Постанова № 4889828, 29.09.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2009 р.

Справа № 15/273/09

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Петрова М.С.

Суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Ходикін М.М., довіреність № 09/06 від 21.01.09 р.

від відповідача: не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Шалгіс”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.2009 року

по справі № 15/273/09

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі по тексту ВАТ „Миколаївська ТЕЦ”)

до Приватного підприємства „Шалгіс” (далі по тексту ПП „Шалгіс”)

про стягнення 21329,19 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

28.04.2009р. ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПП „Шалгіс” про стягнення з останнього заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2992 від 01.10.07 р. в розмірі 21329,19 грн., що складається з 10361,09 грн. основної заборгованості за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р., 502,33 грн. збитків від інфляції за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р., 104,68 грн. –3% річних та 10361,09 грн. пені за період з листопада 2008 р. по 14 квітня 2009 р. за прострочення оплати основного боргу. Крім того, ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” просило стягнути з відповідача судові витрати.

03.06.09 р. в ході розгляду справи, у зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем у сумі 2000 грн., позивач уточнив та зменшив загальну суму основного боргу на 2000 грн., при цьому збільшив період стягнення основного боргу на 1 місяць –квітень 2009 р. у сумі 380,94 грн. і просив суд стягнути з відповідача 8742,03 грн. (10361,09 грн. +380,94 грн.-2000 грн.=8742,03 грн.) основного боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2992 від 01.10.07 р. решту позовних вимог ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” не змінювала.

Згідно із рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.07.2009 р. та ухвалою від 17.07.09 р. (суддя Ржепецький В.О.) позов задоволено частково, з ПП „Шалгіс” на користь ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” стягнуто 2742,02 грн. основного боргу, 2742,02 грн. пені, 502,33 грн. збитків від інфляції, 104,68 грн. –3% річних та судові витрати. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 7619,07 грн. припинено, у стягненні пені в сумі 7619,07 грн. відмовлено.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт постачання відповідачу теплової енергії на загальну суму 10742,03 грн. у період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. відповідно до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2992 від 01.10.07 р. і факт несплати останнім залишку вказаного боргу у сумі 2742,02 грн. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 7619,07 грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач під час розгляду справи сплатив частину основного боргу. Згідно із мотивувальною частиною оскарженого рішення суду, розмір пені місцевим господарським судом зменшено з 10361,09 грн. до 2742,02 грн. з посиланням на ст. 233 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП „Шалгіс” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 01.07.09 р. в частині стягнення з останнього пені у сумі 2742,02 грн., оскільки висновки, викладені в цьому рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що він не є власником будинків та приміщень, які зазначені у договорі про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2992 від 01.10.07 р. та відсутній договір оренди цих приміщень, а тому вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо стягнення з ПП „Шалгіс” пені у сумі 2742,02 грн. на підставі п. 7.4.2 вказаного договору та ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” № 686-ХІV від 20.05.1999 р., оскільки згідно ст.1 вказаного Закону нарахування споживачу пені можливе тільки у тому разі, якщо споживач є власником будинків та приміщень, які забезпечуються теплом згідно договору про постачання теплової енергії або при існуванні договору оренди цих приміщень. Отже на думку скаржника, позовні вимоги ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” в частині стягнення пені у сумі 2742,02 грн. є необґрунтованими, а відповідно із цим місцевий господарський суд помилково задовольнив позов в цій частині.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, вважаючи оскаржене рішення суду обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Скаржник в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв, про причини неявки в судове засідання не повідомив, тобто без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 року між ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” (Енергопостачальна організація) та ПП „Шалгіс” (Споживач) було укладено договір № 2992 про постачання теплової енергії в гарячій воді разом із додатками, що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до із п. 9 договору строк його дії сторонами встановлений до 01.10.2008 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії договору, а тому вищевказаний договір є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 договору, Енергопостачальна організація взяла на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 6 договору сторонами передбачено порядок розрахунків. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених ВАТ „Миколаївська ТЕЦ”, в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством, засобами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

У відповідності із п. 5 договору, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Шляхом підписання додатків № 1/1 та № 1/2 до договору сторони узгодили обсяги постачання теплової енергії споживачу. Згідно п. 1 вказаних додатків Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з 01.10.2007 по 01.10.2008 теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання в будинку по вул. Фрунзе, 84 (офіс ЖЕД № 8) в межах Qрік = 35,273 Гкал/рік та в будинок по вул. Будьоного,44 (офіс ЖЕД № 10) в межах Qрік = 16,852 Гкал/рік.

Датою зняття Споживачем показань приладів обліку є 20-те число поточного місяця та подання звіту до Енергопостачальної організації повинно бути не пізніше 25-го числа (пункт 3 додатків).

Як зазначалось вище, договір № 2992 від 01.10.2007 року пролонгований на 2009 р., а тому судова колегія доходить висновку, що обсяги постачання теплової енергії, вказані у додатках № 1/1 та 1/2 до договору, на спірний період залишились не зміненими.

На виконання умов договору 2992 від 01.10.2007 року, Енергопостачальна організація виконала свої зобов'язання та поставила Споживачу теплову енергію в період з листопада 2008 року по квітень 2009 року на загальну суму 10742,03 грн., що не заперечувалось відповідачем.

В свою чергу, Споживач свої зобов'язання за даним договором по оплаті за надану теплову енергію не виконав у повному обсязі. Станом на 28.04.09 р. борг відповідача за спірний період складав 10742,03 грн.

29.04.09 р. відповідач згідно із платіжним дорученням №305 частково сплатив основний борг у сумі 2000 грн., у зв’язку із чим основний борг відповідача зменшився до 8742,03 грн.

Як зазначалося вище, 03.06.09 р. позивач зменшив позовні вимоги щодо стягнення основного боргу до 8742,03 грн.

В ході розгляду справи відповідач сплатив за платіжними дорученнями №395 від 29.05.09 р. - 2000 грн., №444 від 23.06.09 р. - 4000 грн., а всього 6000 грн. Таким чином, борг відповідача склав 2742,03 грн.

Відповідно із ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З врахуванням вимог вищенаведених статей ЦК України та наявних доказів місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” щодо стягнення основного боргу у сумі 2742,03 грн.

З врахуванням основного боргу відповідача станом на 03.06.09 р. у сумі 6742,03 грн. і уточнених позовних вимог ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” щодо основного боргу відповідача на цю дату у сумі 8742,03 грн., уточнені позовні вимоги в сумі 2000 грн. підлягають залишенню без задоволення, оскільки ця сума на день подачі позивачем уточнених позовних вимог щодо основного боргу вже була сплачена. Щодо позовних вимог про стягнення 4000 грн. основного боргу, то провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1. ст.80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору. Припинення місцевим господарським судом провадження у справі щодо стягнення основного боргу у сумі 7619,07 грн. суперечить наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Відповідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача, який відповідно із ст.33 ГПК України відповідачем не спростовано, 3 % річних у спірний період складають 104,68 грн., збитки від інфляції - 502,33 грн., тому ці позовні вимоги є доведеними, а відповідно із цим правомірно задоволені місцевим господарським судом з врахуванням вимог ст.625 ЦК України.

Згідно із п. 7.4.2 Договору, при несвоєчасному виконанні Споживачем розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня в розмірі 1,0 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положень Закону України від 20.05.1999 року № 686-ХІV.

На підставі вказаного пункту договору позивачем за період з 01.11.08 р. по 14.04.09 р. за прострочення оплати відповідачем поставленої йому теплової енергії нарахована пеня у сумі 12736,2 грн., хоча згідно із позовною заявою просив стягнути 10361,09 грн. При цьому слід зазначити, що нарахування пені позивачем здійснювалося по кожному місяцю окремо за 1 місяць прострочки. Відповідачем вказаний розрахунок всупереч вимогам ст.33 ГПК України не спростовано, тому є доведеним позивачем та підлягає стягненню з відповідача в сумі заявленій позивачем.

Однак, судова колегія вважає, що відповідно із ст.233 ГК України з врахуванням ступеню виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати основного боргу та розміру пені порівняно із збитками кредитора, того факту, що відповідач не є власником приміщень, до яких постачається теплова енергія, сума пені підлягає зменшенню до 2742,02 грн., тобто до розміру несплаченого відповідачем основного боргу.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо неправомірності нарахування позивачем пені за прострочення оплати основного боргу, оскільки відповідальність відповідача у вигляді сплати пені у розмірі 1% від розміру простроченої суми передбачена умовами п. 7.4.2 Договору, який у встановленому Законом порядку сторонами не змінювався та не визнавався недійсним. Встановлення сторонами у п.7.4.2 договору розміру пені більше ніж подвійної облікової ставки НБУ не суперечить вимогам п.6 ст.231 ГК України, оскільки штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються в межах облікової ставки Національного банку України, лише у тому випадку, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. У даному випадку сторонами передбачено у п.7.4.2 договору інший розмір пені і це не суперечить п.6.ст.231 ГК України, тому відповідно із ст.ст.525,526 ЦК України умови цього договору є обов’язковими для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПП „Шалгіс” підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції слід змінити з підстав, наведених вище у мотивувальній частині даної постанови.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита покладаються на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу приватного підприємства „Шалгіс” залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.09 р. змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Шалгіс” (54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 56, кв. 14, п/р № 26000102865001 в МФ ВАТ КБ „Причорномор’я”, МФО 326115, код ЄДРПОУ 23081509) на користь Відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” (54002, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, р/р № 260087868 у ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 30083966) 2742,02 грн. основного боргу, 2742 грн. 02 коп. пені, 502,33 грн. збитків від інфляції, 104,68 грн. –3% річних, 213 грн. 29 коп. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити у задоволенні позову щодо стягнення 2000 грн. основного боргу.

Провадження по справі в частині стягнення основного боргу у сумі 4000 грн. припинити.

Видати наказ.”

2.Стягнути з приватного підприємства „Шалгіс” (54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 56, кв. 14, п/р № 26000102865001 в МФ ВАТ КБ „Причорномор’я”, МФО 326115, код ЄДРПОУ 23081509) на користь Державного бюджету України (ГУДКУ в Одеській області, рахунок № 31114095700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460) недоплачене держмито за подачу апеляційної скарги у сумі 37 грн. 29 коп.

3.Видачу наказів доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов