Постанова № 4889835, 29.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2009 № 6/473-32/227

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Гладкий С.М.- пред. за дов. № 220/1146Д від 29.12.2009 р.;

від відповідача - Заремба І.А.- пред. за дов.№ б/н від 03.02.2009 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2009

у справі № 6/473-32/227 (суддя

за позовом Міністерство оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група"

про стягнення 188758,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" про стягнення 152 349,95 грн. штрафу та 34 610,68 грн. пені за договором № 246/1/08/5 від 31.03.2008 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" на користь Міністерства оборони України 152 349,95 грн. пені та 33 352,11 грн. штрафу.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 у справі № 6/473 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 р. у справі № 6/473-32/227 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" на користь Міністерства оборони України 152 349,95 грн. пені та 33 352,11 грн. штрафу, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" до Державного бюджету України 1857,02 грн. державного мита та 116,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 р. у справі № 6/473-32/227 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні даного спору місцевим Господарським судом міста Києва не було здійснено всебічного, повного і об’єктивного розгляду усіх обставин справи та неповно з’ясовано всі обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт відзначає наступне :

- розглянуто за відсутністю представника відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду;

- суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги положення п. 7.4 договору та не застосував положення статті 617 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2009 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/7 від 28.09.2009 р. "Про зміну складу колегії суддів", в зв’язку з виробничою необхідністю було внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 6/473-32/227 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Попікова О.В.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.09.2009 року просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 23.07.2009 р. у справі № 6/473-32/227 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник скаржника апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 року N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 31.03.2008 р. між Міністерством оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" (далі - постачальник) укладено договір № 246/1/08/5 про постачання для державних потреб пально-мастильних матеріалів, для техніки спеціального призначення і забезпечення підготовки миротворчих підрозділів (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язався постачити для потреб Міністерства оборони України пально-мастильні матеріали (продукцію), а замовник - забезпечити приймання продукції та її оплату за номенклатурою, кількості, у строки та за цінами згідно зі специфікацією.

Згідно з п. 2.1 договору продукція постачається на умовах DDP –склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що постачання продукції постачальник здійснює виключно за номенклатурою, у кількості, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України.

Прийняття продукції за кількістю та якістю (за встановленими документами) здійснюється одержувачем замовника в присутності представника постачальника та оформляється актом, який складає одержувач замовника у термін до 3 діб після прибуття продукції до місця поставки. Належним чином оформлені документи, зазначені у п. 4.5 договору, є підтвердженням прийняття продукції (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.2 договору вартість продукції без ПДВ –80 852 360,40 грн., крім того ПДВ 16 170 472,08 грн. Загальна вартість продукції, що підлягає постачанню та оплаті за цим договором, становить –97 022 832,48 грн., в тому числі податок на додану вартість, вартість вантажних робіт в місцях завантаження та транспортні витрати.

Відповідно до рознарядки, що є невід’ємною частиною договору, відповідач зобов’язався поставити до 30.04.2008 р. 1375 тонн пального для реактивних двигунів ТС-1 та/або РТ.

В порушення умов договору відповідачем було поставлено продукцію з простроченням визначених сторонами термінів.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем за період з 03.05.2008 року по 15.08.2008 року було поставлено відповідачу реактивне паливо в кількості 1635,80 т., що підтверджується актом прийому № 67/14 від 03.05.2008 року (249,300 т.), видатковою накладною № ТД-0000058 від 03.05.2008 року, актом прийому № 240 від 03.05.2008 року (112,100 т.), видатковою накладною № ТД-0000057 від 03.05.2008 року, актом прийому № 130 від 03.05.2008 року (112,500 т.), видатковою накладною № ТД-0000059 від 03.05.2008 року, актом прийому № 288 від 12.05.2008 року (282,500 т.), видатковою накладною № ТД-0000063 від 12.05.2008 року, актом прийому № 489 від 14.05.2008 року (281,250 т.), видатковою накладною № ТД-0000065 від 14.05.2008 року, актом прийому № 2 від 15.05.2008 року (173,900 т.), видатковою накладною № ТД-0000066 від 15.05.2008 року, актом прийому № 2/31 від 15.05.2008 року (199,250 т.), видатковою накладною № ТД-0000062 від 15.05.2008 року, актом прийому № 91 від 15.05.2008 року (225,000 т.), видатковою накладною № ТД-0000064 від 15.05.2008 року.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.2 договору сторони визначили, що за порушення строків поставки продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Даний пункт договору кореспондується з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, згідно якої передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому, названа норма не визначає, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені.

Пунктом 4 названої статті встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Господарським судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач прострочив виконання зобов’язання щодо поставки продукції замовнику. Враховуючи, що судом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" строків виконання зобов'язання за договором № 246/1/08/5 від 31.03.2008 р. про постачання для державних потреб пально-мастильних матеріалів, для техніки спеціального призначення і забезпечення підготовки миротворчих підрозділів, беручи до уваги викладені наведені норми законодавства та умови укладеного договору, апеляційна інстанція визнає обґрунтованими та правомірним висновок Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача пені. В свою чергу колегія суддів встановила, що позивачем та судом першої інстанції при визначенні розміру пені допущені помилки та невірно встановлено вартість продукції, з якої допущено прострочення виконання, зокрема, пеня нарахована на вартість поставленої продукції, а не на вартість продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а відповідно неправильно визначено розмір пені.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи до 03.05.2008 року відповідач взагалі не поставив позивачу паливо для реактивних двигунів, а відповідно за період прострочення з 30.04.2008 року по 03.05.2008 року пеня має бути нарахована на повну вартість непоставленої продукції в розмірі 12360958,50 грн. (1375 т. Х 8989,788 грн.). За зазначений період розмір пені становить : 37082,88 грн. (12360958,50 грн. (вартість продукції, з якої допущено прострочення виконання) Х 3 дн. (кількість днів за період прострочення з 30.04.2008 р. по 03.05.2008 р.) Х 0,1 % (розмір пені за кожний день прострочення)). Станом на 03.05.2008 року кількість непоставленого палива становить 1375 т.

03.05.2008 року відповідач згідно актів приймання № 130 (поставлено 112,500 т вартістю 1011351,16 грн.), № 240 (поставлено 112,100 т вартістю 1007755,24 грн.), № 67/14 (поставлено 249,300 т вартістю 2241154,15 грн.) поставив замовнику 473,900 т. палива для реактивних двигунів вартістю 4260260,54 грн. а відповідно за період прострочення з 03.05.2008 року по 12.05.2008 року пеня має бути нарахована на вартість непоставленої продукції (станом до 12.05.2008 року (наступна поставка)) в розмірі 8100697,97 грн. ((1375 т. – 473,9 т.)Х 8989,788 грн.). За зазначений період розмір пені становить : 81006,98 грн. (8100697,97 грн. (вартість продукції, з якої допущено прострочення виконання) Х 10 дн. (кількість днів за період прострочення з 03.05.2008 р. - 12.05.2008 р.) Х 0,1 % (розмір пені за кожний день прострочення)). Станом на 12.05.2008 року кількість непоставленого палива становить 901,100 т.

12.05.2008 року відповідач згідно акту приймання № 288 поставив замовнику 282,550 т. палива для реактивних двигунів вартістю 2540064,60 грн., а відповідно за період прострочення з 12.05.2008 року по 14.05.2008 року пеня має бути нарахована на вартість непоставленої продукції (станом до 14.05.2008 року (наступна поставка))в розмірі 5560633,37 грн. ((901,10 т. – 282,550 т.) Х 8989,788 грн.). За зазначений період розмір пені становить : 16681,90 грн. (5560633,37 грн. (вартість продукції, з якої допущено прострочення виконання) Х 3 дн. (кількість днів за період прострочення з 12.05.2008 р. - 14.05.2008 р.) Х 0,1 % (розмір пені за кожний день прострочення)). Станом на 14.05.2008 року кількість непоставленого палива становить 618,55 т.

14.05.2008 року відповідач згідно акту приймання № 489 поставив замовнику 281,250 т. палива для реактивних двигунів вартістю 2528377,87 грн., а відповідно за період прострочення з 14.05.2008 року по 15.05.2008 року пеня має бути нарахована на вартість непоставленої продукції (станом до 15.05.2008 року (наступна поставка)) в розмірі 3032255,49 грн. ((618,55 т. – 281,250 т.)Х 8989,788 грн.). За зазначений період розмір пені становить : 3032,26 грн. (3032255,49 грн. (вартість продукції, з якої допущено прострочення виконання) Х 1 дн. (кількість днів за період прострочення з 14.05.2008 р. - 15.05.2008 р.) Х 0,1 % (розмір пені за кожний день прострочення)). Станом на 15.05.2008 року кількість непоставленого палива становить 337,30 т.

15.05.2008 року відповідач згідно актів приймання № 91 (поставлено 225,00 т. вартістю 2022702,30 грн.), № 2/31 (поставлено 199,250 т вартістю 1791215,26 грн.), № 2 (поставлено 173,900 т вартістю 1563324,13 грн.) поставив замовнику 598,15 т. палива для реактивних двигунів вартістю 5377241,69 грн., що свідчить про те, що 15.05.2008 року виконав своє зобов’язання щодо поставки палива для реактивних двигунів в розмірі 1375,00 грн.

Розрахунок суми пені

Таким чином відповідно до обґрунтованого розрахунку суду апеляційної інстанції загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за порушення строків поставки 1375,00 т палива реактивних двигунів в строк до 30.04.2008 року за період прострочення з 30.04.2008 року по 15.05.2008 року, становить 137804,02 грн.

Колегія суддів відзначає, що виходячи із змісту позовної заяви позивачем заявлені вимоги щодо стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки 1375,00 т. палива реактивних двигунів, а тому у в розумінні частини 1 п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України у суду відсутні підстави для встановлення розміру штрафних санкцій, які підлягають нарахуванню за порушення строків поставки іншого палива реактивних двигунів згідно рознарядки, зокрема : 660 т. в строк до 31.05.2008 року, 1045,00 т. в строк до 30.06.2008 року, 1100,00 до 31.07.20008 року, 1760,00 т. до 31.08.2008 року, 4020,00 т. до 30.10.2008 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 137804,02 грн. В задоволенні заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 14545,93 грн. слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України, а саме: щодо розміру задоволених позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Враховуючи положення частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість, а також приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, значний розмір заборгованості та майнові інтереси, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правомірно не використав надане йому право та не зменшив розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В свою чергу, оскільки матеріалами справи не підтверджується прострочення поставки палива реактивних двигунів в розмірі 1375,00 т. понад 30 днів, що виключає можливість застосування санкції у вигляді штрафу, у суду першої інстанції були відсутні правові для стягнення з відповідача 33352,11 грн. штрафу, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 року у справі № 6/473-32/227 в цій частині підлягає скасуванню з прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу.

Доводи апелянта про те, що він не був повідомлений належним чином про розгляд справи колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються, в свою чергу посилання відповідача на те, що суд першої інстанції неправомірно розглянув справу без його участі та не дотримався принципу рівності і змагальності сторін та гарантії участі сторони в судовому засіданні спростовуються наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу судового засідання від 08.07.2009 року представник відповідача приймав участь в судовому засіданні. В судовому засіданні 08.07.2009 року за клопотанням відповідача було оголошено перерву до 15.07.2009 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою в повідомленні про перерву (а.с. 84 т. 1)., тобто твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є хибним, а тому відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду в розумінні пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду першої інстанції є, розгляд справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Частина 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд, постановляючи рішення на користь сторони, відшкодовує їй державне мито за рахунок іншої сторони. Це правило поширюється й на випадки, коли сторона, з якої належить стягнути державне мито, звільнена від сплати державного мита до бюджету.

У зв’язку з частковим задоволенням вимог апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги згідно статті 44, частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 99, 101, п. 2, 4 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 року у справі № 6/473-32/227 змінити в частині стягнення пені в розмірі 152349,95 грн. та розподілу судових витрат, виклавши ч. 2, 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" (м. Київ, вул. Щорса, 32-В, офіс 1-10, рахунок 26008060104479 у банку ФКБ “Приватбанк”, МФО 320649, код 34614090) на користь Міністерства оборони України (м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, рахунок 35223110003192, ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код 00034022) 137804,02 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" (м. Київ, вул. Щорса, 32-В, офіс 1-10, рахунок 26008060104479 у банку ФКБ "Приватбанк", МФО 320649, код 34614090) до Державного бюджету України 1378,04 грн. державного мита, 86,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 року у справі № 6/473-32/227 скасувати в частині стягнення штрафу в розмірі 33352,11 грн., з прийняттям в цій частині нового рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 33352,11 грн.

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 року у справі № 6/473-32/227 залишити без змін.

5. Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, рахунок 35223110003192, ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" (м. Київ, вул. Щорса, 32-В, офіс 1-10, рахунок 26008060104479 у банку ФКБ "Приватбанк", МФО 320649, код 34614090) 239,49 грн. державного мита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

6. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Слов’янська група" (м. Київ, вул. Щорса, 32-В, офіс 1-10, рахунок 26008060104479 у банку ФКБ "Приватбанк", МФО 320649, код 34614090) з Державного бюджету України 15,29 грн. зайво сплаченого державного мита за розгляд апеляційної скарги згідно платіжного дорученням N 367 від 29.07.2009 року (оригінал якого залишити в матеріалах справи).

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання п. 2, 5 зазначеної постанови суду.

8. Матеріали справи № 6/473-32/227 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

02.10.09 (відправлено)