Ухвала суду № 48837084, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Київ К/800/42151/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Васильченко Н.В., Донець О.Є.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девелопмент» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девелопмент»

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору :

1. Прокуратура м. Києва

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна будівельна компанія»

3. ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

4.04.2014р. до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі Інспекція) звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девелопмент». Свої вимоги позивач мотивував тим, що Товариство є власником об'єкту незавершеного будівництва - житлово-громадського комплексу віднесеного до ІІІ категорії складності, будівництво якого проводилось на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією 21.03.2013р. У квітні 2014р. позивач дізнався, що наказом Інспекції від 21.06.2013р. скасовано реєстрацію про початок будівельних робіт. Вважаючи дії Інспекції протиправними та безпідставними Товариство просило задовольнити позов та скасувати наказ.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство є власником об'єкту незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, віднесеного до ІІІ категорії складності, будівництво якого здійснювалось на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією 21.03.2013р.

Наказом Інспекції від 21.06.2013р. скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт. Підставою для скасування декларації відповідачем зазначено, що замовником будівництва подано недостовірні данні щодо наявності у забудовника права використовувати земельну ділянку на якій здійснюється будівництво.

З тексту декларації вбачається, що замовником будівництва у відповідному розділі декларації зазначено, що будівництво здійснюється на земельній ділянці, переданої для цієї мети в користування договорами оренди від 17.01.2006р. та від 27.12.2006р.

Частиною другої статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон N3038-VI) обумовлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Здійснивши аналіз наданих відповідачем доказів суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про доведеність твердження Інспекції про внесення замовником будівництва недостовірних даних щодо наявності документів, що надають право використовувати земельну ділянку для будівництва. При цьому судами враховано, що на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт договори оренди земельних ділянок, про які їдеться у тексті декларації, було визнано недійсними судовими рішеннями.

Відтак, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування наказу і доводи касаційної скарги правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201,223,224,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Девелопмент» залишити без задоволення, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

Н.В. Васильченко

О.Є. Донець