Постанова № 48842630, 18.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 серпня 2015 року № 826/11966/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 29 травня 2015 року № 0030111506 та №0030121506.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11966/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14 липня 2015 року.

У судовому засіданні 14 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на статтей 75, 76 та 86 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати авансового внеску з податку на прибуток за січень - серпень 2013 року платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" (код ЄДРПОУ 35534949), за результатом якої складено акт перевірки від 18 травня 2015 року № 255/56-59-15-06-94.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток протягом строків визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідальність за, що передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 18 травня 2015 року № 255/56-59-15-06-94 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення рішення від 29 травня 2015 року № 0030111506 та №0030121506.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 травня 2015 року № 0030111506 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10% у сумі 84 186,65 грн. авансовий внесок з податку на прибуток приватних підприємств за затримку 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 841 866,46 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 травня 2015 року № 0030121506 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20% у сумі 160 064,02 грн. авансовий внесок з податку на прибуток приватних підприємств за затримку більше 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 800 320,11 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бершка Україна» штрафні санкції, оскільки останнім дотримано строки сплати авансового внеску податку на прибуток за перевіряємий період.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях співпадають з висновками акту перевірки від від 18 травня 2015 року № 255/56-59-15-06-94.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 розділу II та пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи із системного аналізу норм чинного Податкового кодексу України, обов'язок та відповідальність за своєчасну сплату податкових платежів покладено виключно на платника податків. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Отже, термін сплати авансового внеску становить 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, тобто протягом 20 днів з моменту закінчення місяця, що дозволяє сплачувати авансовий внесок до 20 числа, кожного місяця, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Матеріали справи містять копії платіжних доручень, які свідчать про своєчасність сплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток, зокрема: за лютий 2013 року в загальній сумі 800 320,89 грн. №481 від 18.02.2013 року; за березень 2013 року в загальній сумі 961 907,00 грн. №684 від 15.03.2013 року; за серпень 2013 року в загальній сумі 961 907,00 грн. №2297 від 15.08.2013 року; за липень 2013 року в загальній сумі 961 907,00 грн. №1848 від 15.07.2013 року; за червень 2013 року в загальній сумі 961 907,00 грн. №1591 від 13.06.2013 року; за травень 2013 року в загальній сумі 961 907,00 грн. №1355 від 15.05.2013 року; за квітень 2013 року в загальній сумі 961 907,00 грн. №1075 від 15.04.2013 року.

Відтак, з наведеного вбачається, що позивач сплатив авансовий внесок у строки, встановлені податковим законодавством.

При цьому, як встановлено під час проведення перевірки та у судовому засіданні не спростовано представниками сторін, при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за січень - серпень 2013 року, позивачем помилково зазначено невірний код ЄДРПОУ, а саме: замість коду позивача, зазначено код ЄДРПОУ ТОВ «Пул енд Беа Україна».

Як пояснено позивачем, така помилка виникла у зв'язку із тим, що позивач та «Пул енд Беа Україна» належать до групи компаній Inditex та є пов'язаними особами в розумінні податкового законодавства (мають одного власника) і, відповідно, обслуговуються одним і тим самим бухгалтером.

Судом враховано, що платіж було проведено позивачем із визначенням реквізиту призначення платежу " Авансові внески з податку на прибуток за відповідні місяці", який було введено в дію згідно наказу Міністерства фінансів України від 17 січня 2013 року № 19 щодо змін до Класифікації доходів бюджету.

Відповідно до розділу 1 "Загальні положення" наказу Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122 "Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок" єдиний казначейський рахунок - основний рахунок держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Аналіз наведених вище статей свідчить, що зарахування та акумулювання податку на прибуток здійснюється на єдиному казначейському рахунку державного бюджету.

Згідно частини 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до частини 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету. Податки і збори (обов'язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

В даному випадку ініціювання позивачем сплати необхідної суми грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток до державного бюджету було здійснено у встановлені строки. Визначення у платіжному дорученні невірного коду ЄДРПОУ, не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений строк та виникнення податкового боргу, а також, як наслідок, для застосування фінансових санкцій і пені.

При цьому, як свідчать матеріали справи, самостійно виявивши помилку у платіжних дорученнях, позивач звернувся до відповідача із відповідними листами від 20 березня 2013 року та 27 березня 2013 року (копії листів містяться в матеріалах справи) у яких повідомив відповідача про помилку у графі «Призначення платежу» платіжних доручень № 481 від 18.02.2013 р. та №684 від 15.03.2013 р. та просив Відповідача вважати дану оплату як зроблену із призначенням платежу від імені Клієнта - ТОВ «Бершка Україна».

Позивач зазначає, що відповіді на таке звернення не отримав, в свою чергу, що відповідачем не спростовано.

Суд звертає увагу, що податок на прибуток підприємств, як і авансовий внесок з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, тобто має єдиного одержувача - Державний бюджет України. Оскільки платник податку своєчасно й у встановленому розмірі сплатив суму грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток за лютий - грудень 2013 року до державного бюджет, на думку суду, у податкового органу були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання.

Враховуючи, що позивачем сплачений авансовий внесок з податку на прибуток за січень - серпень 2013 року та зарахований на єдиний казначейський рахунок до державного бюджету у встановлений Податковим кодексом України термін сплати, а про допущену помилку повідомлено позивачем контролюючий орган, висновки акту про порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18. статті 49, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України на думку суду є необґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві від 29 травня 2015 року № 0030111506 та №0030121506.

3. Судові витрати в сумі 448,50 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Бершка Україна" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник