Ухвала суду № 48885133, 20.08.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"20" серпня 2015 р. Справа № 2а-4545/10/1770

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Єрикаловій О.О. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гощанської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" березня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс" до Гощанської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс".

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області від 10.03.2010 року:

№0000892350/0, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "АВДекс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" на 22772,20 грн., з яких: 16935,00 грн. - за основним платежем; 5837,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000902350/0, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "АВДекс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 17260,50 грн., з яких: 11507,00 грн. - за основним платежем; 5753,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присуджено на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 10 (десять) гривень 20 коп.

В апеляційній скарзі Гощанська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам, встановленим під час перевірки, а тому на підставі викладених порушень податкового законодавства з боку позивача, відповідач правомірно донарахував позивачу суму податкових зобов'язань та застосував штрафні санкції.

В суді апеляційної інстанції замінено сторону відповідача Гощанську міжрайонну державну податкову інспекцію Рівненської області на належного відповідача - Гощанську об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області відповідно до вимог ст. 52 КАС України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, посадовими особами податкового органу складено акт №76/2350/33283522 від 26.02.2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892350/0 від 10.03.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 22772,20 грн. (16935,00 грн. - основний платіж, 5837,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення №0000902350/0 від 10.03.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17260,50 грн. (11507,00 грн. - основний платіж, 5753,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стало те, що товариством порушено вимоги частини 1 статті 203, частин 1, 2 статті 215, частини 1 статті 216, частини 1 статті 219, частини 2 статті 799 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ЦК України), підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №334/94-ВР), підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) що призвело до неправомірного віднесення до складу валових витрат вартості послуг з оренди автомобіля, витрат на його утримання (зокрема на ремонт, дизельне паливо, шини), а також до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних дизельного палива, шин та запасних частин, з огляду на нікчемність договору оренди автомобіля №4 від 29.03.2007 року, укладеного з ОСОБА_5 який нотаріально не посвідчувався. Так само податковий орган посилався на те, що є протиправним включенням до складу валових витрат 100 відсотків витрат, пов'язаних з придбанням паливно-мастильних матеріалів для легкового автомобіля, замість 50 відсотків, необґрунтованим віднесенням до складу валових витрат пов'язаних з поліпшенням основних фондів витрат, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду; безпідставним повторним включенням до складу податкового кредиту в травні 2008 року суми податку на додану вартість у розмірі 7073,13 грн. на підставі податкової накладної №10 від 01.02.2008 року, попередньо включеної до складу податкового кредиту в лютому 2008 року.

Також, в акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств "витрати на придбання товарів, робіт, послуг), крім визначених у 04.11" показників за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року у загальній сумі 5841564 грн. встановлено, що ТзОВ "АВДекс" здійснював операції з придбання товарів (дріт зварювальний, металеві вироби, оренда основних засобів).

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 квартали 2008 року, 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 2009 рік в сумі 5841564 грн. на підставі таких документів: накладні на придбання товарів, акти виконаних робіт, наданих послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", головна книга.

Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТзОВ "АВДекс", містить найменування первинних документів, охоплених перевіркою суцільним порядком.

Перевіркою встановлено завищення валових витрат за квітень-грудень 2008 року всього в сумі 24346 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2008 року - 7604 грн., 3 квартал 2008 року - 8693 грн., 4 квартал 2008 року -8049 грн., та за 2009 рік всього в сумі 44711 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2009 року - 6813 грн., 2 квартал 2009 року - 7656 грн., 3 квартал 2009 року - 9702 грн., 4 квартал 2009 року - 20540 грн.

Суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з такими висновками податкового органу, оскільки надані позивачем первинні документи як під час перевірки так і при розгляді справи судом першої інстанції спростовують зазначені висновки.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до вимог статтею 3 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на момент виникнення спірних правовідносин визначалися Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що головним і єдиним критерієм віднесення витрат до валових витрат та формування податкового кредиту є пов'язаність відповідних витрат та сплати сум податку в ціні придбаних товарів/послуг, що пов'язані з власною господарською діяльністю платника податків.

Так, з пред'явлених платником податків договорів (угод) та первинних бухгалтерських документів як перевіркою так і судом встановлено, що 29.03.2007 року між ТзОВ "АВДекс" (орендарем) та фізичною особою ОСОБА_6 (орендодавцем) було укладено договір оренди автомобіля №4, згідно якого орендодавець передає орендарю у тимчасове володіння та користування автомобіль Мерседес Бенс 202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зі змісту договору вбачається, що сторони договору погодили, що автомобіль надається орендареві для обслуговування фірми, визначили розмір орендної плати 70 грн. в місяць та порядок розрахунків. Даний договір укладено терміном на один рік з можливістю пролонгації.

Окрім того, сторони дійшли згоди щодо порядку передачі автомобіля в оренду, зокрема, що автомобіль вважається фактично переданим в оренду з моменту підписання договору (п.3.3 договору).

Договір оренди транспортного засобу №4 від 29.03.2007 року нотаріально не посвідчений.

За перевірений період до валових витрат позивачем було включено витрати, пов'язані з утриманням орендованого автомобіля у ОСОБА_6

Зокрема, згідно подорожніх листів легкового автомобіля було використано дизпалива на автомобіль Мерседес Бенс 202 в кількості 1612 літрів на суму 8474,86 грн. за квітень-грудень 2008 року та в кількості 1836 літрів на суму 8112,20 грн. за 2009 рік.

В бухгалтерському обліку отримання дизпалива відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 203 "Паливо" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та списання дизпалива кредит рахунку 203 "Паливо" дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати".

Згідно авансового звіту про використання коштів від 28.08.2008 року ОСОБА_6 використано дизпалива 49,85 л на суму 273 грн. без ПДВ.

В бухгалтерському обліку використання дизпалива відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Згідно з актами списання автогуми на автомобіль Мерседес Бенс 202 списано автогуму: акт на списання №1 від 23.09.2008 року в кількості 4 шт. на суму 1916,67 грн.; акт на списання № 3 від 27.12.2009 року в кількості 4 шт. на суму 1666,67 грн.

В бухгалтерському обліку отримання автогуми відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 203 "Паливо" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Актами на списання запчастин на автомобіль Мерседес Бенс 202 списано запчастини: №4 від 20.11.2008 року на суму 339,17 грн., №1 від 02.09.2009 року на суму 427,50 грн., №2 від 21.10.2009 року на суму 383,33 грн.

В бухгалтерському обліку використання запчастин відображено бухгалтерською проводкою: дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Також, протягом перевіряємого періоду проводились поточні ремонти автомобіля Мерседес Бенс 202: ПП ОСОБА_8 - видаткова накладна №ШЗ 0000082 від 12.02.2009 року на виконані ремонтні роботи на суму 560 грн.; ПП ОСОБА_8 - видаткова накладна №ШЗ 0000143 від 29.05.2009 року на виконані ремонтні роботи на суму 446,03 грн.; ПП ОСОБА_10 - акт виконаних робіт №ДЗ Н0000939 від 20.10.2009 року на виконані ремонтні роботи на суму 512,22 грн.

В бухгалтерському обліку поточний ремонт відображено бухгалтерською проводкою: дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Протягом перевіреного періоду щомісячно до валових витрат віднесено орендну плату за автомобіль в сумі 70 грн., всього за квітень-грудень 2008 року - 630 грн., за 2009 рік - 840 грн. без ПДВ.

