Постанова № 4886469, 07.09.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" вересня 2009 р.                                                                       № 2а- 39946/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Волкова Л.М.

за участю секретаря судового засідання Добровольська М.С.,

за участю:

представника позивача - Ковирін О.І., діє за дорученням № 63 від 07.07.07; Безлєпкіна Н.В., діє за дорученням № 118 від 31.08.09

представник відповідача - не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати нечинним податкове повідомлення – рішення Лозівської об’єднаної ДПІ (Первомайське відділення) №0000102328/0 від 24.06.2009 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем безпідставно, всупереч діючому законодавству та фактичним обставинам справи. Представники позивача в судовому засіданні зазначали, що під час коригування податкових зобов’язань за жовтень 2008 року позивач не виправляв помилку, а при поверненні передплати здійснив коригування податкових зобов’язань.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам діючого законодавства.

В судове засідання, призначене на 07 вересня 2009 року представник відповідача не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

          Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Лозівською об’єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт № 493/23-204/32359066 від 11.06.09 «Про результати планової виїзної перевірки з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» (а.с. 91-135)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення від 24.06.08 № 0000102328/0, яким з посиланням на встановлене порушення п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1 ст. 5, п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснено донарахування ТОВ «Первомайськ-Агро» податку на додану вартість на загальну суму 46249,5 грн. (основний платіж – 30833,0 грн., штраф – 15416,5 грн.).

Вивчення судом акту планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 р. показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1 ст. 5, п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і винесення спірного податкового повідомлення – рішення слугували наступні обставини. Перевіркою встановлено що у жовтні 2008 р. ТОВ «Первомайськ-Агро» проведено коригування податкового зобов’язання у бік зменшення на 30833 грн. по Розрахунку № 1/109 коригування кількісних і вартосних показників до податкової накладної від 05.08.2004 р.№ 109 за договором від 05.08.2004 р. № 353/04-КП., та Розрахунку № 2/111/1 коригування кількісних і вартосних показників до податкової накладної від 06.08.2004 р.№ 111/1 за договором від 05.08.2004 р. № 353/04-КП., які були виписані ПзІІ «Об’єднана елеваторна компанія» у серпні 2004 р. Вказане коригування було здійснено позивачем з причин повернення коштів, що не відповідає, відповідно до акту перевірки, Закону. (а.с. 115-116)

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення – рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Первомайськ-Агро» (продавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями «Об’єднана елеваторна компанія» (покупець) було укладено Договір № 353/04-КП від 05.08.04, предметом якого була поставка ячменю на умовах 100% попередньої оплати вартості продукції. (а.с. 72-73) Позивачем було отримано від Підприємства з іноземними інвестиціями «Об’єднана елеваторна компанія» попередню оплату вартості ячменю за зазначеним вище договором двома платежами 05.08.04 в сумі 150000,00 грн. та 06.08.04 в сумі 35000,00 грн., що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача. (а.с. 76, 78) У зв’язку з отриманням вказаних коштів позивачем було виписано податкові накладні № 109 від 05.06.04 (а.с. 77), № 111/1 від 06.06.04 (а.с. 79) та відображено податкові зобов’язання з ПДВ в декларації з податку на додану вартість за серпень 2004 року. (а.с. 162-163) Вказана операція відображена також в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) (а.с. 164-167).

Договір купівлі-продажу № 353/04-КП від 05.08.04 було пролонговано сторонами шляхом укладення доповнень до зазначеного договору до 30.06.05 (а.с. 73), до 31.12.07 (а.с. 74) та до 31.12.08 (а.с. 75)

В жовтні 2008 року позивачем було повернуто Підприємству з іноземними інвестиціями «Об’єднана елеваторна компанія» отриману попередню оплату за Договором купівлі-продажу № 353/04-КП від 05.08.04. У зв’язку з чим позивачем було проведено коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість у бік зменшення на 30833 грн. по Розрахунку № 1/109 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 05.08.2004 р.№ 109 за договором від 05.08.2004 р. № 353/04-КП., та Розрахунку № 2/111/1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 06.08.2004 р.№ 111/1 за договором від 05.08.2004 р. № 353/04-КП., які були виписані ПзІІ «Об’єднана елеваторна компанія» у серпні 2004 р. (а.с. 81, 82). Вказане коригування знайшло своє відображення в поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, де в рядку 8.4 зазначено суму відкоригованих податкових зобов’язань попередніх періодів (а.с. 179-182). Крім того, вказане відображено також в розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року. (а.с. 181)

З аналізу ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» судом встановлено, що у зв’язку з поверненням покупцю суми отриманої попередньої оплати позивачем, у останнього припинив існування об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

Посилання представником відповідача на порушення позивачем п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» не беруться до уваги судом з огляду на наступне.

Вказана норма закону підлягає застосуванню лише у разі, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала. Як встановлено судом, після повернення позивачем контрагенту коштів попередньої оплати, у позивача припинив існування об’єкт оподаткування ДПВ. Судом встановлено, що поставка товарів здійснена не була. Крім того, судом встановлено, що позивачем відповідне корегування податкових зобов’язань було відображене в декларації з ПДВ у рядку 8.4 «інші випадки», а не в рядку 8.3 «згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону» (а.с. 179)

Відповідно до наказу ДПА України № 166 від 3.05.97 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» передбачено, що у рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону. У рядку 8.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкових зобов'язань.

Згідно з ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представником відповідача не наведено обґрунтованого пояснення щодо встановлення в акті перевірки порушення позивачем п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», не зазначено з яких підстав відповідач дійшов до висновку, що позивачем коригування податкових зобов’язань було проведено саме всупереч вказаній нормі, що саме вказана норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Посилання представника відповідача на порушення позивачем норми п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» також не береться до уваги судом, оскільки частина 2, 3 зазначеної норми стосуються випадків виявлення платником податків помилок у показниках раніше поданої декларації. Як встановлено судом, позивачем правомірно було відображено в податкових зобов’язаннях з ПДВ за серпень 2004 року суми отримані як передплату за договором, що не заперечувалося представником відповідача. Таким чином, проведення коригування податкових зобов’язань у зв’язку з поверненням суми передплати не можна вважати виправленням помилки в розумінні п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стосовно посилання представника відповідача на порушення позивачем п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд зазначає наступне. Пункт 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регулює питання застосування граничних строків для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Судом встановлено, що позивачем заяв про повернення надміру сплачених податків і зборів або на відшкодування податків і зборів щодо відкоригованих в жовтні 2008 року сум ПДВ не подавалося. Вказані суми були відображені як податковий кредит з ПДВ лише в декларації за жовтень 2008 року, тому на цей час обмежувальний строк, передбачений нормою п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в 1095 днів не може бути застосований до позивача, оскільки право на повернення надміру сплачених податків і зборів або на відшкодування податків і зборів на підставі відкоригованих сум може виникнути у позивача лише з жовтня 2008 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000102328/0 від 24.06.2009 року дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Суд зазначає, що відповідно до теорії права, чинність - це властивість нормативно-правового акту, яка визначається в обов'язковість застосування норм права (загальнообов'язкових правил поведінки, що забезпечуються державою як засіб регулювання суспільних відносин), протягом певного часу, на певній території, щодо певного кола осіб (визначеного або не визначеного). Тобто, визнання нечинним може бути застосовано як спосіб захисту порушеного права лише у разі оскарження нормативно-правового акту, що виокремлено законодавцем в ч. 11 ст. 171 КАС України. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії - рішенням, дію якого поширено на конкретну особі, і який є актом одноразового застосування норми права шляхом покладення на вказану особу обов'язку сплатити певні податкові зобов'язання. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права особи у разі оскарження податкового повідомлення-рішення є скасування вказаного акту.

При вирішенні справи суд виходить з того, що позивач оспорює правомірність покладення на нього обов'язку по оплаті суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій. Як встановлено в судовому засіданні, покладення на позивача обов'язку зі сплати ПДВ та штрафних санкцій шляхом винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000102328/0 від 24.06.2009 вчинено відповідачем всупереч дійсним обставинам справи та діючому законодавству.

Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102328/0 від 24.06.2009.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 3, 4 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5, 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Наказом ДПА України № 166 від 3.05.97 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Лозівської об'єднаної ДПІ (Первомайське відділення) № 0000102328/0 від 24.06.2009 р.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро» (ідентифікаційний код 32359066, місцезнаходження: вул. Лісозахисна, 1, м. Первомайськ, Харківська обл., 64107) витрати по сплаті державного мита в сумі 1,70 (одна грн. 70 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк. встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк. постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2009 року.

Суддя                                                                                                     Волкова Л.М.