Постанова № 48881410, 17.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2015 р. Справа № 805/2525/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

уддя Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Слов'янської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до відповідача: Дочірного підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Словянськ

про: стягнення за рахунок готівки та з розрахункових рахунків відповідача грошові кошти у розмірі 132861,37 грн. з податку на прибуток, грошові кошти у розмірі 174987,33 грн. з авансового внеску з податку на прибуток, грошові кошти у розмірі 56779,49 грн., грошові кошти у розмірі 1053965,08 грн. з податку на додану вартість, грошові кошти у розмірі 1061032,07 грн. з земельного податку

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Слов'янська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дочірне підприємство «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Словянськ простягнення за рахунок готівки та з розрахункових рахунків відповідача грошові кошти у розмірі 132861,37 грн. з податку на прибуток, грошові кошти у розмірі 174987,33 грн. з авансового внеску з податку на прибуток, грошові кошти у розмірі 56779,49 грн., грошові кошти у розмірі 1053965,08 грн. з податку на додану вартість, грошові кошти у розмірі 1061032,07 грн. з земельного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 2479625,34 грн., з яких податок на прибуток у розмірі 132861,37 грн., земельний податок з юридичних осіб у розмірі 1061032,07 грн., збір за спеціальне використання води у розмірі 56779,49 грн., податок на додану вартість у розмірі 1053965,08 грн., авансові внески з податку на прибуток у розмірі 174987,33 грн., який виник в результаті не сплати відповідачем узгодженої суми податкових зобовязань самостійно визначених податковими деклараціями.

Представник позивача та відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у судове засідання зявились, просили суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідач через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов, відповідно до якого зазначив, що частково визнає позовні вимога, а саме податковий борг розмірі 1359099,23 грн., з якої податок на прибуток у розмірі 132861,37 грн., збір за спеціальне використання води у розмірі 56779,49 грн., податок на додану вартість у розмірі 1053965,08 грн., авансові внески з податку на прибуток у розмірі 174987,33 грн. Відповідно до додаткового відзиву представник відповідача визнав податковий борг з земельного податку в сумі 110965,32 грн. основний борг та 10616,19 грн. пені. Зазначила, що заперечує проти вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок готівки, оскільки зазначена вимога порушує приписи ст. 95 Податкового кодексу України, так як стягнення можливе або з рахунків боржника, або за рахунок готівки.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Дочірне підприємство «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» зареєстровано в якості юридичної особи10.03.2000 рокуза № 12771200000000946, включено до ЄДРПОУ за № 30708792 та перебуває на обліку в Словянській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

З матеріалів справи вбачаєтся, що Дочірне підприємство «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», має податковий борг з податку на прибуток у розмірі 132861,37 грн.

Відповідачем до контролюючого органу була подана податкова декларація за 2012 рік з податку на прибуток підприємств, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено загальну суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за звітний рік в розмірі130667 грн. Також, подана податкова декларація за 2013 рік з податку на прибуток підприємств, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено загальну суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за звітний рік в розмірі 297262 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Словянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області та ДП «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» був укладений договір від 04.03.2015 року № 64/25-014 про розстрочення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств на суму 121260,25 грн. Відповідно до рішення начальника Словянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 64/25-014 встановлені строки та суми сплати розстрочених грошових зобовязань, відповідно до якого відповідач з 27.04.2015 року по 25.12.2015 року зобовязаний був сплачувати податкові зобовязання в роз мірі 13473,37 грн. щомісячно.

09.06.2015 року рішенням № 64/25-014 було скасовано рішення Словянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 64/25-014 про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань ДП «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», в звязку з несплатою податкового боргу з податку на прибуток підприємств.

В звязку з несплатою податкового боргу з податку на прибуток підприємств на підставі ст. 129 Податкового кодексу України позивачем була нарахована пеня розмірі 1160,12 грн.

Також, відповідно до розрахунку суми податкового боргу вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг за основним платежем з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 174987,33 грн.

04.03.2015 року між Словянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області та ДП «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» був укладений договір від 04.03.2015 року № 67/25-014 про розстрочення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1618398,60 грн.Відповідно до рішення начальника Словянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 67/25-014 встановлені строки та суми сплати розстрочених грошових зобовязань, відповідно до якого відповідач з 04.03.2015 року по 25.12.2015 року зобовязаний був сплачувати податкові зобовязання в розмірі 179822,04 грн. щомісячно.

09.06.2015 року рішенням № 67/25-014 було скасовано рішення Словянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 67/25-014 про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань ДП «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», в звязку з несплатою відповідачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

В звязку з несплатою податкового боргу з податку на прибуток підприємств на підставі ст. 129 Податкового кодексу України позивачем була нарахована пеня розмірі 101,26 грн.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачений збір за спеціальне використання води у розмірі 56779,49 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 69/25-014 від 04.03.2015 року про розстрочення податкового боргу. Відповідно до рішення начальника Словянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 69/25-014 встановлені строки та суми сплати розстрочених грошових зобовязань, відповідно до якого відповідач з 27.04.2015 року по 25.12.2015 року зобовязаний був сплачувати податкові зобовязання в роз мірі 5917,45 грн. щомісячно.

09.06.2015 року рішенням № 64/25-014 було скасовано рішення Словянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 64/25-014 про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань ДП «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», в звязку з несплатою збору за спеціальне використання води.

В звязку з несплатою податкового боргу з податку на прибуток підприємств на підставі ст. 129 Податкового кодексу України позивачем була нарахована пеня розмірі 5731,73 грн.

З облікової картки платника податків встановлено, що за відповідачем обліковувалась переплата в розмірі 1851,94 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1053965,08 грн.

Відповідачем до податкового органу були подані декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, відповідно до яких відповідачем самостійно визначена сума грошових зобовязань за лютий 2014 року у розмірі 478558 грн., березень 76413 грн., квітень 354040 грн., травень -77887 грн., червень -2392 грн., липень 17910 грн., серпень 1398 грн., вересень -6329 грн., жовтень 3822 грн., листопад 1098 грн., грудень - 9222 грн., січень 2015 року 12330 грн.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що між Словянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області та ДП «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» був укладений договір від 04.03.2015 року № 67/25-014 про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 846697,80 грн. Відповідно до рішення начальника Словянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 24/05-99-23-01 встановлені строки та суми сплати розстрочених грошових зобовязань, відповідно до якого відповідач з 04.03.2015 року по 25.12.2015 року зобовязаний був сплачувати податкові зобовязання в роз мірі 94077,56 грн. щомісячно.

09.06.2015 року рішенням № 4/05-99-23-01 було скасовано рішення Словянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 66/25-014 про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань ДП «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», в звязку з несплатою податкового боргу з податку на додану вартість.

В звязку з несплатою податкового боргу з податку на прибуток підприємств на підставі ст. 129 Податкового кодексу України позивачем була нарахована пеня розмірі 1160,12 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи за відповідачем, обліковується заборгованість у розмірі 83692 грн., яка самостійно визначена платником у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року № НОМЕР_1 від 17.04.2015 року, та заборгованість у розмірі 122234 грн. відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року № НОМЕР_2 від 19.05.2015 року,

З облікової картки платника податків встановлено, що за відповідачем обліковується переплата в розмірі 100000 грн.

В звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкових зобовязань у позивачем відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня у розмірі 142059,93 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

На підставі п. 49.2. ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу Україна встановлено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 100.11 ст. 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення).

Згідно з п.п. 100.12.2 Податкового кодексу України договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані: з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

В звязку чим суд зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 132861,37 грн., з якої 121260,25 грн. основна суму, 11601,12 - пеня, збір за спеціальне використання води у розмірі 56779,49 грн., з якої 51047,76 грн. основна сума, 5731,73 грн. - пеня, податку на додану вартість у розмірі 1053965,08 грн. 805979,15 грн. основна сума, 83692 грн. основна сума, 122234 грн. основна сума, 142059,93 грн. - пеня, авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 174987,33 грн., якої 174886,07 грн. основна сума, 101,26 грн. - пеня

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В звязку з наявною заборгованістю та на підставі картки особового рахунку платника податків, податковим органом прийнято податкову вимогу № 811 25 від 22.04.2014 року на суму 32802,27 грн. Зазначена податкова вимога було отримана уповноваженою особою відповідача 08.09.2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

Доказів оскарження в судовому або адміністративному порядку вищевказаної вимоги суду не надано.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення податкового боргу з земельного податку суд зазначає наступне.

ДП «Санаторно курортним реабілітаційним центром «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» було подано до контролюючого органу податкова декларація за 2014 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_3 від 18.02.2014 року, відповідно до якої позивачем самостійно визначена суми грошових зобовязань з податку у розмірі 584886,97 грн.

Крім того, була подана податкова декларація за 2015 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_4 від 19.02.2015 року, відповідно до якої позивачем самостійно визначена суми грошових зобовязань з податку у розмірі 362691,12 грн.

30.03.2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 33/25-014 про розстрочення податкового зобовязання з земельного податку, відповідно до якого контролюючий орган надає платнику розстрочення податкового зобовязання на загальну суму 52476,62 грн. Рішенням № 33/25-014 від 30.03.2014 рокуСловянської ОДПІ від 04.03.2015 року № 24/05-99-23-01 встановлені строки та суми сплати розстрочених грошових зобовязань, відповідно до якого відповідач з 25.04.2014 року по 25.12.2014 року зобовязаний був сплачувати податкові зобовязання в розмірі 5830,74 грн. щомісячно.

Судом встановлено що термін виконання обовязків по вищезазначеному договору закінчився.

Суд зазначає, що Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 1669 передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільняються суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 вищезазначеного закону передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено терміни, а саме: період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому ОСОБА_4 Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про не відкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ОСОБА_4 Міністрі в Україні затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 р.

Дію розпорядження ОСОБА_4 Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" призупинено розпорядженням ОСОБА_4 Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р.

Відповідно до ст. 113 Конституції УкраїниКабінету Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Аналогічна норма продубльована в положеннях ст.1 Закону України Про ОСОБА_4 Міністрів України №794.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про ОСОБА_4 Міністрів України»№794передбачено, що ОСОБА_4 Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Положеннями ст.117 Конституції України передбачено, що ОСОБА_4 Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. ОСОБА_4 Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.

В ч.1 та ч.3 ст.49 Закону №794 передбачено, що ОСОБА_4 Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень ОСОБА_4 Мііністрів України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судзазначає, що ОСОБА_4 Міністрів України має право приймати акти, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, ОСОБА_4 Міністрів України.

Натомість, положеннями Закону №794 не передбачено право ОСОБА_4 Міністрів України зупиняти дію власних розпоряджень.

Більше того, суд зазначає, що ОСОБА_4 Міністрів України не може зупиняти свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між суб'єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Аналогічна за змістом правова конструкція висвітлена в пбз.2 п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-зм від 13.05.1997 р. (у справі щодо несумісності депутатського мандата) та мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст.19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) щодо інших суб'єктів.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Дочірне підприємство «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» зареєстровано за адресою: 84110, Донецька область, м. Словянськ, вул. Пушкінська, буд. 2, відповідно до п. 23, ст. 1 розпорядження ОСОБА_4 Міністрів України № 1053-р м. Маріуполь входить до зазначеного переліку.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем був отриманий сертифікат Торгово промислової палати № 2370 від 29.12.2014 року, який був наданий Словянській ОДПІ Головного управління Міндоходів, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, відповідач зазначив, що з моменту звільнення м. Словянськ від незаконних збройних формувань, а саме з 08.07.2014 року в будівлях санаторіїв відповідача розквартировані військовослужбовці, які приймають участь в АТО, що підтверджується листом № 192 від 23.09.2014 року.

З цього привадо між відповідачем та військовою частиною та КЕВ м. Харків було укладено договір безкоштовного користування приміщенням № 178 від 28.08/.2014 року з терміном дії до 31.12.2014 року.

Згідно листів КЕВ м. Харків № 352 від 25.01.2015 року укладання договору без коштовного користування є обовязковою умовою та підставою для відшкодування спожитих комунальних послуг та енергоносіїв військовими.

20.02.2015 року між відповідачем, КЕВ м. Луганськ та Військовою частиною укладено договір позички № 2, згідно якого майно відповідача надано в безкоштовне користування Військовій частині п/п В 1740 для розквартирування особового складу. Договір був укладений на строк до 31.03.2015 року та в подальшому пролонгований до 31.12.2015 року.

Відповідач зазначив, що в звязку з проведенням на території м. Словянська активної фази АТО та розташування військової частини в оздоровницях Словянського курорту, підприємство не має можливості повноцінно поновити санаторно курортну діяльність.

В звязку з чим суд зазначає, що відповідач звільняються від виконання своїх обов'язків зі сплати орендної плати з фізичних осіб, оскільки відповідно до Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» субєкти господарювання, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року звільняються від сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, авідповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу з земельного податку у розмірі 110965,32 грн., з якої 110965,32 грн. основна суму, яка не сплачена відповідно до податкової декларації з плати земельного податку та рішення № 33/25-014 про розстрочення грошових зобовязань від 30.03.2014 року та 10616,19 грн. пеня, яка була нарахована на суму 110965,32 грн. підлягають задоволенню оскільки ця сума нарахована до квітня 2014 року.

Згідно позовної заяви позивач, просить суд здійснити стягнення суми боргу за рахунок готівки та з розрахункових рахунків Дочірного підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Представник відповідача заперечував проти задоволегння стягнення за рахунок готівки.

Суд пропонував позивачу визначитися з позовними вимогами, оскільки за умови задоволення позовних вимог може бути здійснено подвійне стягнення заборгованості.

Оскільки відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України визначено окремий порядок стягнення заборгованості за рахунок готівки та з розрахункових рахунків. Також, рішення суду не може прийматися за умови стягнення або за розрахункових рахунків або готівку.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Суд зазначає, що позивач не може звертатися до суду одночасно з вимогами про стягнення податкового боргу як за рахунок готівки, так і з розрахункових рахунків, оскільки це може призвести до подвійного стягнення податкового боргу.

В звязку з чим суд дійшов висновку про задоводення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з розрахункових рахунків.

З урахуванням вищенаведеного позовнівимогиСлов'янської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областідо Дочірного підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Словянськ підлягають задоволенню в частиністягнення з розрахункових рахунків відповідача грошових коштів у розмірі 132861,37 грн. з податку на прибуток, грошові кошти у розмірі 174987,33 грн. з авансового внеску з податку на прибуток, грошові кошти у розмірі 56779,49 грн., грошові кошти у розмірі 1053965,08 грн. з податку на додану вартість, грошові кошти у розмірі 121581,51 грн. з земельного податку.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимогиСлов'янської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій областідо Дочірного підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Словянськ простягнення за рахунок готівки та з розрахункових рахунків відповідача грошові кошти у розмірі 132861,37 грн. з податку на прибуток, грошові кошти у розмірі 174987,33 грн. з авансового внеску з податку на прибуток, грошові кошти у розмірі 56779,49 грн., грошові кошти у розмірі 1053965,08 грн. з податку на додану вартість, грошові кошти у розмірі 1061032,07 грн. з земельного податку задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Дочірного підприємства «Санаторно курортний реабілітаційний центр «Словянський курорт» ЗАТ Лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м. Словянськ(84110, Донецька область, м. Словянськ, вул. Пушкінська, буд. 2, код ЄДРПОУ 30708792) на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 132861,37 грн., збір за спеціальне використання води у розмірі 56779,49 грн., податку на додану вартість у розмірі 1053965,08 грн., авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 174987,33 грн., з земельного податку у розмірі 121581,51 грн., загальна сума боргу 1540174 (один мільйон пятсот сорок тисяч сто сімдесят чотири гривні) 78 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.