Рішення № 48913858, 19.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/2885/14 Головуючий у суді у 1 інстанції - Демченко О.С. Номер провадження 22-ц/788/1616/15 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Національної академії внутрішніх справ

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2015 року

у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_3

треті особи: Управління внутрішніх справ України у Сумській області

про відшкодування витрат на утримання в навчальному закладі,

в с т а н о в и л а :

06 грудня 2014 року Національна академія внутрішніх справ надіслала до суду позов, просила суд стягнути з ОСОБА_3 12759 грн. 72 коп. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його у вищому навчальному закладі. При цьому обґрунтовувала позов тим, що 28 листопада 2007 року між 1. Київським національним університетом внутрішніх справ, правонаступником якого є позивач, 2.УМВС України у Сумській області та 3. ОСОБА_3 був укладений договір № См-47 про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування, згідно з яким ОСОБА_3 навчався за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання повинен був відпрацювати за місцем розподілу не менше трьох років, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати фактичні витрати за період навчання. Наказом по УМВС України у Сумській області від 22 лютого 2011 року №38 о/с ОСОБА_3 був звільнений з органів внутрішніх справ за його (ОСОБА_3.) власним бажанням. Позивач посилався на те, що відповідач не виконав взятих на себе за договором зобов'язань, так як не відпрацював трьох років за місцем розподілу.

Рішенням 02 липня 2015 року позов Національної академії внутрішніх справ залишено без задоволення у зв'язку з пропуском позовної давності.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Зі Статуту Національна академія внутрішніх справ України вбачається наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1992 р No 33 "Про створення Української академії внутрішніх справ" на базі Київської вищої школи Міністерства внутрішніх справ СРСР імені Ф.Е. Дзержинського та Київського філіалу Всесоюзного інститут ту підвищення кваліфікації керівних працівників Міністерства внутрішніх справ РСР створено Українську академію внутрішніх справ.

Указом Президента України від 20 грудня 1996 р. № 1257/1996 академії надано статус національної і визначено її офіційну назву - Національна академія внутрішніх справ України (НАВСУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 880 "Про реорганізацію вищих навчальних закладів та науково - дослідних установ Міністерства внутрішніх справ" НАВСУ реорганізована у Київський національний університет внутрішніх справ (КНУВС) .

Указом Президента України від 15 вересня 2005 р .N№ 1278/2005 "Про збереження статусу національних за деякими вищими навчальними закладами" за Київським національним університетом внутрішніх справ збережений статус національного.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №1709- р."Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ" КНУВС реорганізований у Національну академію внутрішніх справ.

Указом Президента України "Про Національну академію внутрішніх справ" від 31 серпня 2010 р. № 887/2010 за вищим навчальним закладом збережено статус національного .

Національна академія внутрішніх справ (далі - Академія ) під порядкова на Міністерству внутрішн іх справ України, є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації. Академіяє правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ та Академії управління Міністерства внутрішніх справ.

Наказом в.о. ректора Київського юридичного інституту МВС Національної академії внутрішніх справ України (НАВСУ) № 498 від 12 серпня 2005 року ОСОБА_3 був зарахований з 30 серпня 2005 року курсантом першого курсу юридичного факультету за спеціальністю "Правознавство" з 4-х річним терміном навчання з присвоєнням спеціального звання (а.с.6).

28 листопада 2007 року Київським національним університетом внутрішніх справ (як виконавцем), Головним Управлінням МВС України у Сумській області (як замовником) та рядовим міліції ОСОБА_3 (як фізичною особою) був укладений Договір № См-47 про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ ( далі - Договір).

Предметом названого Договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" за напрямком (спеціальністю) "правознавство".

За умовами цього договору :

2.1. Виконавець брав на себе зобов'язання, зокрема :

2.1.1. Забезпечити теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів.

2.1.3. Забезпечити ОСОБА_3 харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України.

2.1.7. Після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видати ОСОБА_3 документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з персонального розподілу випускників, нагрудний знак та грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами.

2.2. Замовник брав на себе зобов'язання, зокрема :

2.2.3. Призначити ОСОБА_3, який після завершення навчання прибуде за направленням, на посаду, визначену державною комісією з персонального розподілу фахівців, чи на іншу посаду, про призначення на яку є письмова згода Особи.

2.2.5. Інформувати Виконавця про звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.

Пунктом 7.6 Договору передбачалось, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє весь період навчання та на протязі 3-х років з дати призначення ОСОБА_3 на посаду Замовником.

З матеріалів справи вбачається також наступне.

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ № 469 від 19 червня 2009 року ОСОБА_3 була присвоєна кваліфікація юриста за спеціальністю "Правознавство" з видачею відповідного диплому ( ас. 9).

Наказом по УМВС України в Сумській області № 66 о/с від 26 червня 2009 року ОСОБА_3 був призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Глухівського міського відділу з обслуговування міста Глухова та Глухівського району, на якій працював до звільнення (а.с.9).

Наказом по УМВС України в Сумській області № 38 о/с від 22 лютого 2011 року на підставі рапорту ОСОБА_3 був звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.19).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, після звільнення відповідача за власним бажанням з органів внутрішніх справ ( тобто після 22 лютого 2011 року) на нього в судовому порядку міг бути покладений обов'язок відшкодувати державі в особі позивача передбачені п. 2 Порядку витрати, пов'язані з його навчанням. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що право вимагати від відповідача відшкодувати витрати на його навчання у позивача виникло після звільнення відповідача з органів внутрішніх справ, про що УМВС України в Сумській області мало своєчасно повідомити позивача, як це передбачено Договором. А відтак, визначений ст.257 ЦК України трирічний строк загальної позовної давності сплив 23 лютого 2014 року.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах та належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. При цьому виходить з наступного.

На підтвердження своїх доводів про те, що позовна заява була подана в межах трирічної позовної давності Національна академія внутрішніх справ в апеляційній скарзі посилається на те, що про своє порушене право позивачу стало відомо з отриманого 16 серпня 2012 року листа заступника начальника УКЗ УМВС України у Сумській області від 13 серпня 2012 року за вих. № 2/2-1502 (а.а. 57-58, 101-102).

Названі доводи позивача заслуговують на увагу з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України передбачають, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При укладенні Договору від 28 листопада 2007 року Головне Управлінням МВС України у Сумській області брало на себе зобов'язання інформувати Академію про звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення ( п. 2.2.5 Договору).

Приймаючи до уваги принцип цивільних правовідносин, передбачений ст. 526 ЦК про те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, - колегія суддів вважає, що є такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що під час трирічного строку, на протязі якого ОСОБА_3 повинен був працювати на певній посаді, у Національної академії внутрішніх справ не було підстав вважати свої права порушеними, оскільки за умовами Договору сторони домовились про те, що у разі дострокового звільнення ОСОБА_3 УМВС України в Сумській області повідомить про це Академію.

Названий трирічний строк, протягом якого ОСОБА_3 повинен був працювати на певній посаді, спливав 26 червня 2012 року. Не отримавши від УМВС України в Сумській області повідомлення про дострокове (тобто до закінчення 3-х років) звільнення відповідача, у Академії не було ніяких підстав вважати своє право порушеним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що тільки після отримання від УМВС України в Сумській області повідомлення про те, що ОСОБА_3 порушив взяті на себе за Договором зобов'язання, - Академії стало відомо про порушення права, а тому початком позовної давності слід вважати 16 серпня 2012 року.

До суду Академія надіслала позов 06 грудня 2014 року, тобто в межах трирічної позовної давності.

З висновками суду першої інстанції, зробленими при вирішенні питання пропуску позовної давності, погодитися не можна, оскільки Академія не може бути позбавлена можливості захистити у судовому порядку своє порушене право тільки з тих підстав, що УМВС України в Сумській області своєчасно не виконало взяті на себе за Договором зобов'язання щодо своєчасного повідомлення про звільнення відповідача.

Колегія суддів вважає, що заявлений у справі позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

"Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України" затверджений постановою Кабінету Міністрів України №313 від 01 березня 2007 року ( далі "Порядок").

Відповідно до ст. 1 "Порядку" визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Згідно до п. 2 "Порядку" відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:

грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;

перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;

оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Згідно зі ст. 3 "Порядку" витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 "Порядку" у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

За Договором ОСОБА_3 брав на себе зобов'язання, передбачені у розділі 2.3., зокрема :

2.3.5. Після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений Замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

2.3.6. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Розділом 3 Договору передбачались підстави відшкодування фактичних витрат на підготовку, а саме :

3.1. Дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв'язку з відрахуванням особи з Київського національного університету внутрішніх справ та звільненням з органів внутрішніх справ: за власним бажанням без поважних причин; через неуспішність; за порушення дисципліни.

3.2. Відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Розділом 4 Договору передбачався порядок відшкодування ОСОБА_3 фактичних витрат на підготовку, зокрема :

4.1. Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:

- грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням;

- оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

4.2. У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

4.3. Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно наданих Національною академією внутрішніх справ документів фактичні витрати на утримання відповідача за час його навчання у вищому навчальному закладі склали 12 759 грн. 72 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь Національної академії внутрішніх справ 365 грн. 40 коп. - в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи представника відповідача щодо пропуску Академією строку апеляційного оскарження рішення суду. При цьому виходить з наступного.

Статтею 294 ЦПК України передбачається, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення (а не резолютивної частини рішення, як вважає представник позивача).

З матеріалів справи вбачається, що :

06 липня 2015 року Національна академія внутрішніх справ та Управління МВС України у Сумській області поштою отримали копію резолютивної частини рішення ( ас. 87, 88);

08 липня 2015 року Національній академії внутрішніх справ був надісланий повний текст рішення суду ( ас.94);

13 липня 2015 року Національна академія внутрішніх справ та Управління МВС України у Сумській області поштою отримали повний текст рішення суду (ас. 89, 95).

21 липня 2015 року Національна академія внутрішніх справ надіслала до суду апеляційну скаргу з додатками. 23 липня 2015 року поштовий конверт з апеляційною скаргою надійшов до пошти м. Глухова; в цей же день апеляційна скарга була зареєстрована в Глухівському міськрайонному суді Сумської області (поштовий конверт ас.109).

З наведеного вбачається, що Національна академія внутрішніх справ здала апеляційну скаргу на пошту через 8 днів після отримання копії постановленого у справі рішення суду, тобто з дотриманням передбачених ст. 294 ЦПК України строків.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп. 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Національної академії внутрішніх справ задовольнити.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 липня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Національної академії внутрішніх справ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31259202100175, код 08751177, МФО 820172 банк ДКСУ, м. Київ ) 12 759 грн. 72 коп. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень сімдесят дві копійки) відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та 365 грн. 40 коп. - в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -