Рішення № 48948760, 17.08.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.15 Справа№ 914/2033/15

За позовом: Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, м. Тернопіль,

до відповідача: Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м. Броди,

про: стягнення 1 878,55 грн.

Суддя М.Синчук

при секретарі Н. Григорчук

За участю представників:

прокурора: не зявився,

позивача 1: ОСОБА_1 довіреність №220/346/д від 18.05.2015 р.

позивача 2: не зявився,

відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль до Комунального підприємства «Бродитеплоенерго» про стягнення 1 878,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг за водопостачання та водовідведення № 1-Б від 03.04.2007р. не здійснив оплати в повному обсязі за наданні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1 878,55 грн.

Ухвалою від 23.06.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.07.2015 р. Ухвалою суду від 06.07.2015р. розгляд справи відкладено на 17.08.2015р.

В судове засідання 17.08.2015 р. представник прокурора не зявився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судове засідання 17.08.2015 р. представник позивача 1 зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 17.08.2015 р. представник позивача 2 не зявився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. 06.07.2015 р. до канцелярії суду від представника позивача 2 надійшло клопотання відповідно до якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просить розглядати справу без участі уповноваженого представника.

В судове засідання 17.08.2015 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 23.06.2015 р. не виконав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача 1, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (далі - позивач 2) та Комунальним підприємством «Бродитеплоенерго» (далі - відповідач) було укладено договір про надання послуг за водопостачання та водовідведення № 1-Б від 03.04.2007р. (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, позивач 2 зобов'язується забезпечувати відповідача холодною водою в розмірі встановленого ліміту в обємі 650,0 м.куб./місяць; приймати від відповідача стічні води до комунальної каналізації в розмірі встановленого ліміту.

У п. 1.2. Договору зазначено, що відповідач зобовязаний своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 2.4. Договору, відповідач до 28-го числа кожного місяця надає позивачу 2 інформацію про кількість використаної води (поточні показники водо лічильника, завірені печаткою і підписом уповноваженої посадової особи Споживача) щодо всіх обєктів, яким надаються послуги з водо забезпечення і водовідведення за даним Договором.

Відповідно до п. 2.6. рахунки за надані позивачем 2 послуги щомісячно складаються на підставах затверджених у встановленому порядку тарифів і у відповідності до п. 12.5. Правил вручаються відповідачеві або пересилаються йому поштою.

Згідно з п. 2.9. Рахунки або інші платіжні документи позивача 2 за надані послуги підлягають оплаті відповідачем у триденний строк після їх отримання (п.12.9 правил), при цьому вихідні і святкові дні до уваги не беруться.

На виконання умов договору позивачем 2 здійснювалося постачання відповідачу холодної води, що підтверджується підписаними сторонами актами споживання води за лютий місяць 2015 року (а/с 23), за березень місяць 2015 року (а/с 26), за квітень місяць 2015 року (а/с 29) а також актами виконання робіт і послуг № 53 від 23.02.205р, № 104 від 17.03.2015р., 144 від 17.04.2015р., долученими до матеріалів справи.

Проте, відповідач своїх зобовязань по вказаному Договору належно не виконав, не провів оплати позивачу 2 за надані послуги в розмірі 1 878,55 грн., що стало підставою для подачі позову до суду.

Доказів оплати наданих послуг станом на день розгляду справи відповідачем не надано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Позивач-2, відповідно до умов п.2.1.1 договору, зобовязувався постачати електричну енергію, а відповідач згідно із п.3.1 договору оплачувати відповідачу вартість електричної енергії.

Позивач 2 свої зобов'язання щодо постачання електричної енергії виконав повністю.

Щодо визначення заступником військового прокурора Тернопільського гарнізону порушень інтересів позивача-1: Міністерства оборони України суд зазначає наступне.

Згідно із абзацом четвертим ч. 1 ст. 2 ГПК, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно із ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 2 ст. 21 ГПК України).

Відповідно до змісту позовної заяви прокурор звернувся до господарського суду за захистом прав Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль на отримання оплати за надані послуги електропостачання.

Таким чином, заявляючи позов про стягнення боргу прокурор необґрунтовано визначив Міністерство оборони України, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки субєктами вказаних спірних правовідносин є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль та КП Бродитеплоенерго.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, прокурором не надано доказів порушення прав та інтересів позивача-1: Міністерства оборони України.

Враховуючи наведене, суд вважає що прокурором неправильно визначено позивача, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому в частині позовних вимог позивача-1: Міністерства оборони України до відповідача слід відмовити.

За вимогами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - один розмір мінімальної заробітної плати.

У звязку з тим, що при поданні позову військовий прокурор Тернопільського гарнізону був звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. покладаються на відповідача повністю та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 175, 193, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль задоволити.

2.Стягнути з Комунального підприємства Бродитеплоенерго (80600, Львівська область, м. Броди, вул. Гончарська, 3а, ідентифікаційний код 05445639) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (46002, м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, ідентифікаційний код 08464162) 1 878,55 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

3.В задоволенні позову військового прокурора Тернопільського гарнізону і інтересах Міністерства оборони України відмовити.

4.Стягнути з Комунального підприємства Бродитеплоенерго (80600, Львівська область, м. Броди, вул. Гончарська, 3а, ідентифікаційний код 05445639) в доход державного бюджету 1827,00 грн. судового збору.

5.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.08.2015 р.

Суддя Синчук М.М.