Постанова № 4889419, 22.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.09Справа №2а-9752/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М., за участю представника позивача Нечаєвої Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Дормін 82»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР КримдоТОВ «ВКФ Дормін 82» про стягнення заборгованості зі штрафних санкцій за порушення Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року код платежу 14010100 (р/р 31114029700002 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) у сумі 1868,88 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.08.2009 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що 15.12.2008 року співробітниками Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності подання податкової звітності, в ході перевірки встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року та Закону України «Про податок на додану вартість» - неподання декларації з ПДВ за березень жовтень 2008 року.

Представник позивача зазначив, що за результатами перевірки було складено акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення рішення на суму 1360,00 гривень, яке частково сплачено в сумі 1,12 гривень.

Представник позивача зазначив, що 13.02.2009 року співробітниками Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності подання податкової звітності, в ході перевірки встановлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року та Закону України «Про податок на додану вартість» - неподання декларації з ПДВ за листопад грудень 2008 року.

Представник позивача зазначив, що за результатами перевірки було складено акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення рішення на суму 340,00 гривень, зазначена сума не сплачена.

Представник позивача зазначив, що 23.04.2009 співробітниками Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності подання податкової звітності, в ході перевірки встановлено порушення п.п. «г» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» - не повернуто свідоцтво платника ПДВ, анульованого за ініціативою податкового органу.

Представник позивача зазначив, що за результатами перевірки було складено акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення рішення на суму 170,00 гривень, зазначена сума не сплачена.

Представник позивача пояснив, що позивачем до відповідача застосовувалися заходи для примусового погашення податкового боргу.

Представник позивача зазначив, що до теперішнього часу відповідачем сума штрафних санкцій у розмірі 1868,88 гривень не сплачена, у звязку з чим позивач звернувся до суду.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про час, місце та дату розгляду справи через ЗМІ, клопотання про розгляд справи у його відсутності до суду не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АРК уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ «ВКФ Дормін 82» являється юридичною особою, яка зареєстрована 05.09.2007 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 633265 та Витягом з ЄДРПОУ № 05.3-8.1/2077 від 23.06.2009 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Судом встановлено, що ТОВ «ВКФ Дормін 82» був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість в органах податкової служби 17 вересня 2007 року, йому був присвоєний індивідуальний податковий номер 353385401091, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100064984, а тому згідно із законодавством України, відповідач зобовязаний сплачувати податок на додану вартість до Державного бюджету України, подавати встановлену законом звітність.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.

Судом встановлено, податковий період для відповідача дорівнює одному місяцю, тому воно зобовязане щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подавати до ДПІ у м. Сімферополі АРК декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ТОВ «ВКФ «Дормін 82» № 9310/15-2/35338541 від 15 грудня 2008 року, в якому вказано, що в результаті перевірки встановлено неподання ТОВ «ВКФ «Дормін 82» декларацій з ПДВ за березень 2008 року (при граничному строку подання - 21.04.2008 року); за квітень 2008 року (при граничному строку подання 20.05.2008 року); за травень 2008 року (при граничному строку подання 20.06.2008 року); за червень 2008 року (при граничному строку подання 21.07.2008 року); за липень 2008 року (при граничному строку подання 21.08.2008 року); за серпень 2008 року (при граничному строку подання 20.09.2008 року); за вересень 2008 року (при граничному строку подання 21.10.2008 року); за жовтень 2008 року (при граничному строку подання 20.11.2008 року), що порушує п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

У звязку з неявкою відповідача для проведення перевірки та підписання акту перевірки посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АРК Листом з повідомленням його було викликано для складання та підписання акта перевірки про порушення податкового законодавства.

Однак, зазначений лист було повернуто поштовим відділенням у звязку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, у звязку з чим складено акт про неможливість ознайомлення та підписання акту документальної невиїзної перевірки № 3447/15-2/35338541 від 15.12.2008 року.

Згідно з п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно абзацу «а» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.

Такий самий порядок надіслання податкових повідомлень-рішень визначений “Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 та “Порядком направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року.

За результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки було складено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2008 року № 0016011502/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки № 9310 від 15.12.2008 року встановлено порушення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за що на ТОВ «ВКФ «Дормін 82» було накладено штраф у розмірі 1360,00 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Це податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачеві, однак, не отримано відповідачем, у звязку з чим позивачем складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення за № 20/15-2 від 08.01.2009 року, в якому встановлено факт неможливості вручення податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що у звязку з неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення від 29.12.2008 року № 0016011502/0 воно 08.01.2009 року розміщено на дошці податкових обяв і вважається врученим 08.01.2009 року.

Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ТОВ «ВКФ «Дормін 82» № 15-2/1358 від 13 лютого 2009 року, в якому вказано, що в результаті перевірки встановлено неподання відповідачем декларацій з ПДВ за листопад 2008 року (при граничному строку подання - 21.12.2008 року); за грудень 2008 року (при граничному строку подання 20.01.2009 року), що порушує п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

Судом встановлено, що позивачем складено Акт про неможливість підписання, вручення акту перевірки про порушення податкового законодавства за № 497/15-2/35338541 від 16.02.2009 року, у звязку з тим, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, що підтверджується актом виходу на юридичний адрес № 242 від 13.02.2009 року.

За результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 16.02.2009 року № 0002091502/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки № 1358 від 13.02.2009 року встановлено порушення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за що на відповідача було накладено штраф у розмірі 340,00 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що представником податкового органу здійснено вихід за юридичною адресою платника податків з метою вручення податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 року № 0002091502/0, однак, встановлено, що відповідач відсутній за місцем розташування, у звязку з чим позивачем складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення за № 519/15-2 від 16.02.2009 року, в якому встановлено факт неможливості вручення податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що у звязку з неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 року № 0002091502/0, воно 16.02.2009 року розміщено на дошці податкових обяв і вважається врученим 16.02.2009 року.

Суд зазначає, що відповідно до абз.8 п.п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку. Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ТОВ «ВКФ «Дормін 82» № 3744/15-2-35338541 від 23.04.2009 року, в якому вказано, що в результаті перевірки встановлено неповернення відповідачем свідоцтва платника ПДВ, анульованого за ініціативою податкового органу (акт № 16 від 25.03.2009 року), що порушує п.п.9.8 п.п.г ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР. Судом встановлено, що керівникові ТОВ «ВКФ «Дормін 82» було надіслано акт про порушення податкового законодавства № 3744/15-2-35338541 від 23.04.2009 року, однак, зазначений Лист був повернутий на адресу позивача у звязку з тим, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою. У звязку з чим позивачем складено акт про неможливість підписання, вручення акта перевірки про порушення податкового законодавства № 1853/15-2/35338541 від 29.04.2009 року. Згідно з п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. За результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 5 травня 2009 року № 0008051502/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки № 3744/15-2-35338541 від 23.04.2009 року встановлено порушення абз.8 п.п.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, за що на ТОВ «ВКФ «Дормін 82» було накладено штраф у розмірі 170,00 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що представником податкового органу здійснено вихід за юридичною адресою платника податків з метою вручення податкового повідомлення-рішення 5 травня 2009 року № 0008051502/0, однак, встановлено, що відповідач відсутній за місцем розташування, у звязку з чим позивачем складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення за № 1904/15-2 від 5 травня 2009 року, в якому встановлено факт неможливості вручення податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що у звязку з неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення від 5 травня 2009 року № 0008051502/0 воно 05.05.2009 року розміщено на дошці податкових обяв і вважається врученим 05.05.2009 року.

Вивчивши надані податковою інспекцією документи, керуючись чинним законодавством України, суд робить наступні висновки.

Згідно чинного законодавства, а саме підпункту 4.9. пункту 4 “Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем його вручення.

Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважається днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III , який наголошує, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Оскільки податкове зобовязання було визначено на підставі пункту 4.2. Закону N 2181-III, суд приходить до висновку, що в даному випадку день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважатиметься не тільки днем його вручення, а й днем його узгодження.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 21 січня 2009 року ДПІ у м. Сімферополі АРК була складена перша податкова вимога № 1/360 на суму податкового боргу ТОВ «ВКФ «Дормін 82» в розмірі 1358,88 гривень.

Судом встановлено, що представником податкового органу здійснено вихід за юридичною адресою платника податків з метою вручення першої податкової вимоги, однак, встановлено, що відповідач відсутній за місцем розташування, у звязку з чим позивачем складено акт про неможливість вручення податкової вимоги за 658/24-1 від 23.02.2009 року.

Суд зазначає, що у звязку з неможливістю вручення податкової вимоги № 1/360 від 21.01.2009 року вона 23.02.2009 року розміщена на дошці податкових обяв і вважається врученою 23.02.2009 року.

Судом встановлено, що 25.03.2009 року ДПІ у м. Сімферополі була складена друга податкова вимога № 2/1005, в якій було вказано, що сума податкового боргу ТОВ «ВКФ «Дормін 82» складає 1698,88 гривень (за основним платежем 1358,88 гривень та за штрафними санкціями 340,00 гривень) та було вказано порядок та місце сплати цього боргу, відповідальність за несплату та міри впливу на боржника.

Судом встановлено, що представником податкового органу здійснено вихід за юридичною адресою платника податків з метою вручення другої податкової вимоги, однак, встановлено, що відповідач відсутній за місцем розташування, у звязку з чим позивачем складено акт про неможливість вручення податкової вимоги за 1289/24-1 від 30.03.2009 року.

Суд зазначає, що у звязку з неможливістю вручення податкової вимоги № 2/1005 від 25.03.2009 року вона розміщена на дошці податкових обяв 30.03.2009 року і вважається врученою 30.03.2009 року.

Також, суд зазначає, що ДПІ у м. Сімферополі АРК прийнято рішення № 189/24-1 від 5 травня 2009 року про стягнення коштів і продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Рішення прийнято на підставні п.п 10.1.1. п.10.1 ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що ТОВ «ВКФ «Дормін 82» частково сплачено податкову заборгованість у розмірі 1,12 гривень за податковим повідомленням-рішенням № 0016011502/0 від 29.12.2008 року, станом на 18.09.2009 року податкова заборгованість відповідача складає 1868,88 гривень і досі не сплачена, цей факт підтверджується Довідкою про стан розрахунків з бюджетом від 18.09.2009 року та розрахунком суми заборгованості до позову.

Приймаючи до уваги, що заборгованість у розмірі 1868,88 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з ТОВ «ВКФ «Дормін 82», тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.09.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.09.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Дормін 82» (ЄДРПОУ 35338541) заборгованість зі штрафних санкцій за порушення Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року в розмірі 1868,88 гривень (код платежу 14010100 р/р 31114029700002 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) .

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Трещова О.Р.