Постанова № 4894840, 18.09.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2009 року м. Полтава справа № 2-а-12980/09

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - С.О.Удовіченко

При секретарі - М.П. Ясківець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області ( надалі - відповідач) про скасування рішення про застосування економічних санкцій.

 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем на підставі акту перевірки від 01.12.2008 р. № 000508, винесено рішення № 105 від 05.12.2008 р. про вилучення у ВАТ «Полтаваобленерго» в дохід державного бюджет 7 618 050,00 грн. та стягнуто штраф в розмірі 15 236 100,00 грн. Однак вважають, що рішення є незаконним, оскільки тарифи були погоджені в установленому законом порядку виконкомом Кременчуцької міської ради від 18.04.2008 р. № 363 та від 18.04.2008 р. № 364.

Представник позивача судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, в своїх запереченнях посилався, на те, що в ході планової перевірки позивача з 11.11.2008 р. по 01.12.2008 р. було встановлено, що за період з 01.05.2008 р. по 31.10.2008 р. для розрахунків з населенням, бюджетними установами, іншими споживачами ВАТ «Полтаваобленерго» застосовує тарифи, які погоджені рішеннями виконкому Кременчуцької міської ради від 18.04.2008 р. №№ 363, 364, разом з тим, пунктом 3 та 4 вказаних рішень, відповідно, визначено, що тарифи повинні бути затверджені згідно з чинним законодавством, а всупереч зазначеним рішенням, тарифи затверджені не були. Тарифи на теплопостачання згідно із ст.7 та ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюються шляхом затвердження органами місцевого самоврядування. Таким чином, вказані тарифи є нечинними. У зв'язку із чим з 01.05.2008 р. по 31.10.2008 р. позивачем зайво отримано виручку за послуги теплопостачання в сумі 7618050,00 грн., яка підлягає вилученню в дохід державного бюджету. А тому, вважають рішення № 105 від 05.12.2008 р. таким, що відповідає нормам чинного законодавства і прийняте в межах наданих відповідачу повноважень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків .

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Полтаваобленерго» є юридичною особою, зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 392-Р від 26.05.1995 р., внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), код 00131819., за формою власності є приватним.

Також, судом встановлено, що з 11.11.2008 р. по 01.12.2008 р. на підставі посвідчення від 11.11.2008 р. № 000598 працівниками Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області: головним спеціалістом -юрисконсультом Коломієць С.В та провідним державним інспектором Корост М.О. проведено планову перевірку ВАТ «Полтаваобленрго» та його структурних підрозділів з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення та підігріву води за період квітень -жовтень 2008 р..

За результатами перевірки складено акт № 000508 від 01.12.2008 р. в якому відображено, що ВАТ «Полтаваобленерго» за період 1 травня - 31 жовтня 2008 року для розрахунків з населенням, бюджетними, іншими споживачами застосовує тарифи, які погоджені рішеннями виконкому Кременчуцької міської ради від 18.04.2008р. № 363 «Про погодження, тарифів на виробництво, постачання теплової енергії ВАТ «Полтаваобленерго»» та № 364 від 18.04.2008 р. «Про погодження тарифів ВАТ «Полтаваобленерго» на транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, споживачів бюджетних установ, інших споживачів, крім АТ «Укртатнафта»». Пунктом 3 першого та пунктом 4 другого, вказаних вище рішень, виначено, що тарифи повинні бути затверджені згідно з чинним законодавством. Вказані тарифи, всупереч зазначеним рішенням, затверджені не були і застосовувалися товариством з 01.05.2008 року. Тарифи на теплопостачання згідно ст. 7 та ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюються шляхом їх затвердження органами місцевого самоврядування. Таким чином, вказані вище тарифи, є нечинними. За період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року ВАТ «Полтаваобленерго» зайво отримало виручку за послуги з теплопостачання в сумі 7618050,00 гривень.

05.12.2008 р. начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області винесено рішення № 105 (вих. № 200/1-12/22850від 08.12.2008 р.) про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відповідно до якого за порушення  ВАТ «Полтаваобленерго» вимог рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.06.2006 р. № 679 «Про погодження тарифів на виробництво та послуги з теплопостачання ВАТ «Полтаваобленерго» для споживачів І групи» та від 02.03.2007 р. № 204 «Про внесення змін в додаток до рішення виконкому міської ради від 15.12.2006 р. №1317 «Про погодження тарифів ВАТ «Полтаваобленерго» на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для споживачів бюджетних установ, інших споживачів, крім АТ «Укртатнафта»» вирішено вилучити у позивача в дохід державного бюджету 71618050,00 грн. та стягнути штраф в сум 15236100,00 грн., загальна сума санкцій становить 22854150,00 грн.

08.12.2008 р. відповідачем винесено Припис № 20/1-12/2287, яким вимагає у позивача в місячний термін усунути порушення щодо формування, встановлення та застосування тарифів на виробництво транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення та підігріву води, шляхом приведення цін ( тарифів) у відповідності до вимог рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.06.2006 р. № 679 «Про погодження тарифів на виробництво та послуги з теплопостачання ВАТ «Полтаваобленерго» для споживачів І групи» та від 02.03.2007 р. № 204 «Про внесення змін в додаток до рішення виконкому міської ради від 15.12.2006 р. №1317 «Про погодження тарифів ВАТ «Полтаваобленерго» на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для споживачів бюджетних установ, інших споживачів, крім АТ «Укртатнафта»».

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Державне регулювання цін і тарифів відповідно до статті 8 Закону України “Про ціни і ціноутворення ” від 03.12.1990, № 507-XII здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, при цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, і такий контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України, про що зазначено у ст. 13 "Про ціни і ціноутворення".

Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000 р., закріплено, що організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами.

Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами у складі Міністерства економіки України, підпорядковується їй, згідно із Положенням, затвердженим наказом Державної інспекції з контролю за цінами №9 від 29.03.2001р.

Згідно ст. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення", вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Предметом діяльності позивача, згідно Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 30.11.1998 р., є зокрема, виробництво електричної та теплової енергії згідно з ліцензією, передача електроенергії споживачам згідно з ліцензією, постачання електроенергії споживачам згідно з ліцензією.

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ № 002/6658 види діяльності за КВЕД, зокрема, «40.10.5 розподілення електроенергії», «40.10.1 виробництво електроенергії тепловими електростанціями».

В судовому засіданні встановлено та вбачається із матеріалів справи, а саме із Положення про філію ВАТ «Полтаваобленерго» - Кременчуцьку ТЕЦ, затвердженого протокол загальних зборів акціонерів 30.11.1999 р.,що ВАТ Полтаваобленерго» - здійснює виробництво теплової енергії від джерела Кременчуцька ТЕЦ, на якій здійснюється комбіноване виробництво теплової та електричної енергії, подальше її транспортування і постачання споживачам. Тобто, є одночасно виробником та виконавцем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги». При цьому Кременчуцька ТЕЦ ВАТ «Полтаваобленерго» - це теплоелектроцентраль з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії.

Згідно положень статті 20 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-IV тарифи на теплову енергію , реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими . Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування , крім теплової енергії , що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч.7 ст.20 зазначеного Закону регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями , іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергі ї, здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України з урахуванням того, що ціни на теплову енергію від теплоелектроцентралей, установок з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії не повинні перевищувати ціни на теплову енергію від інших теплогенеруючих об'єктів на відповідній території.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) належить регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії.

Так, згідно із постановою НКРЕ від 01.11.2007 року № 1507 « Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії ВАТ « Полтаваобленерго» із змінами внесеними постановою НКРЕ 27.12.2007 р. № 1854, затверджено позивачу тарифи на виробництво теплової енергії: для населення - 93,31 грн. за 1Гкал (без ПДВ) для промислових споживачів та бюджетних установ - 154,03 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), які діяли до 01.08.2008 року.

З 01.08.2008 року згідно з постановою НКРЕ № 879 від 24.07.2008 року « Про затвердження тарифів на виробництво теплової енергії ВАТ «Полтаваобленерго» (Кременчуцька ТЕЦ) » затверджено тарифи позивачу на виробництво теплової енергії : для населення на серпень 2008 року - 101,26 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); на вересень 2008 року - 104,00 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); на жовтень 2008 року - 106,83 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); на листопад 2008 року - 109,76 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); на грудень 2008 року - 112,80 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Для промислових споживачів та бюджетних установ на період з 1 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 177,63 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Отже, тарифи на виробництво теплової енергії у спірний період були затверджені та використовувались позивачем у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Згідно з ч.3 ст. 20 вказаного Закону органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Так, рішенням виконавчого комітету від 18.04.2008 р. № 363 « Про погодження тарифів на виробництво, постачання, теплової енергії ВАТ « Полтаваобленерго» для АТ « Укртатнафта» та рішенням виконавчого комітету від 18.04.2008 р. № 364 «Про погодження тарифів ВАТ «Полтаваобленерго» на транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, споживачів бюджетних установ, інших споживачів, крім АТ «Укртатнафта»», було погоджено,  відповідно ,тарифи ВАТ «Полтаваобленерго» на виробництво, постачання теплової енергії для АТ « Укртатнафта» за 1 Гкал 205,85 грн. (з ПДВ) та на транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, споживачів інших бюджетних установ та інших споживачів ( згідно додатку до рішення для населення: тариф за 1 Гкал. при наявності лічильника 223,08 грн.(з ПДВ); тариф за опалення 1 кв.м. загальної площі в місяць 2,68 грн.(з ПДВ);тариф за підігрів води на 1 мешканця в місяць 36,53 грн.( з ПДВ); тариф за підігрів 1 куб.м. води (11,60 грн.(з ПДВ)., тариф для бюджетних установ та інших споживачів крім АТ «Укртатнафта» за 1 Гкал. 317,70 грн. (з ПДВ).

