Постанова № 4885688, 29.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2009 № 25/92

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Студенця В.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - не з’явився;

від відповідача – Сарамага Р.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.04.2009

у справі № 25/92 (суддя

за позовом Державне підприємство "Дельта-лоцман"

до Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 30662,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дельта-лоцман» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» заборгованості у розмірі 24 159,22 грн. основного боргу, 3094,96 грн. пені та 1691,26 грн. штрафу, а загалом 28 945,44 грн. (позовні вимоги з гідно заяви про уточнення позовних вимог 26.02.2009 року).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.04.2009 року у справі № 25/92 позовні вимоги державного підприємства «Дельта-лоцман» до акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» задоволені повністю.

Стягнуто з акціонерної судноплавної компанії ”Укррічфлот” (код ЄДРПОУ 00017733, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь державного підприємства “Дельта-Лоцман” (код ЄДРПОУ 25374003, місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27) основний борг в розмірі 24 159 (двадцять чотири тисячі сто п’ятдесят дев’ять) грн. 22 коп., пені – 3 094 (три тисячі дев’яносто чотири) грн. 96 коп. та штраф в розмірі 1 691 (одна тисяча шістсот дев’яносто одна) 26 коп., а також 289 (двісті вісімдесят дев’ять) грн. 45 грн. витрат по сплаті державного мита та 111 (сто одинадцять грн.) 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот» подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.04.2009 року у справі № 25/92 та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволені позовних вимог.

Скаржник не погоджується з винесеним рішенням суду, оскільки при винесені даного рішення судом неповно з’ясовано та досліджено обставини справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2009 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 25/92. Розгляд справи призначено на 03.08.2009 року о 10 год. 20 хв.

Розпорядженням від 03.08.2009 року № 01-23/1/5 голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. у відпустці, розгляд справи № 25/92 доручено колегії суддів у складі головуючого судді Студенця В.О. та суддів Баранця О.М., Євсікова О.О.

В судовому засіданні 03.08.2009 року колегією суддів оголошено перерву до 29.09.2009 року.

На підставі клопотання сторін строк вирішення спору продовжено до 01.10.2009 року.

Через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 03.08.2009 року представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду м. Києва від 30.04.2009 року без змін, а апеляційну скаргу акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника державного підприємства „Дельта-лоцман” враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та надав відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням від 29.09.2009 року голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з зайнятістю судді Євсікова О.О. у розгляді інших справ, розгляд справи № 25/92 доручено колегії суддів у складі головуючого судді Студенця В.О. та суддів Баранця О.М., Зеленіна В.О.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи позивачем в період з 01.07.2007 року по 31.08.2007 року позивачем надавались відповідачу на підставі заявок послуги з руху суден, надання послуг з лоцманського проведення, послуг служби регулювання руху суден, інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ, в яких зазначалося прохання забезпечити лоцманське проведення суден відповідача та гарантувалося своєчасне проведення остаточного розрахунку за надані послуги згідно виставленого позивачем рахунку.

На підставі вищевказаних заявок, які підписані капітанами суден і скріплені їх печатками та лоцманських квитанцій (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи) позивачем надавалися відповідачу послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з рахунків на сплату вартості послуг (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи) за період з 01.07.2007 року по 31.08.2007 року, позивачем за фактом надання відповідачу послуг з руху суден, надання послуг з лоцманського проведення, послуг служби регулювання руху суден каботажного плавання, інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ були визначені суми вартості наданих послуг, які підлягали оплаті відповідачем, загалом в сумі 469 421,37 грн., які частково були оплачені відповідачем загалом на суму 445 262,15 грн., що підтверджується банківськими виписками, перелік даних виписок зазначено в рішенні суду та долучено до матеріалів даної справи.

Отже, за період 01.07.2007 року по 31.08.2007 року, позивачем було надіслано відповідачу для оплати наданих послуг рахунки на сплату вартості послуг загалом на суму 469421,37 грн., які частково були оплачені відповідачем на суму 445262,15 грн., що також підтверджується фіскальними чеками Укрпошти (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, послуги з руху суден, з лоцманського проведення, служби регулювання руху суден, інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ були прийняті відповідачем від позивача без жодних заперечень та зауважень загалом на суму 469 421,37 грн., та частково були оплачені відповідачем загалом на суму 445 262,15 грн.

22.09.2006 року між позивачем і відповідачем було укладено договір № 33 від 22.09.2006 року, предметом якого є надання послуг з лоцманського проведення, регулювання руху суден, швартові послуги. Вказаний договір підписаний позивачем без зауважень, а відповідачем з протоколом розбіжностей. Сам протокол розбіжностей позивачем підписаний не був, також відповідач зазначає, що даним договором передбачили порядок надання послуг та вартість відповідних послуг, відповідачем було підписано даний договір з протоколом розбіжностей та додатком № 3 від 18.10.2006 року, який діяв під час надання послуг позивачем відповідачу в період з 01.07.2007 року по 31.08.2007 року.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано жодних доказів про те, що договір № 33 від 22.09.2006 року є укладеним в редакції ДП “Дельта-лоцман”, яким визначено вартість послуг з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден саме в редакції ДП “Дельта-лоцман”, а тому посилання відповідача на те, що вартість послуг, які надавались позивачем відповідно до рахунків на сплату вартості послуг за період з 01.07.2007 року по 31.08.2007 року на заявлену до стягнення суму 24 159,22 грн. мали визначатись позивачем, згідно умов договору від 22.09.2006 року є необґрунтованим та таким, що суперечить обставинам справи. Тому правовідносини між позивачем та відповідачем по наданню послуг з лоцманського проведення та послуг служби регулювання руху суден у період з 01.07.2007 року по 31.08.2007 року не регулюються договором від 22.09.2006 року, а є правочинами в розумінні ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Статтею 207 Цивільного кодексу України встановлені вимоги до письмової форми правочину, згідно з якою правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статті 106 Кодексу торговельного мореплавства (в редакції, чинній станом на момент надання послуг), із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Наказом Мінтрансу від 15.04.2004 року № 312 "Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" на державне підприємство "Дельта-лоцман" з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 року покладено функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Міністерством транспорту та зв'язку України видано наказ № 340 від 28.05.2001 року "Про затвердження Положення про службу регулювання руху суден". Відповідно до п. 4.1 цього Положення СРРС створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Статтею 115 Кодексу торговельного мореплавства (в редакції, чинній станом на момент надання послуг) визначено, що із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Статтями 6, 44 Господарського кодексу України закріплений принцип свободи підприємницької діяльності у межах визначених законом, і самостійного встановлення підприємством цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах – також за рішенням суб’єкта господарювання.

Ціна – це сума грошей, за якою пропонується або фактично здійснюється перехід прав на об'єкт оцінки від продавця до покупця, також грошове відображення вартості товару.

П. 1.20.1 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Листом Міністерства транспорту та зв'язку України №1484/27/10-07 від 06.03.2007 року погоджено правомірність розроблення вказаних тарифів з органом управління. Про встановлені розцінки повідомлено всіх зацікавлених судновласників, зокрема і відповідача, що підтверджується листом № 1981 від 24.04.2007 року.

Пунктом 5 наказу № 740 від 17.08.2004 року «Про заходи щодо відновлення судноплавства по трасі глибоководного суднового шляху проекту "Дунай-Чорне море, 1-й етап» на ДП „Дельта-лоцман" було покладено обов'язок забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден гирлом Бистре, морським підхідним каналом, морським рейдом в усті гирла Бистре та в інших районах відповідно до встановленого порядку руху суден.

Зазначеним наказом також було затверджено Тимчасовий порядок руху суден гирлом Бистре, морським підхідним каналом та морським рейдом в усті гирла Бистре (надалі Тимчасовий порядок руху суден), як додаток до Обов'язкових постанов Усть-Дунайського морського торговельного порту.

На виконання наказу № 740 у «Повідомленнях мореплавцям» № 343-352 (випуск № 38 від 08.10.2004 року) були опубліковані Тимчасовий порядок руху суден (№ 343), Звіт обов'язкових постанов по українським морським торговельним портам на р. Дунай (№ 344) щодо порядку руху суден, координат морського підхідного каналу та якірних стоянок на морському рейді гирла Бистре, опис засобів навігаційного забезпечення по всій трасі суднового ходу.

Відповідно до п. 2.3.1. Зводу правил обов'язкових постанов по українським морським торговельним портам на р. Дунай про порядок проходу суден, пости Регіональної служби регулювання руху суден (РСРРС) здійснюють обслуговування суден цілодобово і забезпечують у зоні своєї дії:

- організацію і регулювання руху суден;

- інформаційне обслуговування суден шляхом передачі суднам метеорологічної і гідрологічної інформації; відомостей про зміни в роботі засобів навігаційного забезпечення (ЗНЗ), зсуві плавучих ЗНЗ зі штатних місць; інформації про стан руху і фактори, що ускладнюють плавання; попереджень у випадку розвитку ситуацій небезпечного зближення з іншими суднами і рекомендацій для їхнього запобігання;

- контроль положення суден на якірних стоянках у зоні радіолокаційного спостереження і передачу попереджень судам у випадку небезпечного дрейфу на якорі;

- контроль виконання судами дійсних Правил і передачу попереджень про їхні порушення;

- сприяння аварійно-рятувальним операціям, буксирним, днопоглиблювальним іншим спеціальним роботам;

2.4.2. Усі судна при плаванні в зоні дії РС РРС зобов'язані нести постійну радіовахту на робочому каналі, якщо йому не зазначений інший канал. Для переходу на інший канал зв'язку або для припинення слухової вахти на робочому каналі судно повинне одержати дозвіл посту РС РРС.

2.4.5. Рух суден, постановка їх на якір, зйомка з якоря, підхід, швартування до причалу і відхід від нього, перешвартування й інші маневрені дії здійснюються судами тільки з дозволу постів РС РРС.

До складу регіональної служби регулювання руху суден (РСРРС) „Дунай" ДП „Дельта-лоцман" входять:

центр регулювання руху суден (ЦРРС) „Вилкове";

ЦРРС „Ізмаїл";

пост регулювання руху суден (ПРРС) „Рені" (п. 2.1 Зводу правил обов'язкових постанов по українським морським торговельним портам на р. Дунай).

Таким чином, ЦРРС є головним дозвільним органом руху суден. РСРРС здійснює обслуговування суден, кораблів цілодобово і взаємодіє із суднами і кораблями через ЦРРС .

Послуги надаються автоматично у сукупності і окремо (по запиту капітана), а розмір оплати не залежить від обсягу послуги чи послуг в цілому. Увесь комплекс послуг направлений на запобігання та попередження як аварійних ситуацій, так і порушень Правил та інших нормативних актів, регламентуючих режим плавання в регіоні.

Отже, законодавством України не заборонено позивачу встановлювати плату за надання інформаційних послуг щодо навігаційної обстановки. ДП „Дельта-лоцман" є державним комерційним підприємством і надає послуги на оплатній основі.

Таким чином, як правильно стверджує господарський суд першої інстанції, між сторонами укладено усний правочин про надання послуг з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден, що підтверджується заявками агентів відповідача, лоцманськими квитанціями, а розмір плати за надання таких послуг визначався у відповідності до калькуляцій позивача виходячи із фактичних витрат з надання таких послуг. При цьому технічно неможливим є отримання лоцманських послуг без послуг служби регулювання руху суден.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, який підтримується колегією суду про те, що позивачем на підставі заявок агента відповідача було надано відповідачу послуги з руху суден суднам каботажного плавання, послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання руху суден каботажного плавання, інформаційні послуги судну при проходженні судном ГСХ за період з 01.07.2007 року по 31.08.2007 року, що підтверджується розрахунками загалом на суму 469 421,37 грн., які відповідачем було прийнято від позивача загалом на суму 469 421,37 грн. без зауважень, у відповідача виник обов’язок оплатити надані позивачем та прийняті послуги. Відповідачем було здійснено часткову оплату вартості наданих позивачем послуг в сумі 445 262,15 грн. (з урахуванням здійсненого коригування). Заборгованість в сумі 24 159,22 грн. погашена відповідачем не була.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до частини 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно загальних положень Статуту Державного підприємства “Дельта-лоцман”, затвердженого наказом Міністерством транспорту та зв’язку України № 10 від 10.01.2009, позивач є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності, та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Відповідачем всупереч ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України не було здійснено у повному обсязі оплату вартості послуг, наданих позивачем згідно рахунків на сплату вартості послуг за період з 01.07.2007 по 31.08.2007 року загалом на суму 469 421,37 грн., оскільки відповідачем було здійснено оплату загалом на суму 445 262,15 грн. (з урахуванням здійсненого коригування), заборгованість загалом в сумі 24 159,22 грн. погашена ним не була, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24 159,22 грн. суми заборгованості за надані позивачем, прийняті відповідачем, але не оплачені ним у повному обсязі послуги відповідно виставлених рахунків за період з 01.07.2007 по 31.08.2007 року – є законною, обґрунтованою та такою, та правомірно задоволена судом першої інстанції у повному обсязі.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 30.04.2009 року у справі № 25/92.

Доводи наведені акціонерною судноплавною компанією «Укррічфлот» в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необгрунтованми та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 30.04.2009 року у справі № 25/92 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 25/92 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя

Судді

05.10.09 (відправлено)