Ухвала суду № 48884879, 19.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 р. Справа № 876/4498/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКостіва М.В.,

суддівЗатолочного В.С., Улицького В.З.

за участю секретаря Бєлкіної Н.І.

позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року про зупинення провадження в справі №813/7713/14 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Військової прокуратури Західного регіону України про визнання нечинним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобовязання до вчинення дій,

встановив:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року зупинено провадження у справі № 813/7713/14 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Військової прокуратури Західного регіону України про визнання нечинним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобовязання до вчинення дій до прийняття Конституційним Судом України рішення щодо відповідності Конституції України (конституційності) норм Закону України «Про очищення влади».

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та направити справу для продовження розгляду справи по суті. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що зупинення провадження в справі перешкоджає розгляду справи по суті та прийняття рішення у ній в розумні строки. Вказує на непоширення на нього норм Закону України «Про очищення влади» та наголошує на тому, що звільнений з посади на підставі п. 7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Генеральної прокуратури України, Військової прокуратури Західного регіону України, в якому просив: визнати нечинним та скасувати наказ Генерального прокурора України № 1502-К від 23.10.2014р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління у зв'язку з припиненням трудового договору за п.7-2 ст. 36 КЗпП України; зобов'язати Генерального прокурора України вчинити певні дії, а саме: поновили ОСОБА_1 на посаді заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління з 24.10.2014р.; зобов'язати Генеральну прокуратуру України та Військову прокуратуру Західного регіону України виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; зобов'язати Генерального прокурора України та Міністерство юстиції України вчинити дій стосовно виключення даних щодо ОСОБА_1 з Єдиного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, дійшов висновку, що у зв'язку із розглядом Конституційним Судом України подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VІІ, наявні підстави для зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.156 КАС України, оскільки позивача звільнено з займаної посади в зв'язку з набранням чинності Законом України «Про очищення влади» та конституційність норм якого 47 народними депутатами ставляться під сумнів.

Окрім того, 16.03.2015р. Пленум Верховного Суду України прийняв рішення про звернення до Конституційного Суду України із конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про очищення влади» (далі - Закон № 1682-УІІ) положенням частини третьої статті 22, статей 38, 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Оскільки рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення для вирішення даної адміністративної справи, а в провадженні Конституційного Суду України перебуває провадження за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади» та за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про зупинення провадження у даній справі.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про порушення строків розгляду вказаної адміністративної справи, що, на думку позивача, має стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки за своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені (ухвала ВАС України від 28.10.2010 р., справа № К-23428/10).

Щодо тверджень апелянта про те, що на нього не поширюються норми Закону України «Про очищення влади», то такі повинні бути досліджені при розгляді справи по суті. Натомість, позивач ОСОБА_3 був звільнений з посади саме у відповідності до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 Закону, а саме - у період з 25.02.2010 р. по 22.02.2015 р. сукупно протягом року займав посаду заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури ( п.8 ч.1 ст.3 Закону).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 року про зупинення провадження в справі №813/7713/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Затолочний В.С.

ОСОБА_4

Повний текст ухвали складений 20.08.2015 року.