Окрім того, 07.02.2008 року між ТзОВ "АВДекс" (наймач) та фізичною особою ОСОБА_11 (наймодавець) укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, згідно якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове володіння та користування на невизначений строк транспортний засіб Мерседес Бенс 316, реєстраційний НОМЕР_2. Орендна плата в місяць 35 грн. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Мерседес Бенс 316 є легковим пасажирським автомобілем. Договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчук М.О. 07.02.2008 року, зареєстровано в реєстрі під №92.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ "АВДекс" в порушення вказаної норми Закону на протязі перевіряємого періоду включало до валових витрат 100 відсотків витрат, пов'язаних з придбанням паливно-мастильних матеріалів (дизпалива), а саме: за квітень-грудень 2008 року придбано дизпалива на 33141,71 грн. згідно з даними бухгалтерського обліку Дт 203, Кт 631 грн., з них використано: на автомобіль Мерседес Бенс 202 в сумі 8474,86 грн.; на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 24666,85 грн.

Зокрема зазначено, що до валових витрат підлягає включення 50% на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 12333,43 грн., внаслідок чого валові витрати за квітень-грудень 2008 року завищені на 12333,43 грн.

За 2009 рік всього придбано дизпалива на суму 40516,67 грн. Згідно з даними бухгалтерського обліку проведено: Дт 203, Кт 631 рахунку, із них використано: на автомобіль Мерседес Бенс 202 в сумі 8112,20 грн.; на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 32404,17 грн.

До валових витрат підлягає включенню 50% на автомобіль Мерседес Бенс 316 в сумі 16202,09 грн., внаслідок чого валові витрати за 2009 рік завищено на 16202,09 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно з авансовим звітом про використання коштів від 17.06.2008 року ОСОБА_11 використано дизпалива на автомобіль Мерседес Бенс 316 на суму 757,68 грн.

В бухгалтерському обліку використання дизпалива відображено бухгалтерською проводкою: дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами", в розмірі 100 відсотків, 50 відсотків становить 378,84 грн., в результаті чого валові витрати за червень 2008 року завищено на 378,84 грн.

Також, протягом 2009 року ТзОВ "АВДекс" проводило витрати на поліпшення основних фондів групи 2.

Згідно даних актів виконаних робіт, наданих послуг, накладних на придбання запчастин, даних бухгалтерського обліку дебет рахунку 92 "Адміністративні витрати" кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" проведено витрат на поліпшення основних фондів групи 2 (автомобіль Мерседес Бенс 316) в сумі 17802,48 грн.

Сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду становить 22416,67 грн.; 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду становить -2241,67 грн., що підлягає віднесенню до валових витрат.

В результаті чого перевіркою було встановлено, що валові витрати за 2009 рік завищено на 15560,81 грн., чим порушено пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Проте, такі висновки суперечать первинним документам, які надано під час перевірки та досліджено судом (копії видаткових накладних за 2008 рік на підтвердження сформованих валових витрат по рядку 04.1 декларації про прибуток підприємства, копії видаткових накладних за 2009 рік), а тому посилання відповідача на порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.10 п.5.4 ст.5, пп 8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження на 16935 грн. податку на прибуток, в тому числі: в 2008 році на 6086 грн. (з них 75,0 грн. донараховано камеральною перевіркою в квітні 2009 року); в 2009 році на 10849 грн., є безпідставними.

Також, у спосіб, встановлений законом спростовано доводи податкового органу щодо завищення податкового кредиту по податку на додану вартість, за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, в сумі 9220 грн. за квітень-грудень 2008 року та за 2009 рік всього в сумі 2287 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій "підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%" у загальній сумі 1192029 грн. встановлено, що ТзОВ "АВДекс" здійснювало операції з придбання товарів (робіт, послуг) зокрема: дріт зварювальний, металеві вироби, запчастини, дизпаливо.

Проведеною перевіркою відображеного показника за квітень-грудень 2008 року, 2009 рік на підставі таких документів: реєстри отриманих накладних, податкові накладні, сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з покупцями", головної книги.

Так само, проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих ТзОВ "АВДекс" показників у рядку 10.1 Декларацій "підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%" всього в сумі 9220 грн. за квітень-грудень 2008 року та за 2009 рік всього в сумі 2287 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ "АВДекс" до податкового кредиту відповідних періодів включено суми податку на додану вартість з вартості використаного дизпалива на транспортний засіб Мерседес Бенс 202, що використовувався підприємством на підставі договору оренди, не посвідченого нотаріально, на загальну суму 1694,98 грн., та за 2009 рік на загальну суму 1622,44 грн.

Окрім того, згідно з актами на списання автогуми на автомобіль Мерседес Бенс 202 віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у вересні 2008 року 383,33 грн. (акт на списання №1 від 23.09.2008 року в кількості 4 шт. на суму 1916,67 грн.) та грудні 2009 року у сумі 33,33 грн. (акт на списання №3 від 27.12.2009 року в кількості 4 шт. на суму 1666,67 грн.).

Також, згідно з актами на списання запчастин на автомобіль Мерседес Бенс 202 ТзОВ "АВДекс" включило до податкового кредиту у листопаді 2008 року 67,83 грн. податку на додану вартість згідно з актом списання №4 від 20.11.2008 року на суму 339,17 грн., у вересні 2009 року 85,50 грн. згідно з актом на списання №1 від 02.09.2009 року на суму 427,50 грн. та у жовтні 2009 року 79,67 грн. згідно з актом на списання №2 від 21.10.2009 року на суму 383,33 грн.

У травні 2008 року товариство до податкового кредиту включило податкову накладну від 01.02.2008 року №10 від ПП "Яспис Л" на суму 42438,80 грн., в т.ч. ПДВ 7073,13 грн., яка була включена до податкового кредиту в лютому 2008 року.

Дослідивши зазначені обставини, суд вірно відхилив посилання податкового органу на те, що при формуванні податкового кредиту товариством порушено п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що кошти сплачені позивачем в оплату за надані послуги щодо ремонту легкових автомобілів, які перебували в оренді, а також витрати на утримання та експлуатацію цих автомобілів, є пов'язаними з основною діяльністю позивача, оскільки вказані автомобілі використовувались у ході господарської діяльності позивача, що не заперечувалося і посадовими особами в акті перевірки, а понесені витрати підтверджуються документально.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відхилення висновків відповідача про заниження позивачем податку на прибуток внаслідок неврахування витрат по технічній експлуатації та обслуговуванню легкового автомобіля Мерседес Бенс 202, отриманого позивачем в оренду з тієї підстави, що відповідний договір оренди не посвідчений нотаріально, певна юридична дефектність документів не може розцінюватись як підстава для неврахування обставин, що в дійсності мали місце, та як наслідок застосування негативних наслідків до особи.

Як встановлено судом та не заперечується податковим органом, орендодавець та орендар (позивач) уклали відповідну угоду в письмовій формі, узгодили її умови, уповноважені особи підписали договір і скріпили його печатками, та, як встановлено судом, приступили до його виконання, протягом одного року, а саме з 29.03.2007 року до 29.03.2008 року, тобто до періоду, який підлягав перевірці. Факт використання автомобіля Мерседес Бенс 202 у господарській діяльності позивача не заперечувався відповідачем у акті перевірки, як не спростовувався у ході судового розгляду.

Окрім того, пунктом 2 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, а відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

При цьому, є слушним посилання суду першої інстанції, що власне правовий режим використання автомобіля (чи то на праві власності, чи на праві оренди, користування) не є критерієм для розмежування окремих витрат суб'єкта господарювання як таких, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, натомість ключову роль відіграє факт використання такого автомобіля у господарській діяльності платника, що має підтверджуватись первинними документами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків, що в ході судового розгляду встановлено та підтверджено належним чином використання автомобіля Мерседес Бенс 202 у господарській діяльності позивача, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем валових витрат, а також про заниження податку на прибуток, є безпідставними.

Доказів на підтвердження того, що позивачем використовувалися вищезазначені автомобілі поза межами господарської діяльності не доведено податковим органом під час перевірки, так само, не стверджувалися такі обставини і в ході судового розгляду представником відповідача.

Щодо оподаткування витрат на придбання товарів, які обліковувались по балансовому рахунку 281 "Товари на складі", судом першої інстанції встановлено, що оптова торгівля залізними виробами (за КВЕД 51.54.0) є основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "АВДекс".

Так, сума понесених валових витрат на придбання товарів за 2008 рік склала 3357572 грн., що становить 97,5 % до суми понесених витрат, відображених по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток, а за 2009 рік склала 3102766 грн. грн., що становить 99,4 % до суми понесених витрат, відображених по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток, що підтверджується дослідженими судом накладними на придбання товарів, які обліковувались по балансовому рахунку 281 "Товари на складі" (в справі згруповані в реєстрах № 1 та № 3).

Окрім того, суми податку на додану вартість по всіх без винятку придбаних товарах, облікованих по балансовому рахунку 281 "Товари на складі", повністю були віднесенні позивачем до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди 2008-2009 років в розділі "Податковий кредит", а вартість товарів (без врахування податку на додану вартість) віднесено до валових витрат в деклараціях з податку на прибуток, поданих до податкового органу.

Такі обставини підтверджено дослідженими судом першої інстанції первинними документами (в справі згруповані в реєстрах №№ 2, 4, 5 та 6), які свідчать про інші понесені позивачем витрати з придбання товарів (робіт, послуг), включених по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток.

Як встановлено судом першої інстанції, загальна сума по первинних документах (без податку на додану вартість), які згруповані в реєстрах №1 та №2, відповідає сумі понесених витрат на придбання товарів, відображених по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, а ті, що згруповані в реєстрах за №№ 3, 4, 5 та 6 - сумі понесених витрат, які відображені по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік.

Під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження висновки відповідача, що витрати на ремонт автомобілів відносились позивачем на валові витрати, оскільки ремонтні витрати відображаються у податковому обліку виключно за правилами, викладеними у пункті 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), тобто у межах 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду.

Такі дії позивача відповідають змісту Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). За його змістом, витрати на поліпшення основних фондів, сума яких включається до складу валових витрат у розмірах не більше 10 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду, відображаються у рядку 04.10 декларації з податку на прибуток. При заповненні рядка 04.10 Декларації до нього складається таблиця 3 додатка К1/1.

З досліджених судом копіях декларацій з податку на прибуток позивача за 2008 та 2009 роки в рядках 04.10 не відображено жодних сум щодо понесених витрат на поліпшення основних фондів, так само як в таблицях 3 додатків К 1/1.

Отже, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не порушувався порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, що спростовується і висновок податкового органу, що витрати на ремонт автомобілів відносились товариством до валових витрат. Так само, не встановлено порушення порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства і під час перевірки, оскільки такі посилання в акті перевірки відсутні.

Так само, обгрунтовано не погодився суд першої інстанції з висновками відповідача, що сума податку на додану вартість за податковою накладною №10 від 01.02.2008 року (дублікат), виписаною ПП "Яспис Л" на суму 42438,80 грн. в т. ч. ПДВ 7073,13 грн., що включена за №8 до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2008 року та віднесена позивачем до податкового кредиту по рядку 10.1 в декларації з податку на додану вартість в розділі "Податковий кредит", повторно включена до податкового кредиту по податковій накладній, виписаній ПП "Яспис Л", оскільки така виписана на суму 30445,34 грн., в т. ч. ПДВ 5074,22 грн., та включена за №9 до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2008 року, та не є тотожними.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції зазначені обставини не спростовано.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом не доведено та не встановлено судом, що позивач допустив порушення податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а тому, спірні податкові повідомлення-рішення №0000892350/0 від 10.03.2010 року та №0000902350/0 від 10.03.2010 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гощанської об"єднаної державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" березня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" серпня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "АВДекс" вул.Млинівська, 1,м.Рівне,33009

3- відповідачу Гощанської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Рівненській області вул.Незалежності,31,смт.Гоща,Рівненська область,35400

- ,