 Рішення № 364 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 18.04.2008р. було опубліковано в газеті «Вісник Кременчука» від 01.05.2008 р. за № 18.

Вказані вище тарифи і використовувались ВАТ «Полтаваобленерго»в період з 01.04.2008 р. по 31.10.2008 р. для розрахунків зі споживачами, що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою (додаток 6) до акту перевірки № 000508 від 01.12.2008 р. , а також рахунками, які долучені до матеріалів справи.

Отже, чинним законодавством розмежовані повноваження між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів у сфері теплопостачання.

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок, що ВАТ «Полтаваобленерго» всупереч п. 3 та п. 4 вищевказаних рішень № 363,364 від 18.04.2008 р. виконкому Кременчуцької міської ради, відповідно, та ст.31 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» тарифи не затвердив, а тому є вони нечинними, крім того в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2007 року № 297 та наказу Міністерства економіки України 07.03.2007 р. № 67 висновок щодо економічно обґрунтованих планових витрат на житлово-комунальні послуги у Державної інспекції з контрою за цінами в 2007-2008 р. не отримував. У зв'язку із чим рішенням 05.12.2008 р. № 105, встановлено, що позивачем були порушені рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.06.2006 р. № 679 та  02.03.2007 р. № 204.

Однак, на думку суду, з огляду на вищенаведені обставини та з урахуванням вимог чинного законодавства, твердження відповідача щодо порушення позивачем державної дисципліни цін, шляхом недотримання встановленого порядку затвердження та застосування тарифів є безпідставними та спростовуються з врахуванням наступного.

Відповідно до пп.2 п. «а» ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг , які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності .

Із системного аналізу, вказаної норми можливо зробити висновок, що законодавець розмежовує порядок встановлення та погодження тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг для комунальних підприємств та підприємств інших форм власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського кодексу України, підприємство, майно якого перебуває у комунальній власності, є комунальним унітарним підприємством. Вказане підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності входить до сфери його управління. Майно закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

При цьому, Закон України "Про місцеве самоврядування" є спеціальним законом по відношенню інших нормативних актів щодо компетенції та повноважень органів місцевого самоврядування у тому числі і в питанні затвердження чи погодження тарифів на комунальні послуги. Враховуючи те, що відповідач - ВАТ "Полтаваобленерго" є підприємством приватної форми власності і не відноситься до комунальних підприємств, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради дає згоду на застосування тарифів на теплову енергію шляхом погодження цих тарифів, а затвердження тарифів для ВАТ «Полтаваобленерго» на виробництво теплової енергії здійснює НКРЕ, і як встановлено вище це було здійснено, постановами НКРЕ від 01.11.2007 року № 1507 (із змінами внесеними постановою НКРЕ 27.12.2007 р. № 1854) та № 879 від 24.07.2008 року.

Відповідно до п.1. «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 955 від 10.07.2006 р.( надалі - Порядок № 955), цей Порядок визначає механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. Цей Порядок не застосовується для формування тарифів на виробництво теплової енергії теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками, що використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії.

Відповідно до п. 95 Порядку № 955, висновок щодо економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку встановленими Мінекономіки.

При цьому, суд враховує, що   пунктом 1 «Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів», затвердженого наказом Міністерства економіки України 07.03.2007 N 67 (надалі - Порядок № 67) встановлена процедура надання Державною інспекцією з контролю за цінами або територіальними органами Державної інспекції з контролю за цінами висновків, що надаються до розгляду відповідному уповноваженому органу із затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, технічного обслуговування ліфтів в установленому порядку.

Разом з тим суд, в даному випадку, способом встановлення тарифів для транспортування та постачання теплової енергії для ВАТ «Полтаваобленерго» є їх погодження органом місцевого самоврядування, а не затвердження. Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради погоджує - надає згоду, на застосування відповідних тарифів для ВАТ «Полтаваобленерго».

Крім, того суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно з методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Згідно з ч. 1 ст. 20 цього ж Закону тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

При цьому, у разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то, орган, яким установлено цей тариф,повинен передбачити механізм компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством ( ч.6 ст. 20 вказаного Закону).

З аналізу вказаних норм, в даному випадку, можна зробити висновок, що тариф на теплову енергію, який погоджується з відповідним органом місцевого самоврядування не можу бути нижчим ніж встановлений тариф на виробництво теплової енергії затверджений постановою НКРЕ.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належно здійснив розрахунки економічно - обгрунтованих витрат на постачання та транспортування теплової енергії, які подав на погодження міського органу місцевого самоврядування.

Таким чином, у зв'язку із встановленням спірних тарифів в іншому порядку, ніж їх затвердження, суд приходить до висновку, що поширювати дію Порядку, що затверджений наказом Міністерства економіки України 07.03.2007 N 67, на процедуру погодження виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради тарифів для ВАТ «Полтаваобленерго» немає підстав, так як даний Порядок не застосовується до взаємовідносин щодо механізму погодження тарифів у порядку, визначеному ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» для підприємств іншої форми власності.

Такий же, висновок можна зробити, проаналізувавши пункт 2 Порядку №67, відповідно до якого, для отримання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на житлово-комунальні послуги суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які виконують/виробляють житлово-комунальні послуги (далі - виконавці/виробники), проводять економічний аналіз фактичних витрат на виробництво житлово-комунальних послуг щодо їх відповідності економічно обґрунтованому рівню витрат та розміру тарифів, що діють. Під час проведення економічного аналізу досліджується відповідність фактичних якісних та кількісних показників, що характеризують виробництво житлово-комунальних послуг , нормативним показникам, а також вартісних показників (за визначеними в установленому порядку статтями витрат) - економічно обґрунтованим витрат

Однак у спірних правовідносинах відповідні положення Порядку не можуть застосовуватись, оскільки розрахунки економічно - обґрунтованих витрат тарифів на виробництво теплової енергії для позивача (Кременчуцької ТЕЦ ВАТ «Полтаваобленерго») були в установленому порядку затверджені вищевказаними, постановами Національної комісії регулювання електроенергетики.

Крім того, суд враховує, що питання законності встановлення спірних тарифів на теплопостачання ВАТ «Полтаваобленерго» в період 3 01.05.2008 р. по 31.10.2008 р. вже було з'ясовано судами, рішення яких набрали законної сили. Так рішенням Господарського суду Полтавської області по справі № 5/30 від 27.08.09р. та рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24.02.09р. по справі № 2-335/09 було встановлено правомірність формування та встановлення житлово-комунальних тарифів, які погоджені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 18.04.08р. за № 364. У зв'язку із цим, відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини

Таким чином, суд приходить до висновку,що доводи позивача стосовно законності формування складових тарифу на теплову енергію - тарифів на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Що стосується, застосованих до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішення № 105 від 05.12.2008 р. Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області було прийнято з посиланням на порушення вимог рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 30.06.2006 р. № 679 «Про погодження тарифів на виробництво та послуги з теплопостачання ВАТ «Полтаваобленерго» для споживачів І групи» та від 02.03.2007 р. № 204 «Про внесення змін в додаток до рішення виконкому міської ради від 15.12.2006 р. №1317 «Про погодження тарифів ВАТ «Полтаваобленерго» на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для споживачів бюджетних установ, інших споживачів, крім АТ «Укртатнафта»». Керуючись при цьому положеннями ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України 03.12.01 № 298/519(зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238) (надалі - Інструкція № 298).

Разом з тим, вищевказані рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, за порушенні яких до позивача застосовано фінансові санкції, згідно з пунктом 2 та пунктом 3 рішень виконкому Кременчуцької міської ради № 363 , від 18.04.2008 р. та № 364 та від 18.04.2008 р., відповідно, втратили чинність, і як наслідок застосуванню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно з п. 6 Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000 р. , начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі .

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції N 298, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

А відповідно до   пункту 2.1 Інструкції № 298 2.1. необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється, зокрема, при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами.

  Розрахунок необґрунтовано отриманої виручки ВАТ « Полтаваобленерго» за період з 01.05.2008 р. по 31.10.2008 р. міститься на стор.12 акту №00050 від 01.12.2008 р. відповідно до якого позивачем зайво нараховано 7 695000,00 грн., однак суд вважає такий висновок необґрунтованим, оскільки при розрахунку було фактично визначено різницю між тарифами погодженими рішеннями виконавчого комітету, які втратили чинність та тарифами, що відповідач вважає нечинними.

Разом з тим, спірним рішенням, було визначено, що вилученню необґрунтовано отриманої виручки ВАТ «Полтаваобленерго» за період з 01.05.2008 р. по 31.10.2008 р. підлягає 7 618050,00 грн., що являється оплатою за послугу надані позивачем за 6 місяців 2008 року (стор. акту 12), що суперечить вищевикладеним положенням.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення.

Прийнято рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області № 105 від 05.12.2008 р., яким вирішено вилучити в дохід держави у ВАТ «Полтаваобленерго» 7 618 050,00 грн. та стягнути штраф в сумі 15236100,00 грн. необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області від 05.12.2008 р. № 105 «Про застосування економічних фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

 Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

  Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено «23» вересня 2009 року.

Суддя С.О. Удовіченко