Постанова № 48880454, 17.08.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2015 року Справа № 803/1923/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Нововолинського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення коштів у сумі 33 763,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Нововолинський міський центр зайнятості звернувся з адміністративним позовом до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення коштів у сумі 33 763,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2014 року ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника юридичного відділу ДП «Волиньвугілля» у звязку із скороченням штату працівників згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України. 29.09.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Нововолинського міського центру зайнятості та отримав статус безробітного.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 15.05.2015 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника юридичного відділу ДП «Волиньвугілля» з 17.09.2014 року. Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

За період перебування на обліку у Нововолинському міському центрі зайнятості з 29.09.2014 року по 18.06.2015 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 33 763,26 грн., у звязку з чим просить стягнути з ДП «Волиньвугілля» вищезазначену суму.

У заяві від 17.08.2015 року представник позивача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідач про причини неприбуття його представника суд не повідомив, заперечення на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4302509703559 від 04.08.2015 року.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 41 КАС України передбачено, що суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З врахуванням наведеного, дану справу вирішено на підставі наявних у справі доказів за відсутності представників сторін без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу від 06.06.2011 року був прийнятий на посаду начальника юридичного відділу ДП «Волиньвугілля». Наказом в.о. генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника юридичного відділу з 19.09.2014 року у звязку із скороченням штату працівників згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України.

29.09.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Нововолинського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (а.с. 6).

На підставі ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та згідно наказу від 03.10.2014 року № НТ141003 ОСОБА_1 з 29.09.2014 року надано статус безробітного, а відповідно до наказу № НТ141215 від 15.12.2014 року останньому призначено виплату допомоги по безробіттю з 06.10.2014 року по 30.09.2015 року. Відповідно до пункту 4 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_2З. відкладено виплату допомоги по безробіттю з 06.10.2014 року по 17.10.2014 року, з 18.10.2014 року розпочато виплату допомоги по безробіттю. Зазначені обставини підтверджуються персональною карткою № 035114092900003 від 29.09.2014 року, зокрема додатком № 2 (а.с.4-5, 7).

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 15.05.2015 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді начальника юридичного відділу ДП «Волиньвугілля» з 17.09.2014 року (а.с. 12-15).

Згідно із наказом в.о. генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_3 від 18.06.2015 року № 78-к поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного відділу ДП «Волиньвугілля» з 17.09.2014 року (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 18.10.2014 року по 18.06.2015 року було нараховано допомогу по безробіттю у розмірі 33 763,26 грн., що підтверджується розрахунком допомоги по безробіттю, що підлягає поверненню, а також додатком № 4 до персональної картки № 035114092900003 «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі» (а.с.8-11).

01.07.2015 року Нововолинський міський центр зайнятості направив на адресу ДП «Волиньвугілля» претензію № 1495/08-5, в якій просив у добровільному порядку сплатити борг у сумі 33 763,26 грн., однак відповідачем вказана сума коштів сплачена не була у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України передбачає право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у випадку безробіття з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

В той же час, частиною 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що з роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

З системного аналізу вищенаведеної норми вбачається, що така обставина, як поновлення особи на роботі за рішенням суду є безумовною підставою для стягнення з роботодавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Відповідач доказів сплати відповідної суми коштів у добровільному порядку суду не надав.

Виходячи з наведеного, сума виплаченого забезпечення у розмірі 33 763,26 грн., надана ОСОБА_1 за час перебування на обліку у Нововолинському міському центрі зайнятості як безробітному, підлягає відшкодуванню ДП «Волиньвугілля» у відповідності до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 17, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, ідентифікаційний код 32365965) на користь Нововолинського міського центру зайнятості (45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, провулок Поштовий, будинок 1, ідентифікаційний код 20122934) кошти у сумі 33 763 (тридцять три тисячі сімсот шістдесят три) грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А. Лозовський

Постанова в повному обсязі складена 21 серпня 2015 року.