Постанова № 4887585, 03.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2009 р.

№ 05/74/34-92

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:

Першиков Є.В.

судді

Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р.

у справі

господарського суду

№ 05/74/34-92

Волинської області

за позовом

відкритого акціонерного товариства "Голобський комбінат хлібопродуктів"

до

треті особи

1) товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група"

2) закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

1) товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія "Західагроінвест"

2) приватна виробничо-комерційна фірма "Гранд-Агро"

про

за участю представників сторін:

позивача –

відповідача 1–

відповідача 2–

третіх осіб –

визнання недійсним правочину

Варивода М.З. дов. б/н від 19.03.2009

Демченко І.В. дов. б/н від 22.12.2008

Бондарчук Ю.А. дов. № 150 від 01.09.2009

Осіпов А.О. дов. № 149 від 01.09.2009

не зявився

1.не з'явився

2. не з'явився

Розпорядженням № 02.03-10/477 від 27.08.2009р. змінено склад колегії суддів у справі № 05/74/34-92 призначеної у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

Клопотання ТОВ "Волинська інвестиційна група" про технічну фіксацію судового процесу колегією суддів відхилено, оскільки в касаційній інстанції не здійснюється дослідження доказів, а клопотання про проголошення повного тексту постанови задоволено, в судовому засіданні Вищого господарського суду зроблено перерву, після чого 03.09.2009 проголошено повний текст Постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Голобський комбінат хлібопродуктів" звернулося до господарського суду Волинської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група" та Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Західагроінвест" та Приватна виробничо-комерційна фірма "Гранд-Агро" про визнання недійним правочину –Договору, укладеного між ЗАТ КБ "Приватбанк" і ТОВ "Волинська інвестиційна група" від 29.11.2007 з моменту укладення.

Рішенням господарського суду Волинської області від 26.03.2009 ( суддя Бондарєв С.В.) відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Голобський комбінат хлібопродуктів" про визнання недійсним договору від 29.11.2007 року, укладеного між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Волинська інвестиційна група".

Рішення мотивоване відповідністю оскаржуваного правочину вимогам чинного законодавства, а також тим, що укладення оскаржуваного договору не призвело до порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача, який не є стороною оспорюваного договору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 (головуючого судді Якімець Г.Г., суддів Марка Р.І., Юрченко Я.О.) за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Голобський комбінат хлібопродуктів" рішення господарського суду Волинської області від 26.03.2009 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволені: визнано недійсним з моменту укладання договір від 29.11.2007 року, укладений між ЗАТ КБ "Приватбанк" і ТОВ "Волинська інвестиційна група", що зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1-2010.

Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2009, Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 10.12.2003 р. між ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі директора Філії "Волинське головне регіональне управління" та ТОВ НВК "Західагроінвест" - позичальником укладено кредитний договір №3464 (з подальшими змінами та доповненнями), відповідно до умов якого Банк надав позивальнику 1332000 грн. терміном до 09.12.2005 в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту, виплаті відсотків, комісійної винагороди у визначений договором термін.

На забезпечення виконання зазначеного договору 17.12.2003 укладено між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" договір застави (іпотеки) нерухомого майна (цілісного майнового комплексу, розташованого в смт. Голоби, вул. Ткача,1) та 09.12.2005 договір поруки.

01.11.2006р. між ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" та ЗАТ КБ "Приватбанк" укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

27.08.2007 р. ТОВ "Волинська інвестиційна група" здійснила платіж на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 2056729,06 грн. платіжними дорученнями №№ 150, 151, 152, 153, 154 із наступним зазначенням у графі "призначення платежу": "задоволення вимоги Приватбанк до НВК "Західагроінвест" 30006504, ВАТ Голобський КХП, ПВКФ "Гранд –Агро" за кредитним договором № 3464 від 10.12.2003р. згідно ст.528 ч.3 ЦК як орендар заставленого майна, кредитор".

Однак 30.08.2007р. сплачені ТОВ "Волинська інвестиційна група" кошти були повернуті банком у зв’язку з тим, що між ТОВ "Волинська інвестиційна група" та ЗАТ КБ "Приватбанк" не було укладено договорів щодо оформлення заміни кредитора.

29.11.2007 ЗАТ КБ "Приватбанк" і ТОВ "Волинська інвестиційна група" з метою остаточного врегулювання взаємних відносин щодо оформлення заміни кредитора у зобов’язанні, що випливає із кредитного договору № 3464 від 10.12.2003р. та ряду інших договорів уклали оспорюваний договір, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1-2010.

Висновок суду першої інстанції про те, що кошти банком було повернуто у зв’язку з винесенням господарським судом Волинської області ухвали від 29.08.2007р. у справі № 1/109-77 спростовано колегією суддів апеляційного суду як такий , що не відповідає обставинам справи, так як згідно листа Волинського головного регіонального управління КБ "Приватбанк" від 18.12.2007р. за № 13.2.01/01-9559 кошти в сумі 2056729,06 грн., сплачені ТОВ "Волинська інвестиційна група" 27.08.2007р. були повернуті платнику 30.08.2007 у зв’язку з відсутністю на момент їх сплати договору між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Волинська інвестиційна група" щодо заміни кредитора.

Лист був наданий банком 18.12.2007р після укладення оспорюваного договору 29.11.2007р. Крім того, факт повернення ЗАТ КБ "Приватбанк" ТОВ "Волинська інвестиційна група" сплачених останнім 27.08.2007р. коштів в сумі 2056729,06 у зв’язку з відсутністю угоди про заміну кредитора підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2008р.в справі № 7/140-87 за позовом ТОВ "Волинська інвестиційна група" до ЗАТ КБ "Приватбанк", НВК "Західагроінвест", ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів", ПВКФ "Гранд –агро". Вказана постанова набула законної сили і не була оскаржена ЗАТ КБ "Приватбанк" або ТОВ "Волинська інвестиційна група", а відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв’язку з тим, що кошти були повернуті банком, між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Волинська інвестиційна група" до 29.11.2007р.- дня укладення оспорюваного правочину, не виникло правовідносин, у тому числі й щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке випливає з кредитного договору №3464 від 10.12.2003, укладеного між ТОВ НВК "Західагроінвест" та ЗАТ КБ "Приватбанк" та договорів, укладених на забезпечення його виконання.

20.09.2007, після вчиненого відповідачем-1 ТОВ "Волинська інвестиційна група" платежу, який повернутий відповідачем-2 ЗАТ КБ "Приватбанк", відповідач-1 ТОВ "Волинська інвестиційна група" направив Відкритому акціонерному товариству "Голобський комбінат хлібопродуктів" вимогу про усунення порушень за № 10-25. В зазначеній вимозі відповідач-1 зазначив, що сплачені ним кошти у сумі 2056729, 06 грн. зараховані ЗАТ КБ "Приватбанк" і що до нього перейшли права вимоги за кредитним договором № 3463 від 10.12.2003, а також вимагав сплатити йому до 25.10.2007р. суму в розмірі 2056729, 06 грн.

09.11.2007 ТОВ "Волинська інвестиційна група" направляє Відкритому акціонерному товариству "Голобський комбінат хлібопродуктів" повідомлення за №10-35 про прийняття у власність майна позивача.

Як встановлено апеляційним судом, підставою для сплати ТОВ "Волинська інвестиційна група" коштів на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" є ч.3 статті 528 Цивільного Кодексу України, а саме небезпека втратити право суборенди нежитлового приміщення площею 10 кв.м, а також небезпека втратити право на майно ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" як його кредитора в сумі 314340,85 грн.

Однак дії відповідача 1 - ТОВ "Волинська інвестиційна група", щодо вимоги сплати коштів в сумі 2056729, 06 грн. та повідомлення про прийняття у власність майна позивача, вчинені під час того як кошти були повернуті, розцінені апеляційним судом як такі, що вчинені не з метою захисту права суборенди нежитлового приміщення, а спрямовані на набуття права власності на майно ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів".

Також такі дії ТОВ "Волинська інвестиційна група" оцінені апеляційним судом як такі, що не пов’язані із захистом його статусу як кредитора ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів", оскільки такий статус не свідчить про будь –які його права на майно боржника та небезпеку їх втратити в контексті ст.528 Цивільного кодексу України.

Метою укладення оспорюваного договору сторони визначили остаточне врегулювання взаємних відносин щодо оформлення змін кредитора у зобов’язанні, що витікає із кредитного договору № 3464 від 10.12.2003 та ряду інших договорів, в тому числі договору іпотеки (застави) цілісного майнового комплексу від 17.12.2003 року, що укладений між ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів" та ЗАТ КБ "Приватбанк".

Тобто вказаним договором сторони відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України мали намір врегулювати правові відносини, що виникли між ними до моменту його укладення. Однак судом встановлено, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 на момент укладення спірного договору 29.11.2007р., не існувало відносин, які б могли створити взаємні цивільні права та (чи) обов’язки, зокрема щодо заміни кредитора, оскільки відсутній юридичний факт - оплата відповідачем-1 ТОВ "Волинська інвестиційна група" суми в розмірі 2056729,06 грн. та зарахування їх банком в рахунок погашення кредиту.

Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Однак, сторони договору не вправі встановлювати договором юридичні факти, яких взагалі не існувало до моменту укладення договору і відповідно поширювати дію умов договору на неіснуючі правові відносини.

При цьому, судовою колегією апеляційного суду зазначено, що ЗАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Волинська інвестиційна група" у будь –який час, у тому числі й після повернення коштів ТОВ "Волинська інвестиційна група" мали право укласти правочин щодо заміни кредитора в зобов’язанні, яке випливає з кредитного договору № 3464 від 10.12.2003 р. укладеного між ТОВ НВК "Західагроінвест" та ЗАТ КБ "Приватбанк" та договорів, укладених на забезпечення його виконання, яким передбачити виникнення прав та обов’язків щодо зміни кредитора в зобов’язанні в момент укладення такого правочину чи на майбутнє з відповідним врегулюванням відносин по сплаті коштів. Проте, сторони таким правом не скористались, натомість уклали договір, умови якого поширили на неіснуючі між ними в минулому правовідносини.

ТОВ "Волинська інвестиційна група", використовуючи вимогу про усунення порушень № 10-25 від 20.09.2007, повідомлення про прийняття майна у власність № 10/35 від 09.11.2007р. та оспорюваний договір зареєструвало за собою у Волинському БТІ право власності на цілісний майновий комплекс, що належить ВАТ "Голобський комбінат хлібопродуктів", а ще через день здійснило захоплення підприємства, що підтверджується актами, складеними працівниками позивача за участю Голобського селищного голови.

Також апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції поза увагою залишено той факт, що оспорюваний договір містить суперечливі умови. Так у п. 3 договору сторони констатують факт здійснення ТОВ "Волинська інвестиційна група" 27.08.2007р. належного платежу. Однак в п.10.1. договору констатується факт повернення ЗАТ КБ "Приватбанк" позивачу коштів в сумі 2056729,06 грн. до моменту укладення договору. З моменту здійснення позивачем платежу 27.08.2007 на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" в сумі 2056729,06 грн. до моменту укладення договору сума зобов’язань боржників ЗАТ КБ "Приватбанк" збільшилась на 220295,47 грн. - до 2277024,53 грн., тобто на суму нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконання боржниками зобов’язань перед первісним кредитором, що свідчить про невизнання ЗАТ КБ "Приватбанк" платежу в сумі 2056729,06 грн. від 27.08.2007 року.

Беручи до уваги встановлені обставини апеляційний суд дійшов до висновку, що укладення оспорюваного договору від 29.11.2007р. між ЗАТ КБ "Приватбанк" і ТОВ "Волинська інвестиційна група", вчиненого з метою остаточного врегулювання взаємних відносин щодо оформлення змін кредитора у зобов’язанні, що випливає із кредитного договору № 3464 від 10.12.2003р. та ряду інших договорів було укладено з порушенням чинного законодавства.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам Цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіального громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемний.

Апеляційний суд обґрунтовано не погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушених оспорюваним договором прав позивача.

Дії ТОВ "Волинська інвестиційна група" та ЗАТ КБ "Приватбанк" призвели до підписання договору, що порушує публічний порядок згідно із ст.228 Цивільного кодексу України і який спрямований на позбавлення майна позивача.

Ст.321 Цивільного кодексу України визначає непорушність права власності та те, що ніхто не може бути протиправно позбавленим цього права.

За таких обставин позивач є тією особою, чиє право порушено і яка має право захистити його в судовому порядку. Крім того, укладення оспорюваного правочину призвело до позбавлення позивача права погасити заборгованість, що випливає із кредитного договору № 3464 від 10.12.2003р. та інших договорів, укладених на забезпечення його виконання та позбавило позивача права виконати зобов’язання протягом тридцятиденного строку з дня виставлення вимоги іпотекодержателем, що передбачене ст.35 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, позивач є тією особою чиє право порушено оспорюваним договором і яка має право захистити його в судовому порядку.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити постанову без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська інвестиційна група" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. у справі № 05/74/34-92 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

О. Муравйов