Ухвала суду № 48910602, 20.08.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2653/15-ц Провадження № 22-ц/772/2505/2015Головуючий в суді першої інстанції Вохмінова О. С.Категорія 27Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Стадника І.М., Міхасішина І.В.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засі-дань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства

«Дельта Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,

за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Горобця Дмитра Григоровича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

16 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулася у Вінницький міський суд Вінницької області з позовом до публічного акціонерного товариства ( далі - ПАТ ) «Дельта Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу, мотивуючи свої вимоги наступним. 20 червня 2014 року між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір № 005-01525-200614 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» ( для пенсіонерів ) на суму 8598,00 доларів США із процентною ставкою на суму вкладу 9,85 % річних строком до 17 груд-ня 2014 року. Після закінчення терміну дії договору позивачка звернулася в банк із заявою про повернення коштів, проте отримала безпідставну, на її дум-ку, відмову. За викладених обставин просила суд стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на її користь заборгованість за договором банківського вкладу в сумі 8598,00 доларів США та 360,69 доларів США процентів за вкладом ( а. с. 1-4 ).

08 липня 2015 року представник позивачки ОСОБА_4 подав суду заяву про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 1129,78 доларів США ( а. с. 55 ).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2015 року позов задоволений, стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1129,18 доларів США, на користь держави судовий збір в сумі 245,03 гривень ( а. с. 57-59 ).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ «Дельта Банк» Горобець Д.Г. оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_2 в повному обсязі. Апелянт вважає оскаржуване рішення незакон-ним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права ( а. с. 60-61 ).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив, що рішення є за-конним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відпо-відно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Обгрунтованим визна-ється рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають дока-зуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповіда-ють встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають зна-чення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 303 ЦПК України, згідно з роз'яснен-нями, викладеними в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржува-ного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи врахо-вані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини ( факти ), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відпо-відають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно за-стосовані норми матеріального й процесуального права.

Таким чином, зазначеними положеннями цивільного процесуального зако-нодавства на апеляційний суд покладено обов'язок перевіряти законність та об-ґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановлені судом фактичні об-ставини і усувати недоліки, допущені судом першої інстанції.

Судом встановлено, що 20 червня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір №005-01525-200614 банківського вкладу ( депозиту ) «Найкращий» ( для пенсіонерів ) у доларах США, згідно з яким по-зивачка внесла кошти в сумі 8598,00 доларів США на строк до 17 грудня 2014 року. Банк відкрив вкладнику вкладний ( депозитний рахунок ) НОМЕР_1 та зобов'язався сплачувати проценти за ставкою 9,85% річних. Договором передбачено, що нараховані проценти за вкладом виплачуються од-ночасно з поверненням суми вкладу по закінченні строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, пе-редбачених цим договором та Правилами шляхом зарахування на поточний ра-хунок вкладника, що відкритий в установі банку, з використанням платіжної картки НОМЕР_2.

Звернувшись до банку 25 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням дії до-говору із заявою про повернення вкладу, позивачка отримала відмову з поси-ланням на постанову Правління Національного банку України від 01 грудня 2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та ва-лютному ринках України». Разом з тим, 30 червня 2015 року ОСОБА_2 частково було повернуто суму вкладу у розмірі 194328,55 гривень.

Сума неповернутого вкладу складає 1129,18 доларів США.

Визнаючи права позивачки щодо повернення їй суми вкладу порушеними неналежним виконанням ПАТ «Дельта Банк» своїх зобов'язань за договором банківського вкладу, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення по-зовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Оскаржуючи ухвалене 08 липня 2015 року, представник ПАТ «Дельта Банк» Горобець Д.Г. у своїй апеляційній скарзі звертає увагу на те, що постановою Національного Банку України від 02 березня 2015 року № 150 АТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних; рішенням виконавчої дирек-ції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової ад-міністрації з 03 березня 2015 року, тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці. Тому, посилаючись на норми ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», апелянт вказує на неможли-вість задоволення вимог вкладників, зокрема позивачки, інших кредиторів бан-ку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Однак, з такими доводами апелянта погодитися не можна, зважаючи на те, що як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, пунктом 1.3 договору банківського вкладу від 20 червня 2014 року № 005-01525-200614, укладеного між сторонами у справі, визначено строк його дії по 17 грудня 2014 року. Оскільки строк дії договору закінчився, про що пра-вильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції, то відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» об-меження, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, не застосовуються.

Апелянт також зазначає, що відповідно до підпунктів 1.9, 1.10 договору вкладу відсотки та повернення вкладу по закінченні строку його розміщення виплачуються шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника. Відтак, згідно виписки по договору вкладу ( а. с. 7 ) відповідачем повністю виконано умови договору банківського вкладу: грошові кошти перераховані на поточний рахунок, вказаний позивачкою.

Відповідно до змісту статей 526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу ( депозиту ) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання ін-шої реальної можливості отримати вклад і розпорядитися ним на свій розсуд.

Дійсно, згідно виписки по договору вкладу від 20 червня 2014 року № 005-01525-200614 ОСОБА_2 17 грудня 2014 року нібито повернуто кошти у повній сумі саме вкладу у зв'язку із закінченням договору. Проте листом від 28 грудня 2014 року за вих. № 05-2721602 на заяву позивачки про реальну видачу коштів ПАТ «Дельта Банк» з посиланням на постанову Правління Національ-ного банку України від 01 грудня 2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» фактично відмовив їй у цій вимозі.

Колегія суддів приходить до висновку, що перерахування коштів на поточ-ний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання йому реальної можливості використання цих коштів на свій розсуд не може визнава-тися належним виконанням банком свого зобов'язання з повернення вкладу.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією Вер-ховного Суду України, висловленою у справі № 6-140цс13 від 25 грудня 2013 року.

Інші доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування оскаржува-ного судового рішення як незаконного та ухвалення нового рішення про відмо-ву у позові в повному обсязі є безпідставними, оскільки не знайшли свого дове-дення під час перевірки законності й обгрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд першої інстанції вірно визначився у правовідносинах, що склалися між сторонами у справі, застосував норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, дав належну правову оцінку цим правовідносинам, правам та обов'язкам сторін за договором банківського вкладу та дійшов правомірного висновку про задоволення позову. Тобто, суд правильно застосував норми ма-теріального права, не порушив вимог процесуального закону.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухва-лив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних ли-ше формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Горобця Дмитра Григоровича відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен-ня, однак вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціа-лізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

З оригіналом вірно: