Постанова № 4894841, 01.07.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 року м. Полтава справа № 2-а-13294/09

Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Єресько Л.О.

при секретарі - Бредун М.В.

 за участю:

представників позивача - Крицького Р.Г. , Хісматулліна Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Приватного підприємства "Паркев" про визнання недійсними установчих документів, запису про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В :

15 квітня 2008 р. позивач Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі - позивач) звернулася до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1, третя особа - приватне підприємство "Паркев" про визнання недійсними установчих документів, запису про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 04.11.2008 р. відкрито провадження у даній справі. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України, Ленінським районним судом м. Полтави 18.11.2008 р. прийнято рішення про передачу справи за предметною підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 23 січня 2009 р., справу прийнято до провадження Полтавського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначав, що в установчі документи при створенні Приватного підприємства «Паркев» були внесені завідомо неправдиві відомості, оскільки при їх оформленні були грубо порушені норми законодавства, які позбавляють їх юридичної сили, невідповідність фактичних обставин вміщених в установчих документах відомостей, а саме діяльність підприємства з моменту його реєстрації здійснювалося протиправно, волевиявлення гр. ОСОБА_2 не було спрямовано на створення підприємства та зайняття підприємницькою діяльність, що підтверджується поясненням директора ПП «Паркев» ОСОБА_2, а тому запис про проведення реєстрації підприємства через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можливо усунути є недійсним, крім того оскільки діяльність від імені підприємства здійснювалось не директором, а невідомими особами з метою одержання прибутку, то свідоцтво платника податку на додану вартість, є таким, що отримано з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просять визнати його недійсним.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2009 р. неналежного відповідача ОСОБА_1 замінено належним відповідачем - Приватним підприємством «Паркев».

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовольнити, посилаючись на обставини викладені позовній заяві.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду повернулося поштове відправлення без вручення, з відміткою «адресат відмовився». Відповідно до ст.37 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та за наявними в справі матеріалами

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Паркев» (надалі - відповідач) зареєстровано як юридична особа, Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 16.10.2007 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 588 102 0000 007098, за адресою: 36000, Полтавська область, місто Полтава, проспект Миру, будинок18, квартира 205.

 ПП «Паркев», згідно довідки № 09/2-1934 Головного управління статистики у Полтавській області від 17.10.2007 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним номером 35440180, зазначено, що керівником є - ОСОБА_1.

Відповідно до довідки № 19323 від 17.10.2007 р., ПП «Паркев» взято на облік у Державній податковій інспекції у м. Полтаві.

Приватному підприємству «Паркев» 06.11.2007 р. видано свідоцтво № 10075142 про реєстрацію платника податку на додану вартість ( НБ №000683), відповідно до його копія, наявної в матеріалах справи, відповідачу присвоєно індивідуальний податковий номер 354401816012.

Позивач посилається на те, що підставою для припинення юридичної особи - ПП «Паркев» є недійсність запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, а також посилаються на те, що згідно пояснень ОСОБА_1, наданих, працівникам податкової міліції, ніякого відношення до створення та діяльності ПП «Паркев» не має, згідно службової записки № 785/15-1 від 27.06.2008 р.,довідки № 2157/26-90 від 25.10.2008 р. та повідомлення № 8145 від 25.07.2008 р. за юридичною адресою не знаходиться, а місцезнаходження підприємства не відображено в установчих документах, що на думку позивача є порушенням закону при створенні юридичної особо, які не можна усунути і які є підставою для припинення відповідача.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Інші випадки передбачені ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV, який набрав чинності 01.07.2004 р., зокрема, нею визначено підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: 1) визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; 2) провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; 3) невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; 4) неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; 5) наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено коло осіб, які можуть звертатись до суду з вимогою про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, ними є: 1) орган, що здійснює державну реєстрацію , 2) учасник юридичної особи , 3) а щодо акціонерних товариств - також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.1998 р. № 522) визначено підстави, з яких органи податкової служби можуть звертатись до суду про скасування державної реєстрації платників податків, відповідно до якої така підстава як визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути не належить до компетенції податкової служби при зверненні до суду про припинення суб'єктів господарювання.

Також суд зазначає, що податкові органи не наділені повноваженнями надавати правову оцінку змісту установчих документів та здійснювати контроль за державною реєстрацією юридичних осіб. Повноваження органів державної податкової служби визначено спеціальними Законами України, зокрема, «Про державну податкову службу в Україні», згідно яких одним із головних завдань державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстрації картки ( ч.3 ст.25 цього ж Закону)

 Перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить. Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі ст. 27 були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано позивачем, державна реєстрація ПП «Паркев» була проведена відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за наявністю необхідного пакету документів і у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації відповідача.

Позивачем не було наведено суду доказів порушення закону допущеного реєструючим органом під час державної реєстрації юридичної особи - відповідача та, як зазначено вище, не має таких повноважень. Доказів, що діяльність підприємства визнавалась судом фіктивною суду також не надано.

Щодо доводів позивача про невідповідність статутного документу ПП «Паркев» вимогам закону через не зазначення в ньому відомостей про місцезнаходження особи, суд зазначає наступне.

Законом України від 03.03.2005 р. № 2452-ІV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.04.2005 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 88 Цивільного кодексу України та ч.ч. 2, 4 ст. 57 Господарського кодексу України, які визначають відомості, що обов'язково повинні міститися в установчих документах та статуті суб'єкта господарювання. Зазначеним законом виключено із цих відомостей відомості про місцезнаходження суб'єкта господарювання. Отже, зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи в установчих документах (статуті) юридичної особи не є обов'язковим та відповідно не є підставою для визнання статутних документів недійсними.

Як вбачається із копії свідоцтва про державну реєстрацію приватного підприємства «Паркев» дана юридична особа була зареєстрована 16.10.2007, тобто після 01.04.2005 р., тому зазначення в статутних документах про місцезнаходження підприємства не було обов'язковим на момент його реєстрації.

Крім того, при реєстрації платником податку на додану вартість ПП « Паркев» ОСОБА_1 подавав необхідні документи до податкового органу та забирав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість особисто, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем. Проте, суперечить доводам позивача із посиланням на письмові пояснення ОСОБА_1, що ним не здійснювались ніякі заходи по реєстрації підприємства та його діяльності.

Доводи позивача про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, згідно службової записки № 785/15-1 від 27.06.2008 р., довідки № 2157/26-90 від 25.10.2008 р. та повідомлення № 8145 від 25.07.2008 р., судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної за вказаним її місцезнаходженням . На вимогу суду позивачем не було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або інших доказів про наявність в цьому реєстрі запису про відсутність відповідача за його місцезнаходженням.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість , суд встановив наступне .

Відповідно до службової записки № 344 від 25.02.2009 р. щодо анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ПП « Паркев», на виконання вимог пп. б п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР проведено інвентаризацію платників податку на додану вартість з метою виключення з Реєстру платників податку на додану вартість. Під час якої встановлено, що ПП «Паркев» не подає декларації з податку на додану вартість протягом двадцяти послідовних податкових місяців.

26.02.2009 року комісією, створеною розпорядженням від 23.01.2009 р. № 6-р, анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП « Паркев, про що складено акт № 39.

Відповідно до положень п.9.8 ст.9 Закону України « Про податок на додану вартість» реєстрація як платника податку діє до її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо, зокрема п. ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, зокрема, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Здійснюючи реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, держава в особі органу державної податкової служби започатковує виникнення між нею і цією особою податкового правовідношення , на підтвердження чого видає цій особі свідоцтво платника податку на додану вартість.

Останнє є лише підтвердженням правового статусу особи, породженого фактом виникнення вказаного правовідношення, а не актом, через який орган державної виконавчої влади реалізує свої контролюючі повноваження відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, оскільки Державною податковою інспекцією м. Полтаві , відповідно до акту № 39, 02.03.2009 р. ПП «Паркев» виключено як платника ПДВ із Реєстру, то суд підстав для визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість не вбачає, так як відсутність статусу платника податку на додану вартість автоматично позбавляє свідоцтво такого платника юридичної сили.

Анулювання свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою припинення юридичної особи.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позовної заяви є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 25,27,27,38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV, п.9.8 ст.9 Закону України « Про податок на додану вартість» ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, , 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Приватного підприємства "Паркев" про визнання недійсними установчих документів, запису про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2009 року.

Суддя Л.О.Єресько