Постанова № 4885017, 10.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2009 р.                                                                       справа № 8489/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Христофорова А.Б.

при секретарі                                                  Аржанові А.С.

за участю

представника позивача - Козаренко Н.Ю.,

представника відповідача -                     Чефанов Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень 07.08.08 року № 00004921312/0/28346/10/15-16-23/3 на суму 0,42 гривень, № 00004921312/0/28347/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач „Донецька вугільна енергетична компанія» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень 07.08.08 року № 00004921312/0/28346/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень, № 00004921312/0/28347/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що Спеціалізованою державною податковою по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку 07.08.08 року було складено податкові повідомлення-рішення № 00004921312/0/28346/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень, № 00004921312/0/28347/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень відповідно до яких ДП „Донецька вугільна енергетична компанія» були нараховані за несвоєчасну оплату податку штрафні санкції. Вважає рішення такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства з огляду на те, що позивачем податкове зобов’язання по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2007 року у сумі 439543,65 гривень сплачено у повному обсязі, де у платіжних дорученнях вказано за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2007 року», зазначає, що відповідач безпідставно змінив призначення платежів зазначеного платником податків у платіжних дорученнях та неправомірно суми на погашення податкового боргу інших податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів у бюджет, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду уточнення до позовної заяви відповідно до якої просить визнати недійсними податкові повідомлення - рішення 07.08.08 року № 00004921312/0/28346/10/15-16-23/3 на суму 0,42 гривень, № 00004921312/0/28347/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень, представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення в яких в обґрунтування посилається на п.7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 20.02.2003 року № 550-ІУ яким визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, не податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, також посилається на роз’яснення, що затверджені наказом ДПА України 13.11.2002 року № 540. Зазначив, що викладені положення надають право органам державної податкової служби спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення зобов’язань, не податковим боргом, на погашення податкового боргу. Вважає свої правомірними просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

24.07.08 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань збору за геологорозвідувальні за 4 квартал 2007 року по податковому розрахунку № 14402 28.01.2008 року, за результатами якої 24.07.08 року було складено акт № 668/15-16-23/3-33161769, яким встановлено порушення сплату з затримкою податкового зобов’язання збору за геологорозвідувальні роботи у 119876,15 гривень (а.с. 3-4).

На підставі зазначеного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004931312/0/28346/10/15-16-23/3 яким за порушення позивачу визначено суму штрафу у 0,42 гривень.

Позивач Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія» платіжними дорученнями перерахував до бюджету:

№ 389 29.12.07 року збір за геологорозвідувальні роботи (далі-ГРР) по строку на 26.12.07 року у 124000, 00 гривень (а.с.9);

№ 2580 19.02.08 року збір за ГРР за 4 квартал 2007 року у 189212,00 гривень (а.с.10);

№ 2696 21.02.08 року збір за ГРР за 4 квартал 2007 року у 81000,00 гривень (а.с.11);

№ 2721 21.02.08 року збір за ГРР за 4 квартал 2007 року у 163742,00 гривень (а.с.11);

№ 2580 19.02.08 року збір за ГРР за 4 квартал 2007 року у 189 212,00 гривень (а.с.12);

№ 2690 21.02.08 року збір за ГРР за 4 квартал 2007 року у 10000,00 гривень (а.с.12).

24.07.08 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань збору за геологорозвідувальні за 4 квартал 2007 року по податковому розрахунку № 14402 28.01.2008 року, за результатами якої 24.07.08 року було складено акт № 668/15-16-23/3-33161769, яким встановлено порушення сплату з затримкою податкового зобов’язання збору за геологорозвідувальні роботи у 119876,15 гривень.

07.08.08 року на підставі зазначеного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004931312/0/28346/10/15-16-23/3 яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 21.12.2000р. за затримку на 66 календарних днів граничного строку сплати узгодженої сум податкового зобов’язання збору за геологорозвідувальні роботи в 2,10 гривень, позивачу визначено суму штрафу у 0,42 гривень (а.с. 5).

07.08.08 року на підставі зазначеного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004921312/0/28347/10/15-16-23/3 яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 21.12.2000р. за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої сум податкового зобов’язання збору за геологорозвідувальні роботи в 324076,42 гривень, позивачу визначено суму штрафу у 162038,23 гривень (а.с. 6).

28.01.08 року позивач ДП надав до СДПІ по роботі з ВПП розрахунок № 14402 збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету за 4 квартал 2007 року згідно до якого визначив загальну суму у 443954,65 гривень (а.с. 7-8).

Таким чином сплаті за 4 квартал 2007 року підлягає сума 443954,65 гривень.

Як встановлено у судовому засіданні, та не заперечується сторонами, позивач узгоджене податкове зобов’язання збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2007 року платіжними дорученнями призначенням платежу за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2007 року» сплатив у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 9-12), але згідно акту перевірки зазначені суми не були зараховані на погашення відповідачем цього податкового зобов’язання, оскільки, як вбачається таблиці № 1, що міститься в акті перевірки 24.07.08 року № 668/15-16-23/3-33161769, відповідачем в рахунок погашення податкового розрахунку за 4 квартал 2007 року були зараховані суми, але ніяк не що були визначені в платіжних дорученнях з конкретним призначенням платежів за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2008 року.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами відповідачем здійснювався перерозподіл платежів, що робилися позивачем з призначенням платежу, про що свідчить акт перевірки (а.с. 3-4).

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Суд не приймає доводи відповідача викладені в запереченнях з огляду на наступне.

Відповідно до роз’яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом ДПА України 13.11.2000 року № 540 кошти, що надійшли на сплату зобов’язань з податку, збору (обов’язкового платежу) спрямовуються на погашення податкових зобов’язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати. Така черговість погашення незалежно волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов’язань, так податкових зобов’язань, розрахованих контролюючим органом.

Суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що викладені положення надають право органам державної податкової служби спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення зобов’язань, не податковим боргом, на погашення податкового боргу.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж єдиною формою сплати податкових зобов’язань погашення податкового боргу. Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України 20.05.1999 року № 679-ХІУ „Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок форми платежів. Пукнтом 1.7 про безготівкові розрахунки в в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві України 21.01.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної реквізит „призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. наведено випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченими у день банківською установою платіжного документа зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Суд вважає, що у даному випадку не підлягає застосуванню Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідно податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, не податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який спеціальним законом з податків питань оподаткування встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків зборів (обов’язкових платежів), нарахування сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7. ст. 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, не вказані в призначенні платежу час перерахування платником податків коштів до бюджету, неправомірним.

З аналізу норм Закону, встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень вичерпним не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань, встановленого п.7.7 ст. 7 Закону .

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень 07.08.08 року № 00004921312/0/28346/10/15-16-23/3 на суму 0,42 гривень, № 00004921312/0/28347/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень, - підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень 07.08.08 року № 00004921312/0/28346/10/15-16-23/3 на суму 0,42 гривень, № 00004921312/0/28347/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень, - задовольнити.

Визнати недійсним податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку 07.08.08 року № 00004921312/0/28346/10/15-16-23/3 на суму 0,42 гривень, № 00004921312/0/28347/10/15-16-23/3 на суму 162038,23 гривень.

Постанову ухвалено у нарадчій та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 липня 2009 року.

Повний текст постанови складений 15 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Христофоров А.Б.