Ухвала суду № 48863315, 20.08.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14779/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Бартащук Л.П.

при секретарі - Ізвольській С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, -

встановив:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява від ПАТ «Дкльта Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2014 року, ухваленого у справі № Д-07/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 257 687, 81 грн. та третейського збору у розмірі 2 976, 88 грн.

Сторони до суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно належним чином, причини неявки суду не відомі, проте, неявка сторін чи однієї із сторін, згідно зі ст. 389-9 ЦПК України, не перешкоджає розгляду даної заяви.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

03.12.2014 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про розірвання кредитного договору і зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про розірвання кредитного договору - відмовив, а зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив, вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість в розмірі 257 687, 81 грн. та третейський збір у розмірі 2 976, 88 грн.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконується зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Підставою звернення заявника до компетентного суду стало добровільне невиконання рішення третейського суду ОСОБА_1

Згідно зі ст. 389-9 ЦПК України заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з викликом сторін.

При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 389-10 цього Кодексу.

Згідно ст. 389-10 ЦПК України, суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейська угода визнана недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Пунктом 71.1 Кредитного договору №150102048181901 від 11.10.2013р., який укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Астра Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», передбачено, що всі спори щодо укладання, виконання, зміни, розірвання договору а також з будь-яких інших питань, що стосуються цього Договору, становлять предмет Договору, підлягають розгляду в постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків, а Регламент постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків є невід»ємною частиною цього договору.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» передбачає, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Законом України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" частину першу статті 6 Закону України "Про третейські суди" доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

Отже, на час укладання сторонами Кредитного договору Закон України "Про третейські суди" містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі, споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Оскільки з позовом до третейського суду на захист своїх прав звернулася споживач банківських (кредитних) послуг, третейське застереження в Кредитному договорі було укладено в порушення вимог пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", вказана правова норма була чинною на час порушення третейським судом провадження у справі за позовом ОСОБА_1, дана справа не була підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Такий висновок суду також ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-64цс15 від 20.05.2015р., який, відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права і має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не була підвідомча третейському суду відповідно до закону, підстав для видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду згідно пунктів 2), 5) ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України, суд не убачає.

Відповідно до ч.2 ст. 389-10 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 389-10, 389-11 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.12.2014 року, ухваленого у справі № Д-07/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 257 687, 81 грн. та третейського збору у розмірі 2 976, 88 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом.

Після набрання ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа законної сили спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку.

Суддя: