Ухвала суду № 48885074, 18.08.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1366/15-а

Головуючий у 1-й інстанції:

Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

18 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: Педченко Галини Олексіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 18 серпня 2014 року наказом Державної екологічної інспекції України №290-о позивача було звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області.

Вважаючи цей наказ протиправним, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про його скасування. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року вказаний адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України № 290-о від 18 серпня 2014 року "Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_5"; поновлено ОСОБА_5 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області з 29 серпня 2014 року та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12 735 грн. 51 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 108-о від 20 квітня 2015 року ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області.

Однак, внаслідок несвоєчасного виконання постанови суду в частині поновлення на посаді, ОСОБА_5 в період з 17 листопада 2014 року по 20 квітня 2015 року перебував у вимушеному прогулі, тому останній звернувся до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В силу вимог положень статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України № 290-о від 18 серпня 2014 року "Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_5"; поновлено ОСОБА_5 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області з 29 серпня 2014 року та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12 735 грн. 51 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року апеляційні скарги Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та Державної екологічної інспекції України залишено без задоволення, а рішення суду - без змін.

Однак, внаслідок несвоєчасного виконання постанови суду в частині поновлення на посаді, ОСОБА_5 в період з 17 листопада 2014 року по 20 квітня 2015 року перебував у вимушеному прогулі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просила колегію суддів задоволити їх в повному обсязі, а також, зазначила, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області не являється належною стороною по вказаній справі, так як у трудових відносинах позивач перебував з Державною екологічною інспекцією України.

Колегія суддів з вказаними доводами представника відповідача не погоджується, з огляду на те, що позивач, до моменту звільнення, перебував на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, за що отримував заробітну плату з фонду оплати праці вказаної установи.

Також, суд зазначає, що особливий механізм призначення на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області не вказує на те, що виплата коштів позивачу має здійснюватись саме Державною екологічною інспекцією України.

Щодо доводів представника відповідача про розмір виплати коштів позивачу за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу вимог частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Згідно з абзацом 3 пункту 8 Порядку, середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до матеріалів справи, а саме до довідки Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 21 від 28 травня 2015 року про середньомісячний та середньоденний заробіток ОСОБА_5 на час звільнення з посади, наведено детальний розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача, що становить 23460 грн. 15 коп. (при цьому сума утримань складає 5616 грн. 93 коп.) (а.с. 26).

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції всебічно та повно дана правова оцінка всім наявним обставинам справи, на підставі чого на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, що становить 23460 гривень 15 копійок без відповідних утримань саме з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Також, згідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а суд за ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В силу вимог ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено правомірність своїх дій. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 серпня 2015 року.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.