Ухвала суду № 48842995, 19.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Юрков Е.О.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2015 рокусправа № 804/5963/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Фірсік Д.Ю., за участю представника позивача - Золотухіна Р.М., представників відповідача - Макушенцевої А.В., Лябоженко Ю.В., розглянувши у відкритому судового засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 р. у справі №804/5963/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправною податкової консультації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач, ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкову консультацію від 04.11.2014 р. № 1992/10/28-01-48-01.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було надано позивачу індивідуальну письмову податкову консультацію від 04.11.2014р. № 1992/10/28-01-48-01 зміст якої суперечить нормам діючого законодавства та змісту податку на додану вартість, а тому податкова консультація підлягає визнанню її протиправною та скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано недійсною надану Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів індивідуальну письмову податкову консультацію у формі листа від 04.11.2014р. № 1992/10/28-01-48-01 надану Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпрообленерго" на лист від 06 жовтня 2014 року № 19827/1001.

В іншій частині позовних вимог відмолено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оспорювана податкова консультація була надана у відповідності до положень статті 52 Податкового кодексу України з урахуванням інформації, що міститься в Єдиній базі податкових знань та ст.26 «Обов'язки та відповідальність споживачів енергії» Закону України «Про електроенергетику».

Оскільки двократна вартість електроенергії, що сплачується споживачами у зв'язку з перевищенням договірної величини споживання або договірної величини потужності електроенергії, є підвищеною платою за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості електроенергії, а тому відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України включається до договірної (контрактної) вартості електроенергії і, відповідно, до бази оподаткування ПДВ.

В свою чергу ст.26 Закону України «Про електроенергетику» не визначено, що суми, які підлягають сплаті за перевищення договірних величин є штрафною санкцією.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" листом від 06.10.2014р. вих. №19827/1001 звернулось до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів з проханням надати податкову консультацію з наступних питань:

1. Зважаючи на той факт, що структура платежу двократної вартості перевищення договірних величин споживання електроенергії складається з двох частин - одна, яка відповідає оплаті за електричну енергію, як за товарну продукцію, та другої частини, яка є штрафною санкцією (неустойкою), чи повинно ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" нараховувати ПДВ на ту частину платежу, що є штрафною санкцією (неустойкою)?

2. Зважаючи на той факт, що платіж за перевищення договірних величин потужності є штрафною санкцією (неустойкою), чи повинно ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" нараховувати ПДВ на суму такого платежу?

Відповідач листом від 04.11.2014р. №1992/10/28-01-48-01 "Про надання роз'яснення" було надано індивідуальну податкову консультацію наступного змісту: оскільки двократна вартість електроенергії, що сплачується споживачами у зв'язку з перевищенням договірної величини споживання або договірної величини потужності електроенергії, є підвищеною платою за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості електроенергії, а тому згідно з абз.2 п.188.1 ст.188 ПКУ включається до договірної (контрактної) вартості електроенергії і, відповідно, до бази оподаткування ПДВ".

Статтею 52 Податкового кодексу України визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Консультації надаються контролюючими органами.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Статтею 53 Податкового кодексу України визначено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (надалі - НКРЕ) від 31.07.1996 р. №23 (надалі - Правила користування електроенергією), договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно п.3.6.1. Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996р. №15/1, тарифи на постачання підлягають регулюванню і затверджуються НКРЕ.

Відповідно до п.4.6 Положення про НКРЕ, затвердженого указом Президента України від 23.11.2011р. №1059/2011, НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання.

Отже, ціна електричної енергії є регульованим тарифом, що встановлюється та затверджується лише НКРЕ, та не може бути змінена умовами договорів.

Згідно предмету типового договору про постачання електричної енергії, який затверджено Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.10.1996 р., постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику вартість (купленої) електричної енергії.

Відповідно до ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою (ст.189 Господарського кодексу України) господарського договору, яка не може бути змінена в односторонньому порядку.

Оскільки постачальник за типовим договором постачання електричної енергії продає електричну енергію (товар) за визначеними регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу, то саме цей тариф і є договірною (контрактною) вартістю електроенергії, яку споживач має сплатити за спожиту електричну енергію.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч. 1 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.2.2. розділу 4. "Відповідальність сторін" типового договору постачання електричної енергії (Додаток 3 Правил користування електроенергією) за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Дана умова типового договору постачання електричної енергії кореспондується з ч.6 та ч.7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Так, відповідно ч.6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Таким чином, підпунктом 4.2.2 типового договору про постачання електричної енергії та чч.6, 7 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" встановлені правові наслідки, які настають лише при перевищенні споживачем договірної величини споживання та договірної величини потужності, тобто при порушенні споживачем зобов'язань, встановлених договором.

Отже, умовами типового договору про постачання електричної енергії та зазначеного закону встановлені правові наслідки - відповідальність сторін в розмірі двократної вартості електричної енергії: в разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та в разі перевищення договірних величин потужності електричної енергії, що в розумінні наведених норм доцільно вважати штрафними санкціями.

Враховуючи зміст зазначених норм, ототожнення відповідачем договірної ціни поставленої електричної енергії та фактично застосованих штрафних санкцій за порушення умов типового договору про постачання електричної енергії в частині об'єму понад договірну величину електричної енергії за розрахунковий період та в частині потужності електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період є необгрутновамими.

Щодо структури платежу двократної вартості в разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, НКРЕ в своїх роз'ясненнях від 21.03.2007 р. №1773/11/17-07 та від 24.01.2008 р. № 457/11/17-08 зазначило, що: " одна частина двократної вартості обсягу перевищення договірних величин споживання електричної енергії є платою за товар (електричну енергію) і, відповідно, оподатковується згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" за ставкою 20 %. Тобто, база оподаткування для податку на додану вартість з операції продажу електроенергії має визначатись виходячи з вартості обсягу спожитої електричної енергії, в тому числі, понад договірні величини (відпущеного товару), та роздрібного тарифу (ціни), розрахованого згідно з нормативними документами НКРЕ".

З наведеного роз'яснення вбчається, що отримана постачальником за спожиту електроенергію у межах встановленого НКРЕ тарифу є компенсацією вартості товару і включається до бази оподаткування ПДВ, а кошти, отримані від споживачів за перевищення обсягів споживання є штрафними санкціями і до бази оподаткування ПДВ не включаються.

Аналогічна позиція була викладена податковим органом в Узагальнюючому податковому роз'ясненні, затвердженому наказом ДПА України від 11.12.2007 р. №696, а саме: «у разі, коли споживач зобов'язаний відповідно до частини п'ятої ст. 26 Закону сплатити суми за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії, то структура такого платежу містить одну частину, яка відповідає оплаті за товар, та другу частину, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії».

Таким чином, двократний платіж за перевищення договірної величини споживання складається з двох частин, одна - сплата за електроенергію, що спожита зверх договірної величини, та друга - штрафна санкція за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

В разі перевищення договірної величини потужності, двократна вартість електричної енергії не включає плату за товар (електричну енергію), ця сума є штрафною санкцією за перевищення навантаження енергетичної системи.

Це обґрунтовано тим, що поняття "електрична енергія" та "електрична потужність" не є тотожнім поняттями за своєю суттю та відображають різні фізичні величини.

Так, якщо електрична енергія є товаром та об'єктом купівлі-продажу на ринку електричної енергії, яку споживачі купують у постачальників електричної енергії задля отримання з неї корисних властивостей, що відповідає змісту п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ, то електрична потужність не є товаром та об'єктом купівлі-продажу, корисні властивості споживачами з неї не отримуються.

Встановлення граничних величин електричної потужності для зазначених вище категорій споживачів розроблено з метою контролю балансу потужності в ранкові та вечірні максимуми Об'єднаної енергетичної системи України задля забезпечення сталої роботи всієї енергосистеми України.

Відповідно до Постанови НКРЕ від 11.06.1999 р. №784 "Щодо плати за перевищення договірної величини потужності": "за перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та її договірною величиною. Отже, за кожен 1 кВт надмірного навантаження понад договірну величину потужності споживачу встановлена плата у вигляді неустойки. Як вбачається з наведеного, зазначена плата не є платою за спожиту електричну енергію".

За змістом ст.27 Закону України "Про електроенергетику" споживання електроенергії понад договірні величини є правопорушенням в електроенергетиці та відноситься до категорії штрафних санкцій. Враховуючи вищенаведене, плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є санкцією за порушення господарського зобов'язання.

Враховуючи наведені фізичні особливості електричної потужності, вся сума двократної вартості за перевищення договірної величини потужності є штрафною санкцією та не включає плату за спожиту електричну енергію.

Виходячи зі змісту п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Враховуючи наведені норми Податкового кодексу України суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що двократна вартість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в частині однієї вартості - сплаті за товар (електричну енергію) включається до податкової бази, а в частині другої вартості не підлягає включенню до податкової бази з податку на додану вартість, оскільки є штрафною санкцією.

В свою чергу двократна вартість за перевищення договірної потужності не підлягає включенню до податкової бази з податку на додану вартість, оскільки є штрафною санкцією.

З огляду на вищевикладене спростовуються доводи відповідача про те, що двократна вартість за перевищення договірної величини споживання або за перевищення договірної величини потужності електроенергії, є додатковою компенсацією вартості електроенергії та згідно з абз.2 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України включається до договірної (контрактної) вартості електроенергії і, відповідно, до бази оподаткування ПДВ.

Наведене свідчить про обґрунтованість позовних вимог, проте позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову консультацію від 04.11.2014р. № 1992/10/28-01-48-01, що не кореспондується з вимогами ст.53 Податкового кодексу України, згідно якої суд може визнати податкову консультацію лише недійсною, що є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, в частині визнання недійсною надану Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів індивідуальну письмову податкову консультацію у формі листа від 04.11.2014 р. № 1992/10/28-01-48-01, яка була надана Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпрообленерго" на звернення від 06 жовтня 2014 року №19827/1001.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 р. у справі №804/5963/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправною податкової консультації - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 серпня 2015 року, в повному обсязі ухвала складена 20 серпня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А. Олефіренко

В.А.Шальєва