Постанова № 4887227, 30.09.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 р.

№ 28/119-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача

Савруцького С.С. дов. №119/02 від 07.08.2009 р.

відповідача

Лосєва Д.В. дов. №52-16/60 від 15.09.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 р.

у справі

№28/119-09 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК"

до

Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

про

стягнення 879 619,69 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "ЕСК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та просило стягнути з відповідача 836 160,65 грн. боргу за виконані згідно з договором підряду ремонтні роботи під'їзних залізничних колій.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2009 року (суддя Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 року (судді: Голяшкін О.В., Білецька Л.М., Науменко І.М.), позов задоволений, з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "ЕСК" 836 160,65 грн. боргу та відповідні судові витрати.

Судові рішення мотивовані посиланням на норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та встановленням факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 11, 90 Цивільного кодексу України, ст. ст. 54, 63 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати без доручення, крім того, у ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відсутні правовідносини з ТОВ "ЕСК", а існують правовідносини з ТОВ "ЄСК". Зазначені обставини не взяті до уваги судами попередніх інстанцій.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання укладеного між сторонами договору підряду №1289а/123 від 23.06.2008 року Підрядником - ТОВ "ЕСК" для Замовника - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" виконані роботи з поточного ремонту залізничних колій та стрілочних переходів.

Як-то передбачено умовами пункту 2.3 договору, для проведення розрахунків за виконані роботи Підрядником Замовнику виставлені рахунки-фактури та належно оформлені обома сторонами (підписані обома сторонами) акти приймання виконаних робіт форми Ф2, а також податкові накладні. За цього пункту Замовник зобов'язався протягом 20 днів з дня виставлення рахунків-фактур здійснити відповідну оплату. Однак, відповідач не виконав свого обумовленого договором зобов'язання щодо своєчасної оплати, і у відповідь на виставлену ТОВ "ЕСК" претензію, посилаючись на наслідки світової фінансової кризи, відмовився провести розрахунки, не заперечуючи при цьому факту наявності заборгованості у вказаному розмірі як такої.

Відповідно до частини 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених судами попередніх обставин щодо виконання підрядником –позивачем підрядних робіт, прийняття цих робіт замовником –відповідачем та відсутності з боку останнього оплати цих робіт, господарські суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги про стягнення вищезазначеної заборгованості.

Щодо посилання скаржника на те, що позовна заява, підписана не уповноваженою особою, то ці доводи не наводились ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, а відтак потребують додаткового дослідження та оцінки доказів, що з урахуванням норм статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до повноважень касаційної інстанції.

Безпідставні також заперечення скаржником існування правовідносин з ТОВ "ЕСК", і натомість існування правовідносини з ТОВ "ЄСК", оскільки згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №426815 від 24.01.1997 р. зареєстроване саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСК", ідентифікаційний код 24447421 і саме з цим підприємством відповідачем було укладено договір, підписані акти виконання робіт, і на користь цього підприємства з відповідача стягнута сума заборгованості.

В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги, які вимагають додаткової оцінки доказів у справі, що не входить до повноважень касаційної інстанції, до уваги не приймаються.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 р. у справі №28/119-09 залишити без змін.

Головуючий суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульського Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.