КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2009 № 6/192
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Поляк О.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Ельф-ХХІ століття"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.04.2009 (дата підписання повного тексту рішення – 08.05.2009)
у справі № 6/192 (суддя
за позовом Прокурор Октябрського району м.Полтави
до ТОВ "Ельф-ХХІ століття"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 45616 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Прокурор Октябрського району міста Полтави в інтересах держави в особі управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - позивач) у березні 2009 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” (далі – відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 45616,00 грн. Судові витрати, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, також, прокурор просив покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2009 у справі № 6/192 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” на користь управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області 45616,00 грн. боргу, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” на користь Державного бюджету України 456,16 грн. – державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач свої зобов’язання за договором на охорону об’єктів підрозділами державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України №Пл.-12703 від 01.08.2008 виконав не в повному обсязі та станом на день ухвалення рішення має заборгованість перед позивачем у розмірі 45616,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши суму, що підлягає стягненню до 39276,00 грн. Крім того, апелянт порушив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що представник відповідача не приймав участі в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції, тому, його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, у зв’язку з чим відповідач був позбавлений можливості надати суду докази часткової оплати заборгованості за договором та відзиву на позовну заяву, що, в свою чергу, призвело до прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає дійсним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2009 у справі № 6/192 Товариству з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” було відновлено строк подання апеляційної скарги, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2009 у справі № 6/192 розгляд апеляційної скарги відкладався на підставі пунктів 1, 3 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/18 від 25.08.2009, у зв’язку з виробничою необхідністю (виходом судді Кондратової І.Д. у щорічну відпустку) відповідно до статті 28 Закону України „Про судоустрій України” та статті 46 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги у справі №25/11 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя – Коротун О.М, судді – Кропивна Л.В., Поляк О.І.
Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України „Про судоустрій України” та статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з тим, що справа розглядається новим складом суду, її розгляд здійснено спочатку вищевказаним складом суду, який прийняв дану постанову.
В судове засідання 26.08.2009 з’явилися представники відповідача, представники позивача та прокуратури у судове засідання 26.08.2009 не з’явилися.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.08.2009 підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008 між Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (охороною) та товариством з обмеженою відповідальністю “Ельф - XXI століття” (замовником) було укладено договір на охорону об’єктів підрозділами державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України № Пл-12703 (далі - договір).
Предметом договору визначено, що замовник доручає, а охорона бере на себе обов’язки по охороні об'єкту нежитлових приміщень, який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 183, без майнової відповідальності силами Полтавського МВДСО УДСО при ГУ МВС України в Полтавській області двома цілодобовими постами цивільної охорони щоденно (пункт 1.1 Договору).
Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації та розрахунку (додатки №1 та №2 Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.
Відповідно до умов п. 4.5 договору оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі, визначеному згідно з договором. При цьому платежі проводяться щомісячно до 15 числа кожного місяця за цей місяць.
Замовнику своєчасно надсилається від охорони своїм уповноваженим представником для одержання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів (пункт 4.7 договору).
Матеріали справи містять копії Акту №Пл-0020296 прийому-передачі виконаних робіт/послуг за грудень 2008, на суму 23808,00 грн. та Акту №Пл-0000037 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за січень 2009, на суму 23808,00 грн., які підписані сторонами та їх підписи скріплені печатками.
Також, в матеріалах справи міститься копія акту звірки розрахунків між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ельф ХХІ століття” з 01.11.2008 по 23.01.2009, підписаного сторонами та підписи засвідчені печатками, відповідно до якого сальдо після звірки на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області (Пл) становить 47616,00 грн.
28.01.2009 позивачем була направлена відповідачу претензія № 363/Зм, яку відповідач залишив без задоволення.
Вказані обставини не заперечуються сторонами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав відповідачу у грудні 2008 та січні 2009 послуги охорони на загальну суму 47616,00 грн.
Як вже зазначалося, прокурором заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 45616,00 грн., у зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості у сумі 2000,00 грн.
Київським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем при поданні апеляційної скарги надано суду копії квитанцій №13 від 23.02.2009 на суму 2140,00 грн., №6 від 12.03.2009 на суму 500,00 грн., №10 від 24.02.2009 на суму 1700,00 грн., №21 від 25.03.2009 на суму 300,00 грн., №18 від 18.03.2009 на суму 700,00 грн., №21 від 06.03.2009 на суму 700,00 грн., №48 від 23.03.2009 на суму 300,00 грн., оригінали яких були надані суду в засіданні для огляду, які підтверджують факт сплати відповідачем позивачу частини заборгованості за надані послуги охорони за грудень 2008 у сумі 5840,00 грн. та за січень 2009 у сумі 500,00 грн. до винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.
В обґрунтування неможливості подання даних доказів в суді першої інстанції, відповідач зазначив, що ним не було отримано ухвали про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду, тому він не знав про дату, час та місце розгляду справи, у зв’язку з чим представник відповідача не з’явився у судове засідання і не мав можливості надати суду докази для встановлення фактичних обставин справи.
При розгляді справи в суді першої інстанції ці докази суду не надавалися ані позивачем, ані прокурором.
Київським апеляційним господарським судом встановлено, що судом першої інстанції було належним чином повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття”, про дату, час та місце судового засідання у справі №6/192, яке відбулося 23.04.2009, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 2).
Як вже зазначалося, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Враховуючи викладене, а також, з огляду на той факт, що судом першої інстанції було прийнято оскаржуване рішення в першому судовому засіданні, в якому представник відповідача був відсутній (що є підставою для відкладення розгляду справи у відповідності до пункту 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України), Київський апеляційний господарський суд приймає додатково подані Товариством з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” докази.
З огляду на зазначене, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” перед Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, підтверджена матеріалами справи, становила 39276,00 грн. станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2009 – скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, у відповідності з пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, у зв’язку зі частковим скасуванням рішення суду першої інстанції і прийняттям нового рішення, підлягають перерозподілу судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції на підставі статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У зв’язку з задоволенням вимог апеляційної скарги, державне мито за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на позивача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У зв’язку з тим, що апелянт просив змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції, зменшивши суму, що підлягає стягненню до 39276,00 грн., тобто фактично оскарживши стягнення 6340,00 грн., він повинен був сплатити 32,70 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Відповідно до платіжного доручення №891 від 22.05.2009, яке міститься в матеріалах справи, апелянтом за подання апеляційної скарги сплачено державне мито в сумі 228,08 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів від 21.01.1993 №7-93 „Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Враховуючи викладене, надлишково сплачене державне мито у сумі 195,38 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 32 - 34, 36, 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2009 у справі № 6/192 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, рахунок 26001001413501 в АКБ „Київ”, МФО 322498, код 32799732) на користь управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 32а, рахунок 26001171118074 у ПРУ КБ „Приват-Банк”, МФО 331401, код 08596989) 39276,00 грн. (тридцять дев’ять тисяч двісті сімдесят шість грн. 00 коп.) боргу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, рахунок 26001001413501 в АКБ „Київ”, МФО 322498, код 32799732) до Державного бюджету України 392,76 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті задоволення позову відмовити.
Стягнути з управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” 32,70 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
В решті задоволення апеляційної скарги відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Ельф-ХХІ століття” (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, рахунок 26001001413501 в АКБ „Київ”, МФО 322498, код 32799732) з Державного бюджету України 195,38 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, сплачене платіжним дорученням від 22.05.2009 №891 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).
Видачу наказів та довідки про повернення державного мита доручити господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 6/192 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді Поляк О.І.
01.09.09 (відправлено)
Судове рішення № 4885725, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 26.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/192. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: