Постанова № 4887911, 08.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2009 № 32/157

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача : за участю заст. директора Демчиняк Р.П.

від відповідача 1 : не з»явився

від відповідача 2: Фрідман О.О. – заступник нач.управління

від Прокуратури м.Києва : Дьогтяр О.А. – прокурор відділу

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Заступника Прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2009

у справі № 32/157 (суддя

за позовом ТОВ "САН РЕМО"

до Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

Київська міська рада

третя особа позивача

третя особа відповідача

про зобов"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимоги до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки для реконструкції з прибудовою та надбудовою, експлуатації та обслуговування існуючої нежитлової будівлі на вул..Суворова, 4 у Печерському районі м.Києва між ТОВ «Сан Ремо» та Київською міською радою в редакції, запропонованій позивачем, та відповідає вимогам Закону України „Про оренду землі” та Типового договору оренди землі, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3.03.2004 № 220 та зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, між Орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Сан Ремо", у встановленому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.04.2009р. у справі № 32/157 позовні вимоги позивача були задоволені повністю.

Заступник прокурора м.Києва не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційним поданням, просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційного подання апелянт посилається на те, що договір оренди землі, який суд визнав укладеним між ТОВ «Сан Ремо» та Київською міською радою не відноситься до зазначеної в ч.1. ст. 187 ГК України категорії, оскільки у даному випадку слід керуватись ч.1 ст. 124 ЗК України, відповідно до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Апелянт звертає увагу суду на ту обставину, що Київською міською радою не приймалось рішення про передачу позивачу земельної ділянки, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Повноважні представники позивача та відповідача1 в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представника Прокуратури м.Києва, відповідача 2, дослідивши матеріали справи, колегія вважає за можливе розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача та відпвоідача2, оскільки в справі достатньо доказів для її розгляду по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників Прокуратури м.Києва та відповідача 2, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Ремо» 31.10.2006р. за договором купівлі-продажу придбало у ТОВ «Торговий центр» нежилий будинок на вул. Суворова, 4, літ «А» у Печерському районі м.Києва.

Згідно реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 09.11.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю „САН РЕМО" належить на праві власності нежилий будинок розташований по вул. Суворова, 4 у Печерському районі м. Києва.

Позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням (№ К-8277 від 13.11.2007р.) про виділення в оренду земельної ділянки для реконструкції з прибудовою та надбудовою, експлуатації та обслуговування існуючої нежитлової будівлі по вул. Суворова, 4 у Печерському районі м.Києва.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 415 ЦК України при переході права власності на майно, що розташоване на земельній ділянці, до нового власника переходить право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що було у попереднього власника будівлі (споруди).

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 5 ст.16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Порядок надання земельних ділянок у користування в м. Києві затверджений рішенням Київради від 26 червня 2003 р. N 512/672 та рішенням Київради від 15 липня 2004 року N 457/1867.

Київським міським головою клопотання позивача № К-8277 було розглянуто та надано згоду № Д-3520 від 13.11.2007р. на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Суворова, 4 у Печерському районі м.Києва для реконструкції з прибудовою та надбудовою, експлуатації та обслуговування існуючої нежитлової будівлі.

Позивач забезпечив розробку відповідного проекту відведення земельних ділянок, зокрема, на виконання вимог частини 6 статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки був погоджений позивачем із відповідним органами, про що свідчать позитивні висновки, що знаходяться в матеріалах справи.

Також даний проект відведення відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" пройшов державну землевпорядну експертизу, про що свідчить позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 28.12.2007 № 05/2537.

Позивач 28.10.2008р. звернувся з листом № 122 до Київської міської ради з пропозицією підписати договір оренди земельної ділянки площею 0,472 га розташованої по вул. Суворова, 4 у Печерському районі м.Києва для обслуговування та експлуатації торгово-офісного комплексу з подальшою його реконструкцією терміном на 5 років.

За дорученням заступника міського голови – секретаря Київради від 28.01.2009р. № 3563 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на запит позивача стосовно укладення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки повідомило, що відсутні підстави для укладання договору оренди, оскільки Київською міською радою не прийнято відповідне рішення.

Позивач вважає незаконним ухилення Київської міської ради від укладання з ним договору оренди земельних ділянок, та посилається на те, що відповідно до вимог ст. 16 Закону України „Про оренду землі " та ст. 123 Земельного кодексу України позивач розробив та погодив в установленому порядку проект відведення земельних ділянок та отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, надсилав, відповідно до 181 Господарського кодексу України пропозиції до Київради про укладання договору оренди земельних ділянок, але Київрада не підписала зі свого боку договорів та не надала зауважень до них.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та не відповідає нормам чинного законодавства, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про столицю України місто-герой Київ” місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Положеннями статті 9 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради, крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.

Згідно із статтею 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Також, відповідно до Листа Вищого господарського суду України від 30.11.2007 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок" лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності. Укладення між позивачем та міською радою договору резервування земельної ділянки та його умови в будь-якому разі не повинні суперечити та не змінюють вимог законодавства щодо порядку надання земельних ділянок в оренду, зокрема, щодо обов'язковості прийняття радою відповідного рішення.

Представник Київради пояснив суду про те, що на розгляд пленарної сесії Київради проект рішення не надходив, тому Київська міська рада не приймала рішення про передачу позивачу земельної ділянки розташованої по вул. Суворова, 4 у Печерському районі м.Києва для обслуговування та експлуатації торгово-офісного комплексу з подальшою його реконструкцією терміном на 5 років.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про оренду землі” у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін (ст. 16 Закону України „Про оренду землі”). Згідно ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України двостороннім право чином є погоджена дія двох сторін.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Крім того, відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/743 оскільки вирішення питань про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю, заяви зацікавлених осіб про зобов'язання відповідної ради передати земельну ділянку у власність або користування задоволенню не підлягають.

Виняток з цього правила, який випливає з вимог пункту 6 статті 4 Закону України „Про власність”, містять стаття 51 Земельного кодексу України та стаття 5 Закону України „Про селянське (фермерське) господарство”, відповідно до яких спори, пов'язані з зобов'язанням рад відвести земельну ділянку у власність або користування для ведення селянського (фермерського) господарства, вирішуються відповідною радою, а у разі її відмови - судом.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Задовольняючи позов суд першої інстанції також послався на ст. ст. 377, 415 Цивільного кодексу України та 120 Земельного кодексу України за змістом яких до особи, яка придбала будинок або споруду, переходить право власності (право користування) на земельну ділянку на тих же умовах, і в тому ж обсязі, що й попередній власник.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка по вул. Суворова, 4 на якій розміщена будівля, що належить позивачу на праві власності згідно рішення виконкому Київської міськради № 325/21 від 07.04.1975р. була відведена земельна ділянка площею 3 539 кв.м. первісному користувачеві будівлі головному управлінню торгівлі під будівництво торгівельного закладу та визначено зовнішні межі земельної ділянки.

Управлінням в справах архітектури м.Києва було визначено зовнішні межі зазначеної земельної ділянки по вул. Суворова, 4 площею 3 539 кв.м., що підтверджується планом земельної ділянки за 1975рік.

Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Таким чином, оскільки Київська міська рада не приймала відповідного рішення про передачу позивачу земельної ділянки в оренду та не надавала свого погодження на укладення відповідного договору оренди землі (надання якого є правом Київської міської ради, а не обов'язком), у колегії відсутні підстави вважати спірний договір оренди укладеним, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання договору оренди земельної ділянки площею 0,472 га розташованої по вул. Суворова, 4 у Печерському районі м.Києва для обслуговування та експлуатації торгово-офісного комплексу з подальшою його реконструкцією терміном на 5 років укладеними колегія вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, між Орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецторг”, у встановленому порядку, то відповідно до статті 20 Закону України „Про оренду землі” державній реєстрації підлягає укладений договір оренди землі.

Враховуючи те, що вимоги позивача про визнання спірного договору оренди укладеним задоволенню не підлягають, то відповідно відсутні підстави для здійснення Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 0,472 га розташованої по вул. Суворова, 4 у Печерському районі м.Києва для обслуговування та експлуатації торгово-офісного комплексу з подальшою його реконструкцією терміном на 5 років, який є неукладеним.

За таких обставин вимоги позивача про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради зареєструвати договір оренди є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 22.04.2009р. є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційне подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання Заступника прокурора м.Києва задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2009р. у справі № 32/157 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САН РЕМО» (01010, м.Київ, вул. Суворова, 4, р/р 26007005000275 в ВАТ «Родовід банк» м.Києва, МФО 321712, ідентифікаційний код 33294487) на користь Державного бюджету України ( р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м.Києві УДК у Шевченківському районі м.Києва код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) 85, 00 грн. державного мита за подачу апеляційного подання.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 32/157 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді