ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.
Суддя-доповідач:Франовська К.С.
УХВАЛА
іменем України
"17" серпня 2015 р. Справа № 806/864/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Франовської К.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
при секретарі Шведюк М.М. ,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" червня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, треті особи- ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про скасування в частині рішення ,зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом, в якому просив скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 105 від 16.04.2014 року в частині надання дозволу на постійну реєстрацію ОСОБА_6 та її сину ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області скасувати реєстрацію ОСОБА_6 разом з сином в квартирі АДРЕСА_1.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у позові ОСОБА_3 відмовлено.
Постанову оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що поза увагою суду залишилось те, що він має ордер на спірне приміщення, постійну реєстрацію, а тому відповідач не мав права приймати рішення про надання третім особам дозволу на постійну реєстрацію. Позивач також вказує на порушення судом норм як матеріального, так і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі та їх представників, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
За визначенням , гуртожитки- це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки (ст.ст.127-131 ЖК України та п. 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208).
Відомчий житловий фонд - це жилі будинки, що перебувають у віданні міністерств, державних комітетів і відомств; складова частина державного житлового фонду країни.
Гуртожиток по АДРЕСА_1 належав державному підприємству "Житомирський державний хлібокомбінат".
Згідно з наказом про створення акціонерного товариства "Житомирхліб" (про перетворення з державного) від 22.07.1998 р. № 165-ВАТ регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області відкритому акціонерному товариству "Житомирхліб" передано, зокрема, приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08 лютого 2007 року ОСОБА_3, як робітнику ВАТ "Житомирхліб" , видано ордер №280 на право заняття кімнати АДРЕСА_1
На підставі ордера позивач ОСОБА_3 , що до отримання ордеру був зареєстрований в цьому ж гуртожитку в кімнаті №306, зареєструвався в кімнаті №616 (а.с.7).
Суд також встановив, що 03 грудня 2003 року ВАТ "Житомирхліб" видано ордер №230 на право заняття ліжка-місця в кімнаті АДРЕСА_1 в Житомирі працівниці підприємства ОСОБА_6. (а.с.40). На підставі ордера ОСОБА_6 зареєструвалась у вказаному жилому приміщенні і проживає у ньому до даного часу. В цьому ж жилому приміщенні ОСОБА_6 народила сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.(а.с.12)
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 29.05.2008 року АДРЕСА_1 надано статус житлового будинку (а.с. 77).
Постановою господарського суду Житомирської області від 24.10.2008 ВАТ "Житомирхліб" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад народних депутатів.
Відповідно до рішення п'ятої сесії шостого скликання Житомирської міської ради від 14.07.2011 року №155 вирішено прийняти в комунальну власність міста житловий будинок АДРЕСА_1 разом з інженерними мережами. Приймання-передачу житлового будинку "АДРЕСА_1 на баланс КВЖРЕП №12 і зовнішніх інженерних мереж на баланс відповідних комунальних підприємств здійснити згідно з вимогами чинного законодавства (а.с. 78).
Оскільки фактичного прийняття Житомирською міською радою гуртожитку не відбулося, рішенням Господарського суду Житомирської області від 25 вересня 2012 року (справа № 20/5007/1024/12) зобов'язано Житомирську міську раду вчинити дії щодо фактичного прийняття житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Житомирі разом з інженерними мережами до комунальної власності територіальної громади м. Житомира та підписати акт приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Житомирі разом із інженерними мережами з відкритим акціонерним товариством "Житомирхліб".
Мешканці гуртожитку, відповідно до чинного законодавства мали тимчасову реєстрацію ( прописку), яка періодично продовжувалась. Із прийняттям рішення про надання гуртожитку статусу житлового будинку , реєстрація мешканців, в тому числі і ОСОБА_6, не здійснювалась(а.с.75-76).
Як встановлено з матеріалів справи, в 2014 році ОСОБА_6 та інші мешканці будинку АДРЕСА_1 , звернулись до виконкому Житомирської міськради із заявами про надання дозволу на постійну реєстрацію.
Виконавчий комітет Житомирської міської ради рішенням від 16.04.2014 року №105 вирішив надати дозвіл на постійну реєстрацію, в тому числі і ОСОБА_6 разом із дитиною, на жилу площу 13,6 м2, за адресою АДРЕСА_2. (а.с.79).
На підставі прийнятого міськвиконкомом рішення, Управлінням Державної міграційної служби України у Житомирській області здійснено реєстрацію ОСОБА_6 разом з сином в квартирі АДРЕСА_1(а.с.32-33)
Вважаючи, що в результаті постійної реєстрації ОСОБА_6 його житлові права порушені, позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з даним позовом.
Відмовляючи у позові ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, приймаючи рішення про надання дозволу на реєстрацію, а Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, здійснюючи реєстрацію, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства і з ним погоджується колегія суддів апеляційного адміністративного суду, приймаючи до уваги таке.
Відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" фізична особа зобов'язана зареєструвати своє місце проживання.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України "Про місцеве самоврядування".
Статтею 3 цього Закону передбачені повноваження органів місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані державою повноваження щодо обліку житлового фонду та здійснення контролю за його використанням.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Отже, оскільки будинок АДРЕСА_1 в Житомирі належить до комунальної власності територіальної громади м. Житомира, виконком міської ради, приймаючи рішення від 16.04.2014 року №105 " Про реєстрацію фізичних осіб за місцем проживання", яким надав дозвіл на постійну реєстрацію ОСОБА_6 з дитиною на жилу площу 13,6 м кв. в квартирі АДРЕСА_3 в Житомирі, діяв правомірно, в межах наданих законом повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Реєстрація місця проживання чи перебування фізичних осіб в Україні регулюється Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", та наказом МВС України від 22.11.2012 № 1077 "Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів".
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Відповідно до підпункту 20 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України № 405 від 6 квітня 2011 року, Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.
Згідно 1.3 Наказу МВС України № 1077 від 22.11.2012 року Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів.
Суд встановив, що третя особа ОСОБА_6, звертаючись із заявою про реєстрацію, подала всі необхідні для цього документи, що визначені п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.
Таким чином, відповідач, Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, здійснюючи реєстраційні дії, діяв в межах наданих повноважень, та у спосіб, передбачений Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та Наказу Міністерства внутрішніх справ від 22.11.2012 № 1077 "Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів".
Колегія суддів звертає увагу на те, що в процесі розгляду справи суду не було надано доказів на підтвердження того, що ордер, виданий ОСОБА_6 був визнаний недійсним у встановленому статтею 59 Житлового Кодексу Української РСР порядку.
Доводи ОСОБА_3 про протиправність дій відповідачів внаслідок відсутності його згоди на постійну реєстрацію ОСОБА_6 у вказаному жилому приміщенні, безпідставні, оскільки , як встановив суд, він не відноситься до переліку осіб, згода яких необхідна для реєстрації.
Колегія суддів також зазначає, що наявність спору щодо користування жилим приміщенням, в якому проживає третя особа ОСОБА_6, та в яке вона вселилась на законних підставах, оскільки судовими рішеннями не встановлено інше, не може бути відмовою в її реєстрації за місцем проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність порушеного права.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено обґрунтовано.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі на виконання зазначених вимог довели відповідність своїх дій положенням закону та обставинам справи.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" червня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.С. Франовська
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
Повний текст cудового рішення виготовлено "20" серпня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_6
3- відповідачу/відповідачам: Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014 Управління державної міграційної служби України в Житомирській області вул.Пушкінська,44,м.Житомир,10014
4-третій особі: ОСОБА_6 - АДРЕСА_4,10000,
ОСОБА_5 - АДРЕСА_5,10000,
Судове рішення № 48843569, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/864/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: