Ухвала суду № 48930203, 20.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4603/15 Справа № 185/849/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бабій С. О. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - задоволені частково.

Змінено (зменшено) розмір аліментів, визначений за рішенням Павлоградського міськраойонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2011 року, у розмірі ? частини від заробітку (доходу) платника аліментів, які стягуються з ОСОБА_5, на користь ОСОБА_4, на утримання дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено їх у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_5, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини, починаючи від дня набрання чинності рішення суду.

Раніше виданий виконавчий лист №2-0594 за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2011 року про стягнення аліментів в розмірі ? частини доходів щомісячно з ОСОБА_5, на користь ОСОБА_4, на утримання дитини: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відкликано з виконання.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, на її думку, суд дійшов помилкового висновку про погіршення матеріального становища позивача, не врахував отримання державної допомоги на дитину від другого шлюбу та розмір заробітної плати позивача, який значно вищій ніж у неї, і що вона також має на утриманні неповнолітню дитину.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положення ст.27 Конвенції про права дитини, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого листа №2-0594, виданого на виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2011 року, з позивача на користь відповідача на утримання дитини, стягуються аліменти в розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 05.08.2014 року на час розгляду справи прізвище відповідача змінилося із «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4».

26 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_5 уклав шлюб із ОСОБА_8, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 року у нього народилася донька ОСОБА_9, батьком якої в свідоцтві про народження вказано позивача.

На цей час дружина позивача не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відповідною довідкою від 09.12.2014 року (а.с.10).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем істотних змін його матеріального становища, оскільки на його утриманні перебувають три непрацездатних особи - донька від другого шлюбу, дитина дружини від іншого шлюбу, аліменти на яку батько дитини не сплачує та дружина, яка не працює після народження дитини, однак, виходячи з принципу розумності та справедливості, дійшов висновку про зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на утримання сина - ОСОБА_7 з 1/4 до 1/6 частки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів визначається судом у відповідності зі статтями 182-184 СК України.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у разі погіршення матеріального становища у платника аліментів виникає право на звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. На погіршення матеріального стану платника аліментів може вплинути укладання ним іншого шлюбу, у зв'язку з чим він буде зобов'язаний утримувати спільних дітей, народжених у шлюбі та дружину до трьох років дитини, поява непрацездатних членів сім'ї, зміна місця роботи та зменшення заробітної плати, вихід на пенсію, банкрутство, знищення майна, яке давало доходи тощо.

Як убачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2012 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народилася донька ОСОБА_9, яка перебуває на його утриманні.

Отже висновок суду першої інстанції про зміну сімейного та майнового становища позивача є правильним, а доводи апеляційної скарги в цій частині на увагу не заслуговують.

Погоджується колегія суддів і з визначеним судом першої інстанції розміром аліментів, оскільки він відповідає принципам розумності та справедливості, а також забезпечує однаковий матеріальний стан дитини, на користь якої стягуються аліменти, та дитини платника аліментів, яка проживає у його сім'ї.

Посилання відповідача на те, що судом залишено поза увагою той факт, що дитина постійно хворіє, потребує догляду та значних коштів на увагу не заслуговують, оскільки відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно, тому вона не позбавлена права звернутися до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: