Рішення № 48859269, 13.08.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/4334/14-ц Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д.М.

Категорія 25 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Талько О.Б., Худякова А.М.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування, моральної шкоди

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року, -

встановила:

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача суму страхового відшкодування - 57897 грн. 40 коп., 868 грн. 46 коп. інфляційних втрат та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зазначила, що 01.06.2013 року між нею та відповідачем було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті, за яким відповідач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - Suzuki SX4 д.н. НОМЕР_1.

13.08.2013 року в м. Житомирі по вул. Корольова за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода - наїзд на стовп електроопори, що відповідно до умов страхового договору є страховим випадком. Відповідно до рахунку № 154 від 01.10.2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 57897 грн. 40 коп. Проте, відповідач умови договору не виконав, та листом від 05.12.2013 року відмовив у виплаті страхового відшкодування.

09.04.2015 року позивачка уточнила свої вимоги з врахуванням висновку товарознавчої експертизи, та просила стягнути зі страхової компанії на її користь 66185 грн. невиплаченого страхового відшкодування та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с. 133).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки суму страхового відшкодування в розмірі 65122 грн., 500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 3416 грн 33 коп. витрат пов'язаних з проведенням експертизи.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та їх неповне з'ясування, просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля НОМЕР_2.

01.06.2013 року між позивачкою та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» було укладено договір №007048/4002/0005565 добровільного комплексного страхування на транспорті, відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - Suzuki SX4 д.н. НОМЕР_1 (а.с. 4-9). Строк дії договору - до 08.06.2014 року, страхова сума добровільного страхування наземного транспорту становила 98243 грн., розмір франшизи - 1% від страхової суми, але не менше суми, що в грошовому еквіваленті становить 100 євро. При цьому, перерахунок у національну валюту виконується із застосуванням курсу НБУ на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. п. 3.1.2., 3.2. Договору страховим випадком по Страхуванню КАСКО є факт понесення збитків Страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого ТЗ, зокрема, у разі дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ в результаті страхового випадку, та розрахованого відповідно до умов Договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного Страхувальником, та розміру страхової суми, зазначеної в договорі. Розрахунок суми страхового відшкодування визначається на день настання страхового випадку (п. 9.3).

Пунктами 11.1, 11.1.3. Договору передбачено, що підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є подання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей, що зазначаються у п.п. 1.1., 1.2. та 1.10., про предмет Договору або про факт настання страхового випадку.

13.08.2013 року біля 22.00 год. в м. Житомирі по вул. Корольова за участю застрахованого автомобіля під управлінням водія ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода - наїзд на стовп електроопори, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження: деформовано передній бампер, кришка капота, решітка радіатора, переднє праве крило, розбито кріплення передніх блок-фар, тріснуло лобове скло (а.с. 15).

Згідно довідки № 9248067, складеної ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», внаслідок ДТП автомобіль отримав такі механічні пошкодження: «передня центральна, передня права, передня ліва частина» (а.с. 14).

19.08.2013 року від ОСОБА_1 до страхової компанії надійшла заява про виплату страхового відшкодування (а.с. 42).

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 12.09.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрито.

05.12.2013 року ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» відмовила позивачці у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування», п. 11.1.3 Договору, у зв'язку із порушенням Страхувальником вимог п. 6.3.6. щодо надання повної інформації про причини, обставини страхового випадку для визначення обставин, наслідків страхового випадку та розміру страхового відшкодування (а.с. 10-11).

При цьому, відповідач послався на висновок № ДА/61-13 від 22.11.2013 року (а.с. 44-61), з якого вбачається, що форма, характер та локалізація пошкоджень на трьох різних ділянках - на двох зовнішніх ділянках (передньому бампері та капоті моторного відсіку) та одній внутрішній ділянці (нижній поперечині радіатора та підсилювачі переднього бамперу) не мають спільного механізму та напрямку слідоутворення і різну ширину контактуючих об'єктів. З технічної точки зору вказує на принаймні три різних об'єкти, з якими контактували означені деталі, або ж ці деталі двох зовнішніх елементів (бамперу та капоту) та внутрішні деталі (нижня поперечина радіатора разом з підсилювачем бамперу) не становили одного цілого з досліджуваним автомобілем НОМЕР_2. З урахуванням розмірів схеми ДТП, при якому ліве переднє колесо автомобіля НОМЕР_2 виїхало за межі проїзної частини на 0,3 м., зі стовпом електроопори шириною близько 40 см. Віддаленого стовпа електроопори на 1 м. від проїзної частини, то зона контакту прийшлася б по центральній передній частині автомобіля на відстані орієнтовно 0,7…1,1 м. від його лівого борту в зоні, яка на фото 28, 29 обмежена вертикально встановленими білою лінійкою та масштабною лінійкою. Наведене вище вказує на технічну необґрунтованість версії водія ОСОБА_2.в частині утворення пошкоджень на автомобілі НОМЕР_2 в ході одного наїзду на стовп електроопори на заявленому місці ДТП.

Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції була призначена та проведена судова транспортно-трасологічна та автотоварознавча експертиза. З висновку даної експертизи № 11416/14-52/11417/14-54 від 25.11.2014 року вбачається, що внаслідок ДТП, яка відбулася 13.08.2013 року близько 22.00 год. по вул. Корольова в м. Житомирі, а саме в результаті наїзду автомобіля НОМЕР_2 на залізобетонний стовп, на вказаному автомобілі могли утворитися пошкодження його передньої (переважно правої) частини.

Локалізація більшості пошкоджень вказаного автомобіля та механізм їх утворення з технічної точки зору відповідає обставинам ДТП. При цьому, аналізуючи перелік пошкоджених деталей, встановлених при огляді автомобіля, а також вказаний у довідці, виданий Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області, дефектній відомості, складеній співробітниками ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» і рахунку на оплату ТОВ «Авто Інтернешил» експерт дійшов висновку, що внаслідок наїзду автомобіля НОМЕР_2 на залізобетонний стовп могли пошкодитися: кришка капота з кронштейнами (петлями), переднє праве крило, облицювання переднього бампера разом з декоративними накладками та вентиляційними решітками, верхня металева панель із замком капота, підсилювач бампера, нижня поперечина з кронштейнами, передні підкрилки, накладка на праву передню колісну арку, передні праві дверцята (потертості ЛФП в результаті зміщення крила), металевий захист двигуна, радіатор системи охолодження двигуна (зміщення з конструктивно призначеного місця), радіатор кондиціонера, кожух (дифузор) вентилятора радіатора, права та ліва блок фари. Слід враховувати, що: підсилювач бампера, нижня поперечина та кришка капота мають інші пошкодження, що не відносяться до даної пригоди; лобове скло та передні протитуманні фари мають пошкодження, більш характерні для ударної дії твердих предметів з невеликою контактною площею (наприклад щебінь чи щось інше), і не могли утворитися в результаті безпосереднього контактування із залізобетонним стовпом за вказаних обставин. При цьому, не виключається, що передня частина даного автомобіля раніше вже зазнавала пошкоджень, і щодо неї проводилися ремонтні роботи.

При дослідженні відповідності механізму утворення пошкоджень автомобіля обставинам пригоди, наведеним у поясненнях ОСОБА_2, експерт дійшов висновку, що при русі по вул. Корольова, в певний момент автомобіль змінив напрямок, повернувши праворуч, і наїхав на узбіччя. Підвищення рівня узбіччя могло слугувати трампліном для правого переднього колеса автомобіля, а тому контактування із стовпом відбувалося б під деяким вертикальним кутом, який дозволив би кришці капота контактувати з ним вже після пластмасового облицювання, захисної пластини двигуна, підсилювача бампера та нижньої поперечини. До того ж, при таких обставинах автомобіль отримав би ексцентричний удар, який міг призвести до його повороту за годинковою стрілкою на певний невеликий кут. Також, в цьому разі мала б місце деформація та зміщення кришки капота назад та вліво (що як раз і спостерігається на дослідженому автомобілі). Враховуючи це, не можна виключити, що пошкодження, які містяться на ~0,20 м лівіше могли утворитися при обертанні автомобіля та деякому вертикальному переміщенні його передньої частини.

Представники ОСОБА_1 пояснили, що Suzuki SX4 д.н. НОМЕР_1 у 2011 році вже потрапляв у ДТП - наїзд на перешкоду, внаслідок чого ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» виплатило страхове відшкодування. Деякі деталі були замінені на нові, а деяки відремонтовані, в тому числі підсилювач бампера, нижня поперечина та кришка капота

З листа ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» № 1670 від 04.03.2015 року вбачається, що між ОСОБА_1 та страховою компанією 08.06.2010 року укладався договір добровільного комплексного страхування, згідно якого було застраховано автомобіль НОМЕР_2. 06.04.2011 року із застрахованим автомобілем сталася ДТП (наїзд на перешкоду), у зв'язку з чим 06.05.2011 року Страховиком сплачено страхове відшкодування в розмірі 39937 грн. 56 коп. (а.с. 140).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не було підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із порушенням ОСОБА_1, на думку відповідача, вимог п. 6.3.6. Договору щодо надання повної інформації про причини, обставини страхового випадку, оскільки ДТП відбулася в результаті наїзду автомобіля на залізобетонний стовп, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. За таких обставин, ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» повинна була провести відповідні дослідження та розрахунки і виплатити страхове відшкодування.

Визначаючи розмір страхового відшкодування судом враховано наступне.

У відповідності до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені ст. 991 ЦК України.

За положеннями ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

З висновку судової транспортно-трасологічної та автотоварознавчої експертизи № 11416/14-52/11417/14-54 від 25.11.2014 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 в результаті отриманих пошкоджень внаслідок ДТП, яка відбулася 13.08.2013 року, становить 79911 грн. 88 коп.

Після проведення експертизи позивачкою був наданий суду Акт виконаних робіт від 27.02.2015 року з якого вбачається, що автомобіль НОМЕР_2 відремонтовано, вартість матеріалів та виконаних робіт становить 66185 грн. (а.с. 135-136), що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 137-138). У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просила відшкодувати їй кошти, які фактично були витрачені на ремонт транспортного засобу, а не вартість відновлювального ремонту автомобіля, визначену експертизою.

При визначенні розміру страхового відшкодування судом правильно відраховано суму франшизи - 100 Євро, що станом на 13.08.2013 року еквівалентно 1063 грн., що передбачено договором №007048/4002/0005565 добровільного комплексного страхування на транспорті, та стягнуто на користь ОСОБА_1 65122 грн.

Доводи апелянта про те, що сума страхового відшкодування повинна визначатися станом на день ДТП та без урахування пошкоджень, які на його думку, не повязані з пригодою, є необґрунтованими, суперечать ст. 9 Закону України «Про страхування». Крім того, представником апелянта не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що розмір відшкодування має бути меншим. В суді першої та апеляційної інстанцій ним не заявлялося клопотання про призначення повторної або додаткової автотоварознавчої експертизи щодо визначення розміру спричиненої шкоди, відтак, справа розглянута за наявними у ній доказами.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про можливість відшкодування моральної шкоди дійшов помилкового висновку про застосування до даних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки між сторонами існують договірні правовідносини, врегульовані Законом України «Про страхування» та ЦК України, які не передбачають такого виду відповідальності страховика. Можливість відшкодування моральної шкоди у таких правовідносинах не виключається у випадку, якщо сторони передбачили таку відповідальність в укладеному договорі.

Згідно з п. 4.1.2. Договору страховик не відшкодовує непрямі збитки, пов'язані із страховим випадком (штрафи, пені, втрата прибутку, втрати внаслідок інфляції, зміни в курсах валют, матеріальна компенсація моральної шкоди, простій, витрати на банківське обслуговування, витрати на реєстрацію або зняття ТЗ з обліку в ДАЇ тощо).

Відтак, вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову у позові.

У решті рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його пр оголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді