Постанова № 4887902, 25.09.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25.09.2009 р. № 2-а- 40421/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Бикова О.Ю., діє за дорученням № 1-Д від 06.08.09,

представник відповідача Курило В.О., діє за дорученням № 1621/10/10-020 від 09.02.09

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда-Харків»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після зміни позовних вимог просив суд визнати недійсними податкове повідомлення-рішення №0001392320/2 від 29.12.2006р., яким донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість 226521,35 грн., штрафні санкції 113260,68 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001382320/2 від 29.12.2006р., яким донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток 276103,30 грн., штрафні санкції 102895,80 грн.; податкове повідомлення-рішення №0002942320/2 від 29.12.2006р., яким донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток 24,70 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 29.01.07 вказані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.07 зазначена вище постанова господарського суду залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.09 було скасовано постанову Господарського суду Харківської області від 29.01.07 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.07, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив , що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать дійсним обставинам справи та діючому законодавству, в тому підлягають визнанню недійсними.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення є такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а отже підстав для визнання їх недійсними не має.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було проведено виїзну планову документальну перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2006 р. За результатами зазначеної перевірки був складений акт від 18.07.2006 р. № 1609/23-2/31556204. На підставі якого відповідачем були ухвалені податкові повідомлення рішення № 000274/1702/0, № 0001382320/0 та № 0001392320/0 від 31.07.2006 р., які були отримані позивачем 31.07.2006 р.

Після здійснення позивачем процедури апеляційного оскарження, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001392320/2 від 29.12.2006 р., яким донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість 226521,35 грн., штрафні санкції 113260,68 грн.; № 0001382320/2 від 29.12.2006 р., яким донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток 276103,30 грн., штрафні санкції -102895,80 грн.; № 0002942320/2 від 29.12.2006 р., яким донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 24,70 грн.

Відповідно до пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. Позивач облікував дату збільшення валового доходу за першою подією відвантаженням товару за видатковою накладною, а також надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження правильності такого обліку.

З акті перевірки вказано, що заборгованість за рахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» станом на 31.03.2006 р. складала 1863338,34 грн., в звязку з тим, що підприємством не були надані підтверджуючі документи, які свідчать про погашення дебіторської заборгованості. Ні в акті перевірки, ні в рішеннях ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та ДПА у Харківській області не вказано, яким чином та на підставі яких первинних документів розрахована вказана сума, а також сума штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова позивачем були надані наступні документи, а саме: стрічка РРО за перевіряємий період; журнал реєстрації розрахункових операцій; касові документи. де зафіксовані операції з погашення дебіторської заборгованості за товар, відвантажений раніше, або в момент реалізації товару зі складу; акти звіряння взаєморозрахунків із покупцями; видаткові накладні; податкові накладні, але вказані документи не були розглянуті відповідачем.

Крім того, в п. 3.3. акту перевірки визначено, що порушень вимог законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій не було встановлено.

Судом встановлено, що згідно рішення ДПА у Харківській області за розглядом повторної скарги позивача вказано, що викладені доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з них не вбачається, що через реєстратор розрахункових операцій проведено саме суму дебіторської заборгованості. Але далі за текстом рішення вказано, що відповідно до пп. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обовязок доведення того, що нарахування суми податкового зобовязання, здійснене ДПІ є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків нарахування за непрямими методами. Відповідачем не доведено того, що асортимент товару, зафіксований у чеках, відрізняється від асортименту, вказаному у видаткових накладних.

Суд зазначає, що відповідач, в порушення вимог пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11, п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» та пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», неправомірно зробив висновок, що готівкові грошові кошти, отримані за раніше відвантажений товар, є додатковою реалізацією товарів.

Стосовно донарахування суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 95,35 грн. та суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 6166, 00 грн., судом встановлено наступне.

ТОВ «Троянда-Харків» орендує приміщення під склад у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1438,40 кв.м., згідно п. 6.1 Договору підприємство зобовязано за власний рахунок проводити капітальний ремонт, нести витрати з експлуатації обєкту, що орендується. (а.с. 151-153, т. 1)

Позивачем було укладено з ТОВ «Луганбуд-ВД» договір підряду від 30.11.05, відповідно до якого ТОВ «Луганбуд-ВД» було зобовязано здійснити ремонт асфальтового покриття у складському приміщенні в м. Харкові, вул. Заводу «Комсомолець», 34 у відповідності до кошторисної документації. Вартість робіт за договором становила 30831,67 грн., в т.ч. ПДВ 6166,33 грн. (а.с. 154-157, т. 1)

В акті перевірки зазначено (а.с. 13, т. 1) та не заперечувалося представником відповідача, що у позивача наявне складське приміщення орендоване у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, не заперечувалося представником відповідача та підтверджувалося представником позивача, зазначено в акті перевірки (а.с. 14, т. 1), що видом діяльності, що здійснював позивач у перевіряємий період, була оптова торгівля продуктами харчування.

Відповідно до копії дозволу на розміщення обєктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування від 22.02.05, встановлено, що на приміщення по АДРЕСА_1, було видано дозвіл для розміщення складського приміщення для зберігання та оптової реалізації продовольчих товарів. (а.с. 216, т. 2)

З долучених до матеріалів справи копій товарно-транспортних накладних за перевіряємий період судом встановлено, що в приміщення по АДРЕСА_1 здійснювалася доставка товарних цінностей (продуктів харчування) автомобільним транспортом. (а.с. 219-222, т. 2)

Виходячи із специфіки основного виду діяльності позивача оптова торгівля продуктами харчування, слід зазначити, що витрати, повязані зі здійсненням ремонту асфальтового покриття у складському приміщенні, є витратами безпосередньо повязаними з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, судом встановлено, що витрати, здійснені позивачем щодо проведення благоустрою території складу по АДРЕСА_1 - ремонт асфальтового покриття у складському приміщенні за вказаною адресою, є витратами, повязаними із безпосереднім здійсненням господарської діяльності позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно було донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 95, 35 грн. та суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 6166, 00 грн., оскільки висновки акту перевірки, покладені в основу зазначених донарахувань не відповідають дійсним обставинам справи та діючому законодавству.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 4, 11 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товриство з обмеженою відповідальністю "Троянда - Харків " до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова про про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними - задовольнити в повному обсязі.

2. Податкове повідомлення-рішення №0001392320/2 від 29.12.2006р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Троянда-Харків» донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість 226521,35 грн., штрафні санкції 113260,68 грн. визнати недійсним.

3. Податкове повідомлення-рішення №0001382320/2 від 29.12.2006р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Троянда-Харків» донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток 276103,30 грн., штрафні санкції 102895,80 грн. визнати недійсним.

4. Податкове повідомлення-рішення №0002942320/2 від 29.12.2006р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Троянда-Харків»донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток 24,70 грн. визнати недійсним.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2009 року.

Суддя Волкова Л.М.