Постанова № 4887679, 22.09.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р.

Справа № 14/146/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.

суддів: Колоколова С.І.

Петрова М.С.

(склад суду змінювався згідно розпоряджень голови суду №103 від 28.07.2009р. та №128 від 17.08.2009р.)

при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.

за участю представника від позивача - Присенко О.О., довіреність б/н, дата видачі: 10.04.09;

/відповідач не з'явився - про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином (див. повідомлення про вручення поштового відправлення №585073 від 09.09.2009р.)/.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Респект-Стройкомплект”, м.Миколаїв

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.06.2009 р.

по справі № 14/146/09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СТВ БУД-СЕРВІС”, м.Миколаїв

до скаржника

про стягнення 2953,18 грн.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2009р товариства з обмеженою відповідальністю /далі —ТОВ/ „СТВ БУД-СЕРВІС” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю /далі —ТОВ/ „Респект-Стройкомплект” про стягнення з останнього 2 953,18 грн. за договором купівлі-продажу № 86 від 22.03.2007р., з яких 1850 грн. - основний борг, 432 грн. –пеня за період з 07.04.08р. по 23.04.09р , 375,18 -19% річних за користування коштами та 296 грн. - інфляційні.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.05.2009р.(суддя Цвєткова П.В.) позов задоволено у повному обсязі з підстав його обґрунтованості та підтвердження відповідними доказами.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ „Респект-Стройкомплект” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2009р. скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні спору порушив норми процесуального права (розглянув справу за відсутністю представника відповідача, ст. 4-2,4-3, 22 ГПК України) та матеріального права (безпідставно стягнув неустойку в порушення дії п.4 ст. 3 Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але в судовому засіданні представник позивача просить суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2009р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, надавши розрахунок заявленого до стягнення розміру пені із зазначенням конкретного періоду, за який вона нараховується.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність не наведених скаржником підстав її задоволення в частині стягнення пені, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції, 22.03.2007р. сторони уклали договір купівлі-продажу № 86, за умовами якого, позивач зобов’язується поставити відповідачу товар /металопрокат/, а відповідач зобов’язується прийняти товар та своєчасно оплатити його.

Пунктом 2.3. договору сторони узгодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Оплата товару провадиться на умовах сім днів з дня отримання товару.

Як вбачається з накладних від 23.03.2007 р, 12.04.2007 р., 19.04.2007 р., 08.05.2007 р., 11.05.2007 р., 17.05.2007 р., 28.06.2007 р., 06.07.2007 р.,08.07.2007 р.15.07.2007 р, 19.07.2007 р., 22.07.2007 р., 27.07.2007 р., 09.08.2007 р., 16.08.2007 р., 23.08.2007 р., 26.08.2007 р., 28.08.2007 р, 30.08.2007 р., 02.09.2007 р., 06.09.2007 р, 09.09.2007 р., 08.11.2007 р, ,11.11.2007 р., відповідач отримав товар, однак його вартість оплатив частково. Станом на 31.12.2007р. залишок несплаченого товару складав 2000грн., що підтверджено актом звірки розрахунків /а.с.16/, протягом лютого-березня 2008р. відповідачем оплачено 150 грн. /див. банківські виписки позивача/, тобто станом на 01.04.2008р., як і на дату винесення рішення, борг складає 1850 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув основний борг у розмірі 1850 грн., оскільки позивач довів, а відповідач не спростував ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції належними доказами відсутності в нього боргу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторонами п. 6.1 договору встановлено інший розмір річних відсотків за користування коштами, а саме19%.

Отже, колегія зазначає, що обґрунтованим є рішення і в частині стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 296 грн. інфляційних втрат та 375,18 -19% річних за користування коштами, оскільки їх розрахунок відповідає умовам договору та чинного законодавства.

Крім того, відповідно до п.6.1 договору, у разі прострочення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. Частиною 6 ст. 232 Господарського суду України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки договором не встановлений період нарахування пені, колегія вважає, що обґрунтованим є розмір пені, обрахований за шість місяців від дати виникнення зобов’язання з оплати товару. Сума основного боргу /1850 грн./ складається з 360,20 грн. останньої поставки від 11.11.07р. /а.с.49/ та 1489,80грн. /1850грн.-360,20грн./ - частини передостанньої поставки від 08.11.2007р. на суму 1558,32 грн. /а.с.47,48/.

Зобов’язання з оплати передостанньої поставки виникло 15.11.2007р., тобто пеня за нею може нараховуватися з 16.11.2007р. по 16.05.2008р. Зобов’язання з оплати останньої поставки виникло 18.11.2007р., тобто пеня за нею може нараховуватися з 19.11.2007р. по 19.05.2008р.

Таким чином, оскільки позивач просив пеню за період з 07.04.2008р. по 23.04.2009р., обґрунтованим є стягнення пені з суми 1850 грн. за період з 07.04.2008р. по 16.05.2008р. /40 днів/, яка складає 44,40 грн. /1850:100%х0,06%х40/ та з суми 360,20 грн. за період з 17.05.2008р. по 19.05.2008р./2 дні/, яка складає 0,43 грн. /360,20:100%х0,06 %х2/, що разом становить 44,83 грн.

Суд першої інстанції на вищевикладене не звернув уваги, задовольнивши повний розмір пені, заявлений позивачем, чим допустив порушення норм матеріального права, а саме ст. 232 ГК України.

Відповідно до положень п.4 ст. 3 Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення неустойки в порушення дії п.4 ст. 3 Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту цієї статті Закону, оскільки в спірних правовідносинах відповідач не виступає забудовником, відтак і означена ст. 3 Закону на нього не розповсюджується.

Доводи скаржника щодо розгляду справи за його відсутністю, колегія до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення № 9810238 /а.с.20/ його було належним чином повідомлено про час та місце розгляду спору, а неявка належним чином повідомленої сторони в судове засідання не може бути підставою для скасування рішення. До того ж, скаржник з власної воли практикував неявку в судове засідання і суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ТОВ „Респект-Стройкомплект” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2009 р. скасуванню в частині задоволення пені у повному обсязі та прийняття в цій частині нового рішення із частковим її задоволенням на суму 44 грн. 83 коп.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Респект-Стройкомплект” задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 16.05.2009 р. по справі №14/146/09 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Респект-Стройкомплект”, (м. Миколаїв, вул.Будьонного,44/1, код 34606865 р/р 260000000523001 ФВАТ КБ “Надра”, МФО 326803, р/р 26006640912811 МФО АКБ “УСБ”, МФО 326018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СТВ БУД- СЕРВІС”(юридична адреса, м. Миколаїв, пр.Леніна,93, фактична адреса м. Миколаїв. вул.М.Морська,108,оф.203, код 34851513) 1850 грн. боргу, 44 грн. 83 коп. пені, 375 грн. 18 коп. 19-и % річних, 296 грн. інфляційних, 88 грн.60 коп. державного мита, 271 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ."

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “СТВ БУД- СЕРВІС” (юридична адреса, м. Миколаїв, пр.Леніна,93, фактична адреса м. Миколаїв. вул.М.Морська,108,оф.203, код 34851513) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Респект-Стройкомплект”, (м. Миколаїв, вул.Будьонного,44/1, код 34606865 р/р 260000000523001 ФВАТ КБ “Надра”, МФО 326803, р/р 26006640912811 МФО АКБ “УСБ”, МФО 326018) 6 грн. 68 коп. державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів за постановою та в порядку ст. 122 ГПК України із зазначення повних реквізитів сторін доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров