Вирок № 48863317, 18.08.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14891/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

при секретарі Куса Л.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Боярського П.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040007930 від 02.06.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, не заміжньої, на утриманні перебуває малолітній син, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 31 травня 2015 року приблизно о 19 годині 20 хвилин приїхали до приміщення торгового залу магазину ТОВ «Остін», який знаходиться по вул. М. Раскової 2-Б в місті Києві.

Перебуваючи в даному магазині, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили в злочинну змову між собою, направлену на таємне викрадення чужого майна.

З цією метою ОСОБА_1 заздалегідь підготував знаряддя вчинення злочину, а саме сумку чорного кольору, яка була обладнана допоміжною камерою з фольги призначеної для безперешкодного виходу з магазину.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподілили між собою злочинні ролі, відповідно до яких вони разом пішли по торговому залу, де ОСОБА_2 мала підбирати товари та складати їх у сумку, яка знаходилася у ОСОБА_1, а останній в свою чергу мав виносити дані товари з магазину для подальшої їх реалізації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб, користуючись відсутністю уваги з боку сторонніх осіб, ОСОБА_2 підійшла до прилавка, на якому знаходився жіночий одяг та почала його роздивлятися.

Впевнившись в тому, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_2 таємно викрала наступні речі: вітровку жіночу, артикул LJ7K81, вартість якої 707,50 гривень; куртку жіночу, артикул LJ6М8С, вартість якої 582,50 гривень; куртку жіночу, артикул LJ6М8С, вартість якої 749,17 гривень; куртку жіночу, артикул LJ6М8С, вартість якої 749,17 гривень; комбінезон жіночий, артикул LО1МС1, вартість якого 832,50 гривень, які в подальшому поклала до сумки чорного кольору, яка перебувала в руках в ОСОБА_3

В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, минувши касову зону, направились до виходу з магазину не маючи наміру розраховуватись за викрадений ними товар, вийшли за територію магазину, у зв'язку з чим їх умисними діями було завдано ТОВ «Остін» матеріального збитку на загальну суму 3620,84 гривні.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01 червня 2015 року приблизно о 16 годині 00 хвилин перебували в приміщені торгового залу магазину ТОВ «Остін», який знаходиться по вул. М. Раскової 2-Б в місті Києві, при цьому у ОСОБА_1 вже була підготовлена сумка чорного кольору, яка була обладнана допоміжною камерою з фольги призначеної для безперешкодного виходу з магазину.

Перебуваючи в даному магазині, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виник спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподілили між собою злочинні ролі, відповідно до яких вони разом пішли по торговому залу, де ОСОБА_2 мала підбирати товари та складати їх у сумку, яка знаходилася у ОСОБА_1, а останній, в свою чергу, мав виносити дані товари з магазину для подальшої їх реалізації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, користуючись відсутністю уваги з боку сторонніх осіб, ОСОБА_2 підійшла до прилавка, на якому знаходився жіночий одяг та почала його розглядати.

Зокрема, впевнившись в тому, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_2 таємно викрала наступні речі: укню жіночу, артикул LR1MA2, вартість якої 832,50 гривень; сукню жіночу, артикул LR1МС1, вартість якої 832,50 гривень; сукню жіночу, артикул LR1МA1, вартість якої 832,50 гривень; комбінезон жіночий, артикул LO1МB1, вартість якого 832,50 гривень; комбінезон жіночий, артикул LО1МС1, вартість якого 832,50 гривень, які в подальшому поклала до сумки чорного кольору, яка перебувала в руках в ОСОБА_3

В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з викраденим товаром направились повз касову зону до виходу з магазину, тобто останні виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але не змогли довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками охорони торгової зали при виході магазину.

Також ОСОБА_2, 20.06.2015 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Батлерс», що розташований на першому поверсі ТРЦ «Скаймол» за адресою: м. Київ, пр. Ватутіна, 2-Т, побачила на прилавках товар, а саме: чотири ложки вартістю 11 гривень 23 копійки кожна та шість виделок, вартістю 18 гривень 48 копійок кожна, а всього на загальну суму 155 гривень 80 копійок.

В подальшому проходячи по торгівельному залу вказаного вище магазину, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, а саме: чотирьох ложки вартістю 11 гривень 23 копійки кожна та шести виделок, вартістю 18 гривень 48 копійок кожна, а всього на загальну суму 155 гривень 80 копійок, які належать ТОВ «ДСГ».

Реалізуючи свої злочинні наміри та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2, з корисливих мотивів, взяла вищевказаний товар та поклала до сумки, чорного кольору, яка була при ній.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_2 не розрахувавшись за товар, а саме чотири ложки та шість виделок на загальну суму 155 гривень 80 копійок, який знаходився в сумці, яка була при ній, пройшла антикрадійні рамки, що знаходяться при виході з магазину «Батлерс» та пішла по коридору ТРЦ «Скаймол».

Виконавши всі дії, які ОСОБА_2 вважала за необхідне для доведення злочину до кінця, остання не змогла довести свій злочинний умисел до кінця, а саме - повторно таємно викрасти з магазину «Батлерс» товар: чотири ложки та шість виделок та розпорядитися ним на власний розсуд, з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками міліції біля виходу, з приміщення вказаного вище магазину, з наявним товаром, який вона намагалась таємно викрасти.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінальних правопорушень, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся у вчиненому.

Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених . 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, визнала повністю, дала покази, підтвердила обставини скоєння кримінальних правопорушень, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаялася у вчиненому.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просили суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджуються з досудовим розслідуванням справи.

Покази обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності їх позицій.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особи обвинувачених, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даних кримінальних проваджень.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом.

Тож, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб повторно, однак злочинний умисел до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі та за ч. 2 ст. 185 КК України, адже він своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Також, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, повторно, однак злочинний умисел до кінця довести не змогла з причин, що не залежали від її волі та за ч. 2 ст. 185 КК України, адже вона своїми умисними діями скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують їх покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак знаходиться на обліку у лікаря-нарколога з 11.10.2014 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання снодійних та седативних речовин, вживання зі шкідливими наслідками; має постійне місце реєстрації, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність зв'язків з антигромадськими елементами, індивідуальні властивості особи: стать, вік, стан здоров'я, родинний стан, спосіб життя, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв'язки; ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, конкретні обставини, що характеризують поведінку винної особи до вчинення караного діяння, пов'язані з вчиненням правопорушення, після вчинення діяння та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, та зі звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків з числа ст. 76 КК України.

Про можливість належної соціалізації особи та допустиму репутацію обвинуваченого свідчить невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (невстановленість зловживання алкогольними напоями), родинний стан, характер вчинених кримінальних правопорушень та відсутність за їх результатами будь-яких непомірних наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превалювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання.

В свою чергу, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття, фактичне усунення заподіяної шкоди завданої юридичній особі «Батлерс».

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачена на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність зв'язків з антигромадськими елементами, індивідуальні властивості особи: стать, вік, стан здоров'я, родинний стан, зокрема наявність на її утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останньою (син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8), спосіб життя, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає належні соціальні зв'язки; ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, конкретні обставини, що характеризують поведінку винної особи до вчинення караного діяння, пов'язані з вчиненням правопорушення, після вчинення діяння та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, та зі звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків з числа ст. 76 КК України.

Про можливість належної соціалізації особи та допустиму репутацію обвинуваченої свідчить невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (невстановленість зловживання алкогольними напоями), родиний стан, наявність на її утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останньою, характер вчинених кримінальних правопорушень та відсутність за їх результатами будь-яких непомірних наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превелювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання.

При вирішенні цивільного позову ТОВ «Остін» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням (злочином), суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має прав пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, що кореспондується з нормами ст. 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, кожен окремо, у судовому засіданні цивільний позов визнали у повному обсязі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, частиною першою статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, з урахуванням позиції цивільних відповідачів 1 та 2, а саме визнання ними завданої шкоди, цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Запобіжні заходи, як заходи забезпечення кримінального провадження, обвинуваченим у вигляді домашнього арешту, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

? за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

? за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1, від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1, з забороною залишати житло з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

? за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

? за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2, від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_2, з забороною залишати житло з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ТОВ «Остін» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням (злочином), - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ТОВ «Остін» (ЄДРПОУ 34575827) 3620 (три тисячі шістсот двадцять) гривень 84 копійки.

Речові докази у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040007930 від 02.06.2015 року, - залишити у володінні власників.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я : О.В. Бірса