Ухвала суду № 48842927, 17.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2015 рокусправа № 804/6629/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар: Фірсік Д.Ю.

за участі: представника позивача Пак П.В.

представника відповідача Дубова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 р. в справі № 804/6629/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офпродив» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офпродив» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування рішення № 18 від 29.04.2015 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість про скасування анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що протягом 12 послідовних календарних місяців (з квітня 2014 р. по березень 2015 р.) підприємством подавались до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість. У податковій декларації за березень 2015 р. позивачем задекларована сума податкового кредиту у розмірі 17183,00 грн. Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2013 р. по справі № 826/10997/13-а, яка набрала законної сили 06.02.2014 р., визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 6 від 21.11.2012 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Офпродив», яке фактично виконано 13.03.2015 р., тобто майже через рік з моменту набрання судовим рішенням законної сили. За вказаних обставин позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість саме на підставі підпункту «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасоване рішення № 18 від 29.04.2015 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Офпродив» від 14.09.2011 р., прийняте ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які полягають у неврахуванні судом першої інстанції наявності правових підстав для анулювання реєстрація позивача платником податку на додану вартість через відсутність у позивача протягом 12 послідовних податкових місяців постачання/придбання товарів. Вважає висновок суду про подання позивачем податкової декларації за березень 2015 р. із задекларованими показниками податкового кредиту в розмірі 17183 грн. хибним, оскільки податкова звітність була заповнена з порушенням п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим складено повідомлення від 25.04.2015 р. № 5915 про невизнання декларації як податкової звітності, а посилання суду першої інстанції на неприйняття податковим органом рішення про відмову у прийнятті податкової звітності не відповідає обставинам справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офпродив» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32914246, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська. Місцезнаходження позивача при реєстрації зазначено: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1. Позивач є платником податку на додану вартість з 14.09.2011 р., що підтверджується роздруківкою з бази даних платників податку на додану вартість (а.с. 229).

Рішенням ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 6 від 21.11.2012 р. анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Офпродив».

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2013 р. в справі № 826/10997/13-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2014 р., рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 6 від 21.11.2012 р. визнано протиправним та скасовано.

Фактично позивача поновлено у електронній базі даних «Реєстр платників податку на додану вартість» 13.03.2015 р.

Позивачем засобами поштового зв'язку подавались до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкові декларації з податку на додану вартість за квітень-червень 2014 р., які отримані податковим органом, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

З обставин справи вбачається, що подані позивачем за вказаний період податкові декларації з податку на додану вартість не визнані податковою звітністю.

З липня 2014 р. по березень 2015 р. позивач у зв'язку із зміною податкової адреси податкові декларації з податку на додану вартість подавались до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи, квитанціями № 2 про доставлення податкових декларацій до податкового органу у електронній формі.

Податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2014 р. - січень 2015 р. не визнані відповідачем податковою звітністю, оскільки інформація стосовно позивача як платника податку на додану вартість на час подання податкових декларацій відсутня у базі даних платників податку на додану вартість.

Податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2015 р. прийнята відповідачем.

Податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2015 р. відповідачем не визнана як податкова звітність, оскільки позивач листом від 29.04.2015 р. № 29/04-15 просив не вважати податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 р. податковою звітністю, а також у зв'язку з тим, що позивач у податковій декларації не зазначив повне найменування податкового органу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у податкових деклараціях з податку на додану вартість з квітня 2014 р. по лютий 2015 р. містилася інформація про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

У податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 р. позивачем задекларовано податковий кредит у розмірі 17 183,00 грн., податкові накладні та первинні документи стосовно господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит за березень 2015 р., наявні в матеріалах справи.

Рішенням ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 29.04.2015 р. № 18 анульовано реєстрацію позивача платником податку на додану вартість на підставі підпункту «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України через те, що позивачем з квітня 2014 р. по березень 2015 р. не подавались та подавались податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання (придбання) товарів.

Судом першої інстанції встановлені аналогічні обставини. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за березень 2015 р. є поданою позивачем до податкового органу, у декларації позивачем заявлено суму податкового кредиту, що свідчить про постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, тому у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців подана контролюючому органу декларація з податку на додану вартість, яка свідчить про постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

У відповідності до підпункту «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Як зазначено вище, у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 р. позивачем задекларовано постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а саме: податковий кредит у розмірі 17183,00 грн.

Дійсно, податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2015 р. не визнана контролюючим органом як податкова звітність та не прийнята податковим органом, про що складено повідомлення від 25.04.2015 р. № 5915.

Як зазначено вище, підставою для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість слугувало те, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто, законодавець пов'язує анулювання реєстрації особи платником податку на додану вартість саме з неподанням платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або поданням такої декларації (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, податкова звітність, яка подавалась позивачем з липня 2014 р. по січень 2015 р. не визнана відповідачем податковою звітністю, оскільки інформація стосовно позивача як платника податку на додану вартість на час подання податкових декларацій відсутня у базі даних платників податку на додану вартість.

Не зважаючи на те, що реєстрація позивача як платника податку на додану вартість поновлена з дати первинної реєстрації (14.09.2011 р.), фактичне позивача поновлено у електронній базі даних «Реєстр платників податку на додану вартість» 13.03.2015 р., відповідно, на час подання податкових декларацій за період з липня 2014 р. по січень 2015 р. контролюючий орган не вважав позивача особою, яка зареєстрована як платник цього податку.

Відтак, висновок відповідача про неподання позивачем як особою, зареєстрованою як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подання такої декларації (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, є необґрунтованим.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони не спростовують встановлені судами фактичні обставини, та не доводять неправомірність дій та рішень податкового органу з анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 р. в справі № 804/6629/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 р. в справі № 804/6629/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офпродив» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 18.08.2015 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко