Постанова № 4885249, 15.09.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2009 № 33/417

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління № 41"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2009

у справі № 33/417 (суддя

за позовом ВАТ "Завод "Фрегат"

до Відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління № 41"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 889701,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.2009 р. по справі № 33/417 первісний позов задоволено частково: з ВАТ “Шляхово- будівельне управління № 41” стягнуто на користь ВАТ “Завод “Фрегат” суму основного боргу в розмірі 698 000 грн., штрафну санкцію в розмірі 35 972,07 грн., пеню в розмірі 68 836,12 грн., 8 027,85 грн. витрат по сплаті державного мита та 106, 47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені в розмірі 26 791,90 грн. відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом не взято до уваги, що сторонами не досягнуто згоди щодо розміру пені, відповідачем виконувались зобов’язання за договором, а тому штрафні санкції не слід застосовувати, оскільки таке можливе у випадку прострочення оплати за специфікацією в повному обсязі, тощо.

В судових засіданнях представник апелянта скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених у скарзі підстав.

Позивач доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

Так, 24.10.2008 р. ВАТ “Завод “Фрегат” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ “Шляхово- будівельне управління № 41” про стягнення боргу в розмірі 794 073,47 грн., пені в розмірі 95 628,02 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 25.04.2008 р. між сторонами укладено договір № 262/Д-81 (далі Договір), предметом якого було зобов'язання продавця - ВАТ “Завод “Фрегат” виготовити та передати елементи шляхових огорож(товар), та зобов'язання покупця - ВАТ “Шляхово- будівельне управління № 41” прийняти товар та оплатити його за умовами цього договору. Найменування та кількість товару, а також порядок розрахунків визначено в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною. Згідно специфікацій товар поставлено на суму 1 658 101, 41 грн. Відповідачем погашено 900 000 грн., отже з врахуванням збільшення вартості товару, яке передбачено специфікаціями, сума боргу становить 794 073,47 грн. Крім цього, специфікаціями передбачено нарахування пені в розмірі 0,8 % за кожен день прострочення платежу від суми, вказаної в специфікації, отже стягненню підлягає пеня в розмірі 95 628,02 грн.,тощо.

Заявою від 15.12.2008 р. позивач зменшив свої вимоги в зв’язку з погашенням боргу відповідачем в розмірі 50 000 грн., просив стягнути 889 701,49 грн.

10.02.2009 р. ВАТ “Шляхово-будівельне управління № 41” звернулось до господарського суду м. Києва з зустрічним позовом до ВАТ “Завод “Фрегат” про визнання недійсним Договору в частині застосування штрафних санкцій, адже п. 7.2 Договору суперечить п. 3 специфікацій, які є невід’ўємною частиною цього Договору, тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість первісних позовних вимог, а відтак їх задовольнив, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що факт наявності основної заборгованості відповідача за Договором в сумі 698 000 грн. належним чином доведено і документально підтверджено, а також визнано відповідачем в судовому засіданні, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позивач просить стягнути з відповідача суму збільшення вартості товару по специфікаціям (штрафну санкцію) в розмірі 35 972,07 грн., посилаючись на п. 2 Специфікацій, відповідно до яких у випадку відвантаження з відстроченням платежу на 30 календарних днів з моменту передачі товару покупцю, вартість замовлення збільшується на 2,5% від суми, зазначеної в специфікації. Місцевий суд не погодився з твердження відповідача про те, що при фактичній поставці товару сторони дійшли згоди про те, що продукція поставляється на умовах відстрочення платежу та визначали вартість поставленої продукції в кожній окремій накладній у зв'язку й подальше збільшення вартості поставленого товару вважається безпідставним. Вартість товару по специфікації відповідала вартості товару по накладним, отже фактично було відстрочення платежу. Тому, врахувавши зазначений пункт специфікацій, місцевий суд вважав, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми збільшення вартості товару по специфікаціям (штрафна санкція) в розмірі 35 972.07 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Згідно п. 3 специфікацій у випадку порушення строків оплати: покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0.08% від суми, зазначеної в специфікації за кожен день прострочки платежу.

Разом з тим, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачає, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, місцевий суд стягнув пеню в розмірі 68 836,12 грн., в частині 26 791,90 грн. відмовив.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не наведено жодних підстав, передбачених ст. 203 ЦК України для визнання Договору недійсним в частині штрафних санкцій, тощо.

Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду в частині стягнення 68 836,12 грн. пені за таких обставин.

Так, згідно п. 7.1 Договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець сплачує пеню в розмірі 0,05 % от суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки) за кожен день прострочки. Разом з тимҐ, у випадку порушення сроків оплати покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,08 % від суми, вказаної в спефікації за кожен день прострочки платежу. Таким чином, апеляційний суд вважає, що сторони не дійшли згоди щодо порядку застосування та розміру штрафних санкцій за невиконання зобов’язань за договором, а відтак первісна позовна вимога про стягнення пені в розмірі 95 628,02 грн., як і її часткове задоволення судом в розмірі 68 836,12 грн. є безпідставним.

За наведених вище обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - зміні в частині стягнення пені.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління № 41” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 17.03.2009 р. по справі № 33/417 змінити.

Викласти рішення господарського суду м. Києва від 17.03.2009 р. в наступній редакції:

“Первісний позов Відкритого акціонерного товариства “Завод “Фрегат” до Відкритого акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління № 41” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шляхово- будівельне управління № 41” (03039, м. Київ, проспект 40 років Жовтня, 32-А; р/р 2600530122630 в філії Київського міського відділення ПІБ, МФО 322250, ідентифікаційний код 05416886) на користь Відкритого акціонерного товариства “Завод “Фрегат” (55210, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.. Корабельна, 50, р/р 26007300011705 в Дніпропетровській філії АКБ “Форум”, МФО 306 878, код ЄДРПОУ 14312387) суму основного боргу в розмірі 698 000 (шістсот дев’яносто вісім тисяч) грн., штрафну санкцію в розмірі 35 972 (тридцять п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 07 коп., 7 339 (сім тисяч триста тридцять дев’ять) грн. 72 коп. держмита за розгляд справи в суді першої інстанції.

В іншій частині первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.”

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Завод “Фрегат” (55210, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.. Корабельна, 50, р/р 26007300011705 в Дніпропетровській філії АКБ “Форум”, МФО 306 878, код ЄДРПОУ 14312387) на користь Відкритого акціонерного товариства “Шляхово-будівельне управління № 41” (03039, м. Київ, проспект 40 років Жовтня, 32-А; р/р 2600530122630 в філії Київського міського відділення ПІБ, МФО 322250, ідентифікаційний код 05416886) 345 (триста сорок п’ять) 20 коп. держмита сплаченого за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Повернути Відкритому акціонерному товариству “Шляхово-будівельне управління № 41” (03039, м. Київ, проспект 40 років Жовтня, 32-А; р/р 2600530122630 в філії Київського міського відділення ПІБ, МФО 322250, ідентифікаційний код 05416886) 485 (чотириста вісімдесят п’ять) 96 коп. зайво сплаченого платіжним дорученням № 206 від 28.04.2009 р. держмита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Матеріали справи № 33/417 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді

21.09.09 (відправлено)