Постанова № 4889610, 10.09.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2009 р.

Справа № 19/115-09-2563

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Колесник В.А., довіреність від 05.01.2009р. №20-8

Лахматова К.Г., довіреність від 15.12.2008р. №20-497

від відповідача: Гордієнко М.В., довіреність від 05.03.2009р. №228

Таранова Т.М., довіреність від 03.08.2009р. №340

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року

у справі №19/115-09-2563

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”

до відповідача Одеської залізниці

про стягнення 31149,37 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці вартості недостачі вантажу в сумі 31149,37 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року у справі №19/115-09-2563 (суддя Петренко Н.Д.) позов ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” задоволено. З Одеської залізниці на користь позивача стягнуто 31149,37 грн. вартості недостачі вантажу, 311,49 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено, що недостача вантажу виникла при перевезенні, про що свідчать комерційний акт від 23.12.2008р. №691064/3048, у зв’язку з чим відповідно до ст.ст. 110, 129 Статуту залізниць України збитки від нестачі вантажу підлягають стягненню з перевізника (Одеської залізниці).

Відповідач (Одеська залізниця) із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” відмовити. При цьому скаржник посилається на не з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильну оцінку судом доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення. За доводами скаржника згідно з вимогами п. „а” ст. 111 Статуту залізниць України залізниця повинна бути звільнена від відповідальності за втрату або недостачу вантажу, оскільки вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника та немає ознак втрати вантажу при перевезенні.

У судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою Одеської залізниці, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 09.09.2009р. за вх.№1802-Д1.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Одеської залізниці, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2008р. зі станції відправлення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці ВАТ „Запоріжсталь” (відправник, позивач) у вагоні №53451423 на адресу ДП „Одеський морський торговельний порт” (одержувач) відправлений вантаж –прокат чорних металів, не пойменований в алфавіті у кількості 10 пачок, масою 65585 кг, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №45722787 (а.с. 20) та залізничною накладною №45722787 (а.с. 19).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника, маса цього вантажу визначена також відправником за трафаретом. Вантаж розміщено у 2 яруси (1-й ярус - 9 пачок, 2-й ярус –1 пачка) і закріплено відправником згідно з п.4.2.4. гл.3 Дод. до СМГС (пачки довжиною 2400-2800). Вантаж маркований стрічками зеленого кольору. Вантаж прямує для відправки водним шляхом в Нігерію, експедитором вантажу у порту є ПП „Трейс”, ТОВ „Одеса-Новолог”, а додатком до цієї залізничної накладної є Сертифікат якості №540378 (а.с. 25).

Також апеляційним господарським судом встановлено, що вищевказаний вантаж на станцію призначення Одеса-Порт Одеської залізниці надійшов 20.12.2008р. При цьому наявна в матеріалах справи пам’ятка про користування вагонами на подавання вагонів під вивантаження №3038 свідчить про те, що подача вагону №53451423 під вивантаження відбулася 20.12.2008р. о 18 год. 20 хв., а закінчено розвантаження цього вагону - 23.12.2008р., з одночасною комісійною перевіркою цього вагону залізницею, яка здійснена на вимогу одержувача вантажу.

За результатами проведеної перевірки складений комерційний акт БН 691064/3048 від 23.12.2008р. (а.с. 21), згідно з яким при здійсненні комісійної перевірки і вивантаженні вагону №53451423 встановлено, що по документу значиться вантаж прокат чорних металів 10 пачок, масою 65585 кг, фактично виявлено, що вантаж прокат чорних металів 10 пачок, маса у всіх пачках не перевірялася, окрім нестандартних пачок по висоті. Завантаження у вагоні рівномірне, пачки розміщені у два яруси. В нижньому ярусі розміщено 9 пачок поперек вагону. У верхньому ярусі розміщено 1 пачку посередині вагону. На пачках окантовані стрічки не порушені (по 4 поперечних і по 3 продольних). При візуальному огляді замки на пачках стандартні. Три пачки у вагоні нестандарті по висоті (тобто менше по висоті відносно до інших пачок), з них одна пачка знаходилася на верхньому ярусі посередині вагоні і дві пачки у нижньому ярусі по розрахунку третіми з торцевих стінок вагону. На вантажі з кожної сторони наявні прикріплені заводські бирки, на яких дані по брутто, нетто затерті, прочитується номер пачки. Залишкові 7 пачок згідно бирок і сертифіката якості №540378 вага брутто, нетто і кількість листів вірні. Три нестандартні по висоті пачки (№3/10, 6/10, 9/10) перевантаженні на електронних вагах ВА-2107, повірка 02.07.2008р. Загальна недостача кількості листів у трьох нестандартних по висоті пачках становить 100 листів і вага брутто 11435 кг. Вантаж виданий на склад 9/11 ППК -3 «Новолог». Вказаний акт підписаний начальником станції, начальником вантажного району, та прийомоздавальником, які були присутніми при комісійному перевантаженні вагону.

Після комісійної видачі вантажу, вантажоодержувач передав право на пред’явлення претензії і позову до залізниці вантажовідправнику - ВАТ „Запоріжсталь”, про що свідчить п.6 накладної №45722787, а останній в свою чергу звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі 11435 кг вантажу, яка згідно з розрахунком позивача становить 31149,37 грн.

В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №45722787 свідчить про укладення між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ДП „Одеський морський торговельний порт” (вантажоодержувач).

Вказана залізнична накладна також свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст. 918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У ст. 32 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, завантаження вантажу у вагон здійснювалося силами і засобами відправника вантажу. При цьому маса цього вантажу визначена самим відправником за трафаретом, вантаж промаркований відправником і зданий до перевезення залізниці. В свою чергу залізниця прийняла вказаний вантаж до перевезення шляхом візуального огляду, що відповідає вимогам п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, згідно з яким, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймають залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Після надходження вагону з вантажем на станцію призначення, під час його приймання–передачі на фронтах завантаження-вивантаження 23.12.2008р., залізницею на вимогу вантажоодержувача здійснено видачу вантажу з комісійною перевіркою його стану і маси.

При цьому відповідно до вимог п.8 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5083, датою фактичної видачі вантажу вважається дата подачі вагону під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

За наслідками цієї перевірки залізницею складений комерційний акт, в якому встановлені обставини, які свідчать про те, що, по-перше, вагон з вантажем надійшов на станцію призначення у непошкодженому рухомому складі; по-друге, що на 10 пачках завантажених і промаркованих відправником захисне маркування не порушено; по-третє, що 3 із 10 пачок є нестандартними по висоті. Окрім того, обставини, які встановлені у комерційному акті свідчать також, що залізницею здійснено комісійне перевантаження нестандартних по висоті пачок та підрахунок кількості листів у цих пачках і виявлено недостачу маси брутто у цих пачках в загальній кількості 11435 кг та недостачу листів у кількості 100 штук. При цьому комісійне перевантаження нестандартних по висоті пачок здійснювалося залізницею на електронних вагах.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим, у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення (п. „а” ст. 111 Статуту залізниць України).

Між тим, обставини, які встановлені у комерційному акті свідчать, що вантаж у вагоні, який завантажений засобами відправника, прибув на станцію призначення у відкритому рухому складі без ознак втрати, псування та пошкодження його при перевезенні (на 10 пачках завантажених і промаркованих відправником захисне маркування не порушено).

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що встановлені у комерційному акті обставини є підставою для звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу у вагоні №53451423. Окрім того, з огляду на те, що при відправленні цього вантажу його масу було визначено відправником за трафаретом, апеляційний господарський суд вважає, що комісійне переважування вантажу залізницею на електронних вагах не відповідає вимогам п.22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.200р. за №862/5083, згідно з яким перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Посилання позивача на те, що у комерційному акті встановлені обставини, які свідчать, що три пачки є нестандартними по висоті, не можуть бути підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, оскільки нестандартні по висоті пачки ще не свідчать про втрату або розкрадання цього вантажу під час його перевезення, з огляду на те, що цілісність окантовачних стрічок на цих пачках не порушено.

Окрім того, апеляційний господарський суд не приймає до уваги в якості підтвердження позовних вимог наявний в матеріалах справи Сертифікат підтвердження №674931 (а.с. 28), який 24.12.2008р. складений „Бюро Верітас Україна” за наслідками проведеної інспекції вантажу, та в якому встановлено, що на 3 пачках, які прибули у вагоні №53451423 порвані контрольні стрічки, що також не може бути підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника, оскільки вказану перевірку проведено „Бюро Верітас Україна” вже після комісійної видачі цього вантажу одержувачу на складі №9/12.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а отже і відмову в їх задоволенні.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Одеської залізниці слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду підлягає скасовуванню, оскільки воно не відповідає чинному законодавству та обставинам справи, а у задоволенні позовних вимог ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” слід відмовити.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відповідача по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в сумі 155,75 грн. покладаються на позивача (ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 10 липня 2009 року у справі №19/115-09-2563 скасувати.

3.У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” відмовити.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 01071315) 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 75 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

5.Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

О.О. Журавльов

Судді

В.М. Тофан

М.В. Михайлов