Ухвала суду № 48883942, 06.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 серпня 2015 року м. Київ № 826/15765/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ №100/05 від 20.05.2015 року про застосування до позивача заходу дисциплінарного впливу у вигляді затримки до одного року у присвоєнні чергового рангу;

- визнати незаконним та скасувати наказ №102/05 від 21.05.2015 року про застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Ознайомившись із позовним матеріалом, суд прийшов до висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, однак не подано доказів поважності його пропущення, з огляду про що вбачаються правові підстави для залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 5, пункту 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи позивач проходила державну службу в органах державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, до публічної служби у встановлених випадках відноситься державна служба.

За змістом статті 1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII державна служба - це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів. Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів.

Як вбачається з позовного матеріалу, 09 грудня 2011 року позивач була прийнята на посаду державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві на якій працювала до 27 січня 2013 року.

28 січня 2013 року ОСОБА_1 було переведено на посаду старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві на якій працювала до 18 червня 2015 року.

Наказом головного територіального управління №102/05 від 21 травня 2015 року позивачу було оголошено догану «за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, які проявились в порушенні вимог статей 11, 30, 33, 53, 90 ЗУ «Про виконавче провадження».

20 травня 2015 року Наказом головного територіального управління №100/05 до позивача було застосовано захід дисциплінарного впливу у вигляді затримки до одного року у присвоєнні чергового рангу, відповідне стягнення було застосовано «за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, за не надання інформації стосовно розгляду звернень та скарг стосовно виконання рішень суду, відповідно до ст. 14 ЗУ «Про державну службу».

Вважаючи накази №100/05 від 20.05.2015р., №102/05 від 21.05.2015р. протиправними, позивач 04.08.2015р. звернулась з даним позовом до суду.

В розрізі наведеного, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено на тій підставі, що пропущено строк звернення.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

В позовні заяві, ОСОБА_1 зазначила, що фактично зі спірними наказами була ознайомлена 05.06.2015 року, а 18.06.2015р. вимушена була звільнитись з посади старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві. При цьому на обґрунтування поважності причин пропущення місячного строку звернення до суду з даним позовом покликалась на "важке переживання свого звільнення, перебування у пригніченому психологічному стані, депресії, втрати нормальних життєвих зв'язків."

В аспекті викладеного, суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Поряд з цим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на те, що відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем до позовного матеріалу не долучено жодного доказу на підтвердження перебування останньої у пригніченому психологічному стані, депресії, що зі слів позивача об'єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом.

Частиною 2 ст. 106 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Зазначені в даній ухвалі недоліки позивачу слід усунути шляхом подання до суду:

- правового обґрунтування причин пропущення строку звернення до суду та відповідного документального підтвердження таких відомостей.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .

2.Встановити позивачу строк до 07 вересня 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур