, з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та - зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що набувши право на земельну ділянку у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомості, відповідач не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому він використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав, оскільки речові права на вказану земельну ділянку за останнім у встановленому законом порядку не реєструвались.

Отже, у зв'язку з тим, що правова підстава для набуття (збереження) майна (земельної ділянки площею 0,0663 га по вул. Роганський, 132-А у м. Харкові) у відповідача відсутня, суд першої інстанції вважав правомірним застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, а тому задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 191974,47 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд відмовив в її задоволенні, оскільки позивачем сума доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 191974,47 грн. була нарахована позивачем за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. у розмірі 150742,70 грн. та за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. у розмірі 41231,77 грн., та дана вимога позивача була заявлена позивачем до суду 17.03.2015 р. без спливу строку загальної позовної давності встановленого ст. 257 ЦК України.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для заявлених позовних вимог, оскільки судом першої інстанції не надано належної оцінки обраному позивачем способу захисту, невірно кваліфіковано спірну земельну ділянку в якості безпідставно набутого майна відповідачем, в зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення з СП "Фрегат" ТОВ на користь Харківської міської ради доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 191974,47 грн.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом даного господарського спора є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 191974,47 грн. Позов обґрунтований положеннями ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого);3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

Тобто визначальною підставою для застосування положень статтей 1212, 1213, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов'язковому порядку вибути з його володіння.

Встановлені судом обставини справи свідчать, що СП „Фрегат" ТОВ набув нежитлове приміщення за адресою Роганська, 132 А в результаті внесення до статутного фонду нерухомого майна внаслідок реорганізації шляхом приєднання до СП „Фрегат" ТОВ юридичної особи СУЧ СП „Стиваліна" ТОВ, що підтверджується Витягом з додаткової угоди № 1 про внесення змін до установчого договору про створення і діяльність СП „Фрегат" ТОВ від 03.03.2000 р. та Витягом зі Статуту.

СУЧ СП „Стиваліна" ТОВ у свою чергу також набула майно в результаті реорганізації шляхом приєднання ТОВ фірма „МРІЯ" до СУЧ СП „Стиваліна" ТОВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення № 1989 про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

У свою чергу, ТОВ фірма „МРІЯ" набула у власність нерухоме майно за адресою Роганська, 132 А в результаті договору № 419-В купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів орендного підприємства „МРІЯ", що підтверджується копіями договору купівлі-продажу, актів приймання-передання, Свідоцтва про право власності № ИІ9-В.

Таким чином, СП „Фрегат" ТОВ набув належним чином нежитлове приміщення по вул. Роганська, 132 А у м. Харкові у незаборонений спосіб.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру права власності на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області від 17.11.2014 № 29582095 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 1488,00 кв.м. по вул. Роганський, 132-А у м. Харкові зареєстровано за СП „Фрегат" ТОВ на підставі свідоцтва про право власності від 24.05.2000 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Порядок набуття прав на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду унормований статтею 30 Земельного кодексу України від 18.12.90 (чинного на час придбання спірного майна). За приписами наведеної норми при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

На момент пред'явлення позову діяла стаття 120 Земельного кодексу України від 25.10.01. Зазначеною статтею унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Колегія суддів вважає, що оскільки відповідач у 2000 році набув право власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 1488,00 кв.м. по вул. Роганський, 132-А у м. Харкові), розташоване на спірній земельній ділянці, то відповідач, у відповідності до вимог земельного законодавства, набув і право на земельну ділянку під такою нерухомістю на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язковою підставою застосування положень статей 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК). Так особа набуває майно в іншій спосіб ніж визначено положенням статті 11 Цивільного Кодексу України.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, зазначеної у постанові від 02 жовтня 2013 року у справі №6-88цс13, під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Положенням абзацу 2 пункту 2.10. Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно.

В даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено факт правомірного набуття майна за існування достатніх правових підстав, у незаборонений законом спосіб.

Слід зазначити, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Так, після прийняття рішення Харківської міської ради ХІЛ сесії IV скликання від 14.10.2005 р. 1199/05 „Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким спірна земельна ділянка надавалася в оренду, відповідачем вчинено певні дії, що свідчать про намір укласти договір оренди.

Як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи, на виконання зазначеного рішення відповідачем було замовлено Технічне завдання на виконання робіт по складанню проекту землеустрою земельної ділянки, яке було погоджено 19.05.2005 Начальником Харківського міського управління земельних ресурсів Ю.В. Саніним, директором СП „Фрегат" ТОВ Прологаєвою Г.У.

В подальшому, отримано Висновок № 11-20-2705 про погодження проекту відведення земельної ділянки; Висновок по проекту відведення земельної ділянки СП „Фрегат" ТОВ для експлуатації та обслуговування будинку побуту по вул. Роганській, 132 А Управління містобудування та архітектури; Висновок управління культури облдержадміністрації щодо погодження проекту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будинку побуту СП „Фрегат" ТОВ по вул. Роганській, 132 А у Орджонікідзевському районі м. Харкова; Висновок № 2024/05 Харківського міського правління земельних ресурсів; акти Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції; Висновок щодо відбору відведення земельної ділянки.

Зазначені обставини свідчать про вчинення відповідачем з метою подальшого укладання договору оренди з позивачем.

Крім того, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнала недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

За таких обставин, враховуючи, що доказів скасування або визнання недійсним внесення до Статутного фонду СП „Фрегат" нежитлової будівлі по вул. Роганській, 132 А у м. Харковіматеріали справи не містять, позивач неправомірно посилається на те, що спірна земельна ділянка вважається отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України. Оскільки під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Натомість майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені статтею 11 ЦК України. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України (Постанова від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13).

Таким чином набуття відповідачем у власність нежитлових будівель, є саме тим правовим фактом, який породжує у відповідача в майбутньому цивільний обов'язок оформлення правових підстав користування даною земельною ділянкою.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою його зберігання та використання, з наміром у майбутньому укласти договір оренди землі, що в свою чергу також унеможливлює застосування до даних спірних правовідносин положень статей 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України. При цьому, наявність правових підстав для набуття спірної земельної ділянки відповідачем, свідчить про неправомірність ототожнення позивачем поняття безпідставного набуття майна (земельної ділянки), як підстави застосування положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України з не укладенням з боку відповідача договору оренди на спірну земельну ділянку.

Отже відсутні правові підстави вважати, що відповідач є набувачем майна або зберігачем його у себе без достатньої правової підстави у розумінні статті 1214 Цивільного кодексу України, а оскільки дохід у розумінні цієї норми має бути отриманий саме стосовно майна, набутого або збереженого без достатньої правової підстави, вказані позивачем результати його розрахунків не можна вважати доходом у розумінні вказаної норми права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заявлена позивачем вимога, на підставі положень 1212-1214 Цивільного кодексу України, про стягнення з відповідача на користь позивача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 191974,47 грн. не підлягає задоволенню.

Разом з тим, згідно з приписами статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 156 цього Кодексу, передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Отже, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284. Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд України (Постанова від 01.07.2015 у справі № 916/3311/14).

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку позивачем обраний неправильний спосіб захисту своїх прав.

В зв'язку з викладеним, рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2015 по справі № 922/1544/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 49, 84, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2015 по справі № 922/1544/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 35417005032986, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Спільного підприємства "Фрегат" товариство з обмеженою відповідальністю (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, буд. 36, ідентифікаційний код 30656850) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1919,75 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.08.15

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Потапенко В.І.