Рішення № 48877201, 18.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015Справа №910/14765/15За позовом Приватного підприємства "Бонвояж"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва"

про стягнення 1 316 607,09 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Шилова К.В. за дов.

Від відповідача: Стукалова Г.В. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання теплової енергії № ТЕ/20/10-14 від 19.12.14 р. у сумі 1 316 607,09 грн., з яких: 977 869,74 грн. основної заборгованості, 7 379, 15 грн. 3 % річних, 138 775,39 грн. пені та 192 582,81 грн. інфляційних втрат.

01.07.2015 через канцелярію суду представник позивача подав документи по справі, разом з яким подав заяву про зменшення позовних вимог до 877896,74 грн. основного боргу, 9775,78 грн. 3% річних, 180717,24 грн. пені, 213913,63 грн. інфляційних втрат, та просить повернути зайво сплачений судовий збір у розмірі 686,61 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 18.08.2015 представник позивача повідомив про часткову оплату відповідачем боргу, надав докази оплати та уточнений розрахунок суми позову.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що неналежне виконання зобов'язань за договором зумовлене відсутністю достатньої кількості коштів, які надходять від кінцевого споживача - населення, бюджетних установ та інших споживачів, виклав клопотання про зменшення штрафних санкцій в порядку п.3 ст. 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2014 між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (абонент за договором) укладений договір про постачання теплової енергії №ТЕ/20/10-14 (далі - договір), за умовами якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати абонентові теплову енергію в гарячій воді для потреб населення, а абонент - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.1 договору, щомісяця до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, енергопостачальна організація надає абоненту акти виконаних робіт та податкові накладні на повний обсяг обумовлених договором та фактично виконаних робіт за минулий місяць.

Згідно п. 6.2 договору, оплата за теплову енергію проводиться у безготівковій формі з поточного рахунку абонента на поточний рахунок енергопостачальної організації щомісячно за фактично спожиту теплову енергію, від заявлених обсягів в додатках, до цього договору не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір укладено до 31 грудня 2014 року з правом пролонгації цього договору до закінчення опалювального сезону 2014-2015 років.

У період з листопада 2014 по березень 2015 за актами приймання-передачі, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень, позивачем було надано відповідачу послуги по договору в обумовленому обсязі.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача по актах за надані послуги станом на час звернення до суду склала 977 869,74 грн., а саме: по акту № 112 від 19.12.2014 на суму 40,08 грн., № 113 від 19.12.2014 на суму 5010,44 грн., № 128 від 30.12.2014 на суму 283,74 грн., № 129 від 30.12.2014 на суму 40 423,49 грн., № 146 від 31.12.2014 на суму 377,63 грн., № 147 від 31.12.2014 на суму 55553,30 грн., № 22 від 31.01.2015 на суму 388,18 грн., № 23 від 30.01.2015 на суму 58828,31 грн., № 39 від 28.02.2015 на суму 113,92 грн., № 40 від 28.02.2015 на суму 17583,17 грн., № 42 від 01.03.2015 на суму 363,19 грн., № 43 від 01.03.2015 на суму 54922,24 грн., № 58 від 31.03.2015 на суму 309971,86 грн., № 59 від 31.03.2015 на суму 398,92 грн., № 60 від 01.04.2015 на суму 86428,70 грн., № 61 від 01.04.2015 на суму 129636,12 грн., № 74 від 05.05.2015 на суму 179663,15 грн., № 75 від 30.04.2015 на суму 197,96 грн., № 76 від 30.04.2015 на суму 37685,34 грн.

Акти підписані і позивачем і відповідачем, що свідчить про прийняття відповідачем робіт.

Таким чином, відповідач враховуючи прийняття послуг за договором, повинен був в порядку п. 6.2 цього Договору, їх оплатити.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

В заяві про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 877869,74 грн. основного боргу.

З наданих позивачем банківських виписок та уточненого розрахунку вбачається, що відповідач після порушення провадження у справі здійснив часткове погашення боргу на суму 509 936,29 грн., неоплаченою залишився основний борг у розмірі 367 933,45 грн.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 509 936,29 грн. боргу належить припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Доказів оплати відповідачем суми 367 933,45 грн. основного боргу, в тому числі в установлені строки, суду не надано.

Несплата відповідачем вартості отриманих послуг по договору є порушенням договірних зобов'язань та вимог чинного законодавства України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7.4.5 договору, за невиконання абонентом пункту 6.2 умов цього договору абонент зобов'язується сплатити енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь період прострочення сплати заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем в заяві про зменшення позовних вимог заявлено до стягнення 9775,78 грн. 3% річних, 180717,24 грн. пені, 213913,63 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання по кожному акту, які є обґрунтованими.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

При цьому у п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процессуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи матеріали справи та доводи відповідача, наведені у заяві, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню, а сума пені підлягає зменшенню у 10 разів - до 18071,72 грн.

Інфляційні втрати та три відсотки річних, право на нарахування яких передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України не є штрафними санкціями, тому застосування до відповідних нарахувань положень ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України є необґрунтованим.

Таким чином, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 509 936,29 грн. основного боргу, задоволення позовних вимог 367 933,45 грн. основного боргу, 9775,78 грн. 3% річних, 18071,72 грн. пені, 213913,63 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету судовий збір у розмірі 686,61 грн.

Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", пп. 2.8, 6.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р. визначено, що сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Держаний бюджет України на 2014рік" установлено станом на 01.01.2015 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218,00 гривні.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні із позовом у даній справі на підставі платіжних доручень № 157 від 21.04.2015 на суму 13 446,61 грн., № 190 від 04.06.2015 на суму 12 865,53 грн., було сплачено судовий збір у розмірі 26 332,14 грн. за заявлені вимогу майнового характеру в сумі 1316607,09 грн.

У процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог до 1282276,39 грн., за які належало сплатити 25 645,53 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що зайво сплачений судовий збір у розмірі 686,61 грн., який перерахований Приватним підприємством "Бонвояж" (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, 3, кв. 7, код ЄДРПОУ 32660669) на підставі платіжних доручень № 157 від 21.04.2015 на суму 13 446,61 грн., № 190 від 04.06.2015 на суму 12 865,53 грн. (оригінали у матеріалах справи № 910/14765/15) підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" (04050, м.Київ, вул.Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 34966254) на користь Приватного підприємства "Бонвояж" (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, 3, кв. 7, код ЄДРПОУ 32660669) 367 933 (триста шістдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 45 коп. основного боргу, 9775 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 78 коп. 3% річних, 18 071 (вісімнадцять тисяч сімдесят одну) грн. 72 коп. пені, 213 913 (двісті тринадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 25 645 (двадцять п'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 53 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

2. Припинити провадження у справі на суму 509 936,29 грн. основного боргу.

3. На підставі даного рішення повернути Приватному підприємству "Бонвояж" (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, 3, кв. 7, код ЄДРПОУ 32660669) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 61 коп., сплачений на підставі платіжних доручень № 157 від 21.04.2015 на суму 13 446,61 грн., № 190 від 04.06.2015 на суму 12 865,53 грн., оригінали яких знаходяться у матеріалах справи № 910/14765/15.

Суддя О.М.Ярмак