Постанова № 48893579, 17.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2015 р. Справа № 805/3082/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальності «Антарес» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році та пені в сумі 20 129,75 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності «Антарес» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році та пені в сумі 20 129,75 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем не забезпечено працевлаштування інвалідів у 2014 році відповідно до нормативу, визначеному чинним законодавством України, тому на нього покладений обов'язок нарахувати та сплатити фінансово-господарські санкції згідно зі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», тому стосовно Товариства з обмеженою відповідальності «Антарес» нараховані адміністративно - господарські санкції в розмірі 18250 грн., які у добровільному порядку підприємством не сплачені. У зв'язку з порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нарахована пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення в сумі 1 879,75 грн. Загальна сума позову становить 20 129,75 грн. З вказаних підстав позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву з додатками про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зареєстровано як юридична особа у встановленому порядку (код ЄДРПОУ 13492430), про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес» зареєстровано як юридична особа у встановленому порядку 31.05.2000, включене до ЄДРПОУ за № 30898097.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 11.05.2010 № 2171-VI передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно до ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Часиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Наряду з викладеним, статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Як встановлено судом, згідно наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту Товариства з обмеженою відповідальності «Антарес» про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, якими відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складала 0 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» складала 1.

Як вбачається з розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2014 році середньорічна заробітна плата штатного працівника Товариства з обмеженою відповідальності «Антарес» складає 36500 грн., тому відділенням Фонду за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів нарахована сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 18250 грн.

За порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій позивач у відповідності до п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 нарахував Товариству з обмеженою відповідальності «Антарес» пеню у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення, яка становить 1879,75 грн.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Разом із тим, судом встановлено, що згідно з наказом № 2 від 15.04.2014 в Товаристві з обмеженою відповідальності «Антарес» з 15.04.2014 працювала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді диспетчера.

Відповідно до довідки з МСЕК Серії ДОН-05 № 129784 від 29.04.2007 ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи дитинства.

Також судом встановлено, що відповідачем нараховувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування в 2014 році по робітникам підприємства, зокрема й по ОСОБА_1, що підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес» виконані вимоги ст. 19 Закону України «Про основи захищеності інвалідів в Україні» щодо самостійного працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Крім того, суд зазначає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, в розумінні ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

На виконання зазначеної вимоги позивач не надав до суду належних доказів порушення відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

З огляду на що Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес» не порушені вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальності «Антарес» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році та пені в сумі 20 129,75 грн. є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальності «Антарес» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році та пені в сумі 20 129,75 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.