Ухвала суду № 48843015, 19.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2015 рокусправа № 804/6728/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар Фірсік Д.Ю.

за участі представника позивача Гавриленко Ю.Ю.

представника відповідача Синявського І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 р. в справі № 804/5689/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ейс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ейс ЛТД» (далі - ТОВ «Фірма Ейс ЛТД») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000572204 від 04.02.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 423410 грн., в тому числі за основним платежем - 338728 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 84682 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкової перевірки є хибними, такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що підприємством до перевірки не надано документального підтвердження отримання товарів від ТОВ «Строй-ресурс», ТОВ «Будівельні ресурси», ТОВ «Меркурій», ТОВ «Пром Білдінг» по якості та кількості при відвантаженні, не надано письмове пояснення щодо доказів на підтвердження транспортування товару у зазначеній кількості, яким чином відбувалась поставка товару, як товар переміщувався, чи був він оприбуткований на підприємстві, використаний у господарській діяльності, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, не надано сертифікати якості, відсутня інформація про виробника продукції та її походження. Наявні у позивача документи лише фіксують господарські операції та не є первинними в розумінні податкового законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суді від 19.08.2015 р. здійснена заміна первісного відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області належним - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ейс ЛТД» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.03.1993 р., ідентифікаційний код 19431932, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками документальної позапланової перевірки позивача відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000572204 від 04.02.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 423410 грн., в тому числі за основним платежем - 338728 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 84682 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Строй-Ресурс» згідно з договором № 104 від 30.03.2012 р., ТОВ «Будівельній ресурси 2013» за договором № 78 від 30.10.2013 р., ТОВ «Меркурій СК» за договором № 51 від 18.06.2013 р. та договору № 43 від 03.05.2013 р., ТОВ «Пром Білдінг» згідно з договором № 86 від 01.12.2012 р.

На виконання умов договорів вказаними контрагентами позивачу у 2012 р. та 2013 р. виписано податкові та видаткові накладні, розрахунки за договором проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями, господарські операції відображено позивачем у бухгалтерському обліку.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за 2012 р., 2013 р.

Всього позивачем придбано товару на суму 1710374,88 грн., у тому числі податок на додану вартість - 285062,28 грн.

В подальшому позивачем отриманий від вказаних контрагентів товар реалізований на користь третіх осіб, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме договорами, видатковими накладними, податковими накладними, специфікаціями.

Судом першої інстанції досліджено докази, що підтверджують транспортування товару від постачальників до позивача, та докази прийняття вказаного товару, якими є картки рахунку № 281 за квітень 2012 р., грудень 2012 р., березень 2013 р., листопад 2013 р., грудень 2013 р.; накази на призначення на посади водія-експедитора, комірника, які отримували товар та здійснювали складський облік, оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 за грудень 2012 р. - грудень 2013 р. на підтвердження знаходження на балансі підприємства транспортних засобів; договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 18.12.2012 р. № 29712; акти здачі-приймання товару, товарно-транспортній накладні, акти приймання-передачі товару на склад.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, проте не мотивований висновок про безпідставність віднесення сум, отриманих від покупців, до безповоротної фінансової допомоги.

Колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення позову, при цьому виходить з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фірма Ейс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2010 р. по 31.01.2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Універсал-Траст ЛТД», ТОВ «Промкор», ТОВ «Нові технології Дон», ТОВ «Інтер-Корпорейшн», ТОВ «Сіріус Опт», ТОВ «Днепртехноком», ТОВ «Строй-Ресурс», ТОВ «Будівельні ресурси», ТОВ «Меркурій СК», ТОВ «Пром Білдінг», за результатами якої складено акт № 8759/22-04/19431932, за висновками якого встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. ст. 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України; п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України в частині не включення до складу доходу суми матеріальної допомоги за 2013 р. в сумі 1840415,39 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 359816 грн., в тому числі за 2012 р. - 106440 грн. (506859 грн. х 21%), за 2013 р. - 253376 грн. (1333557 грн. х 19%).

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.11.2014 р. № 0008681510, яке оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.01.2015 р. № 373/10/04-36-10-08-09 в задоволенні скарги відмовлено, проте встановлено помилка при розрахунку суми заниження податку на прибуток, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення скасоване в розмірі 26360 грн., з яких основний платіж - 21088 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5275 грн.

На підставі рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.01.2015 р. № 373/10/04-36-10-08-09 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000572204 від 04.02.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 423410 грн., в тому числі за основним платежем - 338728 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 84682 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток є висновок контролюючого органу про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Строй-Ресурс», ТОВ «Будівельні Ресурси 2013», ТОВ «Меркурій СК», ТОВ «Пром Білдінг», у зв'язку з чим сума коштів, отримана від контрагентів за 2012-2014 роки в розмірі 1840415,39 грн. є безповоротною фінансовою допомогою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Фірма «Ейс ЛТД» у 2012-2013 роках здійснювалось придбання товару у ТОВ «Строй-Ресурс» за договором № 104 від 30.03.2012 р., ТОВ «Будівельні ресурси 2013» за договором № 78 від 30.10.2013 р., ТОВ «Меркурій СК» за договором № 51 від 18.06.2013 р. та договором № 43 від 03.05.2013 р., ТОВ «Пром Білдінг» за договором № 86 від 01.12.2012 р.

Фактичне здійснення господарських операцій за вказаними договорами та придбання позивачем товару (технологічного обладнання) підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами.

Транспортування товару підтверджено наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними на перевезення вантажу власним транспортним засобом позивача - автомобілем Ford Transit Connеct, реєстраційний номер АЕ4553 АР, а також договором про надання транспортно-експедиторських послуг від 18.12.2012 р. № 29712 з ТОВ «Нова пошта», актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), дорученням на доставку-приймання товару. Зберігання товару позивачем здійснювалось в орендованому відповідно до договору оренди від 01.01.2012 р. № ДГ-0000002 з ПП «Екона» складському приміщенні.

Розрахунки між сторонами договору проведені у безготівковій формі.

Оприбуткування придбаного у ТОВ «Строй-Ресурс», ТОВ «Будівельні ресурси 2013», ТОВ «Меркурій СК», ТОВ «Пром Білдінг» товару підтверджено даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдовими відомостями, картками бухгалтерських рахунків).

Фінансово-господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами відображено у податковій звітності позивача за 2012-2013 роки, сплачені продавцям кошти віднесені позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Придбаний товар позивачем використаний в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а саме проданий ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», ДП «НАЕК «Енергоатом», ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ПАТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Ладижанська теплова електрична станція», ДП «Підприємство Дніпропетровської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№89)», ПАТ «Донецьккокс», ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «НВО «Ю Бі Сі-Промо», ПАТ «Мотор Січ» в особі в відокремленого підрозділу «Сніжнянський машинобудівний завод», ПрАТ «Дружба народів Нова», ДП «Пріднепровська залізниця», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в особі відокремленого підрозділу ДТЕК Криворізька ТЕС, ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект», ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ДП «Львівський БТЗ», ТОВ фірма «Взаємна довіра».

Фактичне виконання господарських операцій з продажу раніше придбаного товару підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами.

Кошти, отримані позивачем від продажу товару контрагентам-покупцям, відображені позивачем у складі доходів декларацій з податку на прибуток за спірні податкові періоди.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування витрат позивачем по господарським операціям з контрагентами-продавцями підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати пов'язані з провадженням господарської діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому колегія суддів приходить до висновку, що такі витрати повинні враховуватися при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток у спірному періоді.

Статтею 134 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п. п. 135.1. та 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До інших доходів платника податків відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 цього кодексу включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як встановлено пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

За висновками акту перевірки ТОВ «Фірма «Ейс ЛТД» не отримувало та не реалізовувало товари від ТОВ «Строй-Ресурс», ТОВ «Будівельні ресурси 2013», ТОВ «Меркурій СК», ТОВ «Пром Білдінг», тобто кошти, які надійшли від контрагентів-покупців, не є оплатою за проданий товар.

Такі кошти, на думку контролюючого органу, є безпоротною фінансовою допомогою, яка повинна бути віднесена до складу доходу за 2012-2013 роки.

Дані висновки зроблені у зв'язку з відсутністю реального характеру господарських відносин позивача з ТОВ «Строй-Ресурс», ТОВ «Будівельні ресурси 2013», ТОВ «Меркурій СК», ТОВ «Пром Білдінг».

Суд апеляційної інстанції вважає хибними такі висновки податкового органу, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, фактичне здійснення позивачем господарських операцій за договорами з ТОВ «Строй-Ресурс», ТОВ «Будівельні ресурси 2013», ТОВ «Меркурій СК», ТОВ «Пром Білдінг», отримання кінцевими споживачами товару підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товару не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Також приведені вище обставини спростовують висновок акту перевірки про необхідність віднесення отриманих позивачем коштів до безповоротної фінансової допомоги. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що за жодної умови отримані позивачем кошти не можуть бути розцінені як безповоротна фінансова допомога відповідно до приписів 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 р. в справі № 804/5689/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 р. в справі № 804/5689/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ейс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі

Повний текст ухвали складений 20.08.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко