Постанова № 48832728, 18.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 року Справа № 904/3334/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників:

від товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна": ОСОБА_1- представник, довіреність №б/н від 04.11.14р.; ОСОБА_2- директор, наказ №б/н від 20.04.2010р.,

від товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна": ОСОБА_3- представник, довіреність №б/н від 10.12.2014р.,

від дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" державного зовнішньо-торговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекcпорт": не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином,

від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. у справі №904/3334/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекcпорт", м.Київ

про стягнення 91 209грн.21 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю " Авто-Трейд Україна ", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м.Харків

про стягнення збитків та неустойки у сумі 103 646грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. у справі №904/3334/14 (головуючий суддя Мартинюк С.В., судді Золотарьова Я.С., Соловйова А.Є.) первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Авто-Трейд Україна" задоволено частково, з ТОВ"Холлеман Україна" на користь ТОВ"Авто-Трейд Україна" стягнуто грошові кошти в сумі 79156грн. за сплачені, але не надані за договором транспортного експедирування №200214/1 від 20.02.2014р. послуги, в решті в первісному позові відмовлено, в задоволенні зустрічного позову ТОВ"Холлеман Україна" про стягнення з ТОВ"Авто-Трйд Україна" неустойки в сумі 98646грн. та збитків в сумі 5000грн. відмовлено;

- приймаючи рішення в частині задоволення первісного позову, господарський суд виходив з того, що вантаж, заявлений до перевезення ТОВ"Авто-Трейд Україна" є великогабаритним в розумінні п.2.2.5 Правил дорожнього руху і необхідною умовою для здійснення його перевезення є наявність дозволу Державтоінспекції, а також з того, що ТОВ"Холлеман Україна" не надані докази звернення до Державтоінспекції для отримання цього дозволу або відмови у його видачі;

- відмовляючи в задоволенні решти первісних позовних вимог, господарський суд зазначав, що відповідальність сторін у вигляді сплати пені вказаним вище договором не передбачена, а повернення грошових коштів, отриманих ТОВ"Холлеман Україна", як попередня оплата не є грошовим зобовязанням, у звязку чим, підстави для стягнення з нього трьох процентів річних та втрат від інфляції, нарахованих на цю попередню оплату, відсутні;

- при відмові в задоволенні зустрічного позову господарський суд послався на те, що ТОВ"Холлеман Україна" не міг забезпечити законне та безпечне транспортування вантажу внаслідок ненадання доказів отримання дозволу Державтоінспекції, а тому відмова ТОВ"Авто-Трейд Україна" від договору є обґрунтованою і простій транспорту відбувся не з його вини;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Холлеман Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати в повному обсязі, прийняти нове рішення, відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов;

- у поданій скарзі йдеться про те, що відповідно до п.5.1 договору №200214/1 від 20.02.2014р. половина попередньо сплачених ТОВ"Авто-Трейд Україна" (позивача за первісним позовом) грошових коштів в сумі 79156грн. утримана ТОВ"Холлеман Україна" (відповідачем за первісним позовом) як неустойка за порушення умов договору, яке полягає у відмові від перевезення вантажу після підписання заявок, про те, що згідно з попередньо наданими заявками позивач позначив транспортні засоби не певними розмірами, а конкретними реєстраційними номерами, а відповідач був зобовязаний поставити під завантаження лише ті засоби, які мають вказані у заявках реєстраційні номери, про те, що відповідач виконав зобовязання за договором, про відсутність вини відповідача в ситуації, яка склалася, про те, що позивач протримав ці засоби більше доби на місці завантаження, про недоведеність позивачем обставин та причин того, що поставлені транспортні засоби не підходили для перевезення, про те, що висновком призначеної по справі судової інженерно-технічної експертизи дана чітка і однозначна відповідь, що поставлені відповідачем автомобілі з полупричепами-платформами придатні для перевезення вантажу, про те, що відповідно до п.2.2 договору відповідач не зобовязаний здійснювати завантаження, кріплення та укладку вантажу позивача, завантаження повинен здійснювати безпосередньо позивач, про те, що за договором всі умови, повязані з видом автомобілів, їх належністю та розміром сторони узгоджують у транспортних заявках, у звязку з чим, твердження позивача відносно поставки автомобілів, які не належать відповідачу є безпідставними, про те, що позивач здійснив попередню оплату послуг і цим підтвердив свою згоду на всі умови договору, про те, що твердження позивача та господарського суду стосовно відсутності у відповідача дозволів на перевезення не відповідають дійсності, оскільки на даний момент отримані два дозволи від Державного агентства автомобільних доріг України, а також про те, що згідно з договором відповідач не був зобовязаний надавати позивачу будь-яких дозволів;

- позивач за первісним позовом вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідач надав під завантаження транспортні засоби, які не відповідають типу вантажу для перевезення, запропонований відповідачем варіант здійснення транспортування фюзеляжу на днищі вертольота був неприйнятний, оскільки згідно з технічними умовами транспортування данного виду майна його перевезення без механічних пошкоджень корпусу фюзеляжу неможливе, що було встановлено працівниками дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекспорт", невиконання зазначених умов договору підтверджується листом відповідача №270 від 27.02.2014р., на порушення відповідачем п.10.4 договору в частині залучення для забезпечення виконання зобовязання третіх осіб, на те, що позивач не здогадувався про наміри відповідача передати свої обовязки за договором третій стороні без погодження з позивачем, на те, що, у цьому звязку, утримання відповідачем грошових коштів в розмірі 50 процентів від суми фрахту як штрафних санкцій за відмову від перевезення є безпідставними, а також на те, що при здійсненні перевезень великогабаритним транспортом необхідно отримати дозвіл від Державтоінспекції і погодити маршрут слідування з відповідним територіальним підрозділом автодору, такого дозволу та погодження у відповідача не було;

- дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" державне зовнішньоторго-вельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекспорт" в наданих до апеляційного суду письмових поясненнях проти апеляційної скарги заперечує, представник підприємства в судові засідання не зявився, про час і місце судового засідання підприємство повідомлено належним чином;

- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на адресу апеляційного суду направлена заява про розгляд справи за його відсутністю та з вимогами про задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2014р. ТОВ"Холлеман Україна" (перевізником) та ТОВ"Авто-Трейд Україна" (клієнтом) укладено договір транспортного експедирування №200214/1, на підставі якого перевізник зобовязався від свого імені та за рахунок коштів клієнта здійснити комплекс робіт по організації перевезень вантажів автомобілями у міських, міжміських та міжнародних сполученнях, а клієнт оплатити послуги.

Згідно з п.1.3 договору клієнт предявляє, а перевізник приймає до перевезення вантаж на підставі заявки, яка являється невідємною частиною договору.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3, 2.4, 2.6 договору перевізник зобовязався також здійснювати контроль правильності укладки, надійності кріплення вантажу в кузові автомобіля та перевірку відповідності вантажу супровідним документам, дотримуватися умов перевезення вантажу, вказаних у заявці, доставляти вантажі до пунктів призначення в строки, вказані в заявці та подавати під завантаження справний рухомий склад, який відповідає типу вантажу, що підлягає перевезенню.

В п.п.3.1, 3.3, 3.5 договору сторонами узгоджені зобовязання клієнта по своєчасному направленню перевізнику заявки, у тому числі, з зазначенням найменування, ваги і габаритів вантажу, типа рухомого складу та інших відомостей для організації конкретного перевезення, повідомленню перевізника про відмову від раніше замовленого автотранспорту при міжнародних перевезеннях не менш як за 48 годин до строку його представлення, організації та забезпечення: безпечного ведення завантажувально-розвантажувальних робіт на території складів, недопущення при цьому простою автомобілів під завантаженням та розвантаженням більш ніж кількості годин, яка вказана в заявці, правильної компоновки, комплектації та маркування вантажу, якості завантаження, укладання та пакування вантажу таким чином, щоб виключати його псування, бій, знищення та пошкодження під час руху автомобіля.

П.4.3 договору передбачена відповідальність клієнта за кожний день простою з його вини у вигляді сплати перевізнику штрафу в розмірі 250 євро по комерційному курсу на день оплати за кожну добу простою, якщо інше не обумовлено заявкою.

Відповідно до п.6.1 договору оплата послуг перевізника здійснюється за договірними цінами у строки, узгоджені в заявці.

Згідно з п.10.4 договору кожна з сторін має право залучати для забезпечення виконання своїх зобовязань третіх осіб лише у випадку письмової згоди іншої сторони.

Виходячи з умов договору, позивач за первісним позовом надав відповідачу заявки №№82, 83 від 25.02.2014р. на прийняття до перевезення фюзеляжу вертольотів МИ-24 довжиною 10 м, шириною 3.5 м та висотою 3.0 м.

У поданих заявках тип транспортних засобів визначено як тягач DAF, напівпричеп-платформа, реєстраційний номер: тягач WJ 1071А, напівпричеп-платформа WJ 953АF, водій: ОСОБА_5 та тягач DAF, напівпричеп-платформа, реєстраційний номер: тягач WJ 96274, напівпричеп-платформа LRУ 67 UJ, водій: ОСОБА_6, дати завантаження: 26.02.2014р., дати розвантаження: 02.03.2014р..

Відповідно до п.п.4.1, 4.4 заявок повна вартість перевезень складає по 5650 євро, умови оплати: 50 процентів попередня оплата 2825 євро, 50 процентів по факту проходження пунктів пропуску 2825 євро.

П.п.5.1 заявок встановлено, що у разі відмови від перевезення після підписання заявок замовник сплачує пеню в розмірі 50 процентів від суми фрахту.

26.02.2014р. відповідачем позивачу на оплату послуг виставлені рахунки №№82, 83 на суми по 79156 грн., які оплачені останнім в повному обсязі згідно з платіжним дорученням №2676 від 26.02.2014р.

27.02.2014р. відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення №270 про те, що на виконання заявок №№82, 83 від 25.02.2014р. ним були надані два транспортних засоби, призна-чених для транспортування фюзеляжів вертольотів МИ-24 (габарити тралу: довжина 13 м, ши-рина 2.55 м, висота 0.8 м), однак завантаження цих засобів відправником не здійснюється.

Листом №270214/4 від 27.02.2014р. позивач просив відповідача відізвати транспортні засоби з метою запобігання простою з посиланням на неможливість здійснення перевезення вказаного вище вантажу безпосередньо даними засобами.

28.02.2014р. на вимогу позивача відповідачем повернуто грошові кошти в сумі 79156 грн. згідно з платіжним дорученням №5220 від 28.02.2014р..

Вимоги позивача засновані на висновках дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" державного підприємства зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекпсорт", наведених в листі від 27.02.2014р. №РОЕ-30.3/673/1 стосовно невідповідності представлених відповідачем транспортних засобів за своїми технічними характеристиками умовам перевезення даного виду вантажу та відмови від перевезення цього вантажу даними транспортними засобами.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ТОВ"Авто-Трейд Україна" з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ"Холлеман Україна" грошових коштів в сумі 79156грн. за сплачені, але не надані послуги, втрат від інфляції в сумі 2374грн.67коп., пені в сумі 1366грн.25коп. та трьох процентів річних в сумі 312грн.29коп..

ТОВ"Холлеман Україна" звернулося до господарського суду з зустрічним позовом про стягнення з ТОВ"Авто-Трейд Україна" неустойки в сумі 98646грн. та збитків в сумі 5000грн..

При цьому вказана сума неустойки за зустрічним позовом складається з суми штрафу за відмову від перевезення після підписання заявки 50 процентів від вартості перевезення, що складає 5650 євро і на момент подання позову дорівнює 90626 грн. та штрафу за одну добу простою в сумі 250 євро за кожний транспортний засіб, тобто 500 євро, що на момент подання позову дорівнює 8020 грн..

Збитки в сумі 5000 грн. визначені позивачем за зустрічним позовом, виходячи з його витрат на оплату послуг по наданню юридичної допомоги.

В процесі розгляду первісного та зустрічного позовів господарським судом призначено по справі судову експертизу.

Згідно з висновком інженерно-технічної експертизи №2487-14 від 14.08.2014р. транспорту-вання гелікоптерів, зокрема, МИ-24 можливе при двох умовах їх завантаження:

- при умові повного або часткового відєднання шасі, при цьому фюзеляжі (або стійки фюзеляжу) встановлюються на опорні підставки;

- при умові невідєднання шасі.

Стосовно питання щодо можливості завантаження та перевезення фюзеляжів "без пошкоджень" експертом зазначено, що його вирішення залежить від комплексу чинників, які не можуть бути предметом дослідження, оскільки враховують якість використаних матеріалів опорних кріплень, способів кріплення гелікоптера до платформи напівпричепа, дорожніх факторів, тощо.

Задовольняючи первісний позов в частині стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 79156 грн. та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарський суд послався на недотримання відповідачем за первісним позовом положень п.п.25, 34 постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", на відсутність доказів звернення для отримання дозволу на здійснення проїзду великогабаритного транспортного засобу, на те, що повернення грошових коштів, отриманих як попередня оплата не може розцінюватися як грошове зобовязання, а також на те, що у звязку з ненаданням позивачем за зустрічним позовом доказів отримання дозволу Державтоінспекції для проїзду великогабаритного транспортного засобу останній не міг забезпечити законне та безпечне транспортування вантажу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з викладеними вище висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Так, згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.509 названого Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ч.1 ст.627 Кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст.ст.525, 526 Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не допускається. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.935 Кодексу клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору.

Отже ст.935 Кодексу встановлює винятки із загального правила про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобовязань.

При цьому одностороння відмова від договору можлива у будь який час як до початку надання експедиторських послуг, так і в процесі їх надання.

Таким чином, договір транспортного експедирування може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього в повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов"язань його сторін. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Згідно з ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним .

У даному випадку, листом від 27.02.2014р. №270214/4 (т.1, а.с.24) позивач за первісним позовом повідомив відповідача про неможливість здійснення перевезення гелікоптерів транспортними засобами, представленими останнім та з метою запобігання простою цих засобів просив відповідача відізвати техніку, яка прибула.

З урахуванням положень наведених норм зазначені дії позивача за первісним позовом свідчать про реалізацію ним права, передбаченого ст.935 Цивільного кодексу України на односторонню відмову від договору.

Така відмова визнана колегією суддів як обґрунтована, оскільки, виходячи з листа відповідача за первісним позовом від 27.02.2014р. №270 (т.1, а.с.23), габарити поданих під завантаження напівпричепів складають по довжині 13 м, ширині 2.55 м та висоті 0.8 м, в той час, як габарити вантажу, вказані в заявках позивача дорівнюють відповідно 10 м, 3.5 м та 3.0 м, що і слугувало підставою для його висновків про неможливість завантаження гелікоптерів на ці напівпричепи.

Обставини щодо можливості надання послуг належним чином саме цими напівпричепами в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не доведені, докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Також, повертаючи позивачу частину попередньої оплати платіжними дорученням №5220 від 28.02.2014р. на суму 79156 грн. відповідач погодився з такою відмовою.

Щодо вимог позивача з повернення попередньої оплати, перерахованої відповідачу на виконання рахунку №83 від 26.02.2014р., то відповідно до ст.935 Цивільного кодексу України відповідач не позбавлений можливості стягнення з позивача збитків, у разі належним чином підтвердженого факту їх наявності, внаслідок відмови позивача від договору.

Між тим, вказана норма не передбачає підстав утримання експедитором за договором транспортного експедирування попередньої оплати, здійсненої клієнтом, який в подальшому відмовився від договору.

Тому, враховуючи, що зобов"язання за договором №200214/1 від 20.02.2014р. по здійсненню комплексу робіт з організації перевезення вантажу, обумовленого в заявках позивача №№82, 83 від 25.02.2014р. фактично не виконані відповідачем, а також те, що такі обставини не оспорюються відповідачем, позовні вимоги про стягнення з нього попередньої оплати в сумі 79156грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В частині позову про стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 2374грн.67коп., трьох процентів річних в сумі 312грн.99коп. та пені в сумі 1366грн.25коп. слід відмовити тому, що повернення попередньої оплати не є грошовим зобов"язанням, а відповідальність сторін у вигляді пені за неповернення попередньої оплати договором №200214/1 від 20.02.2014р. не передбачена.

Як зазначено вище, на підставі ст.935 Цивільного кодексу України клієнт або експедитор мають право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк.

Щодо досліджуваної справи, то транспортні засоби на виконання заявок №№82, 83 від 25.02.2014р. були подані позивачем за зустрічним позовом під завантаження їх відповідачем за зустрічним позовом 26.02.2014р..

Про відмову відповідача за зустрічним позовом від договору позивач дізнався лише 27.02.2014р., що призвело до простою транспортних засобів протягом однієї доби.

Факт простою транспортних засобів протягом доби сторонами не оспорюється.

У цьому зв"язку колегія суддів вважає достатніми підстави для задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу, передбаченого п.4.3 договору №200214/1 від 20.02.2014р. в розмірі 250 євро. По двох засобах розмір штрафу складає 500 євро.

За офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на момент звернення з позовом сума штрафу дорівнює 8084грн.22коп., але позивачем за зустрічним позовом до стягнення пред"явлено штраф в сумі 8020грн.. Отже у відповідній частині позов підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

При цьому відповідач за зустрічним позовом не довів, що відмова від договору здійснена ним у розумний строк.

В частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5650 євро, передбаченого заявками №82? 83 від 25.02.2014р. за відмову від перевезення в задоволенні зустрічного позову слід відмовити тому, що така відмова визнана колегією суддів обґрунтованою.

Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 5000грн., які складають оплату наданих позивачу юридичних послуг також не підлягають задоволенню.

За положеннями ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Обов"язок доведення обставин щодо наявності збитків, протиправної поведінки відповідача, причинного зв"язку між цією протиправною поведінкою та збитками, а також щодо вини відповідача покладається безпосередньо на позивача.

В установленому порядку зазначені обставини позивачем за зустрічним позовом не доведені, докази в обґрунтування цих обставин не надані.

З огляду на викладене в частині результатів розгляду первісного позову рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, в частині зустрічного позову скасувати частково.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що висновки господарського суду, покладені в обґрунтування оскаржуваного рішення відносно ненадання ТОВ"Холлеман Україна" доказів отримання дозволу Державтоінспекції є передчасними.

Укладеним сторонами договором не передбачено такої істотної умови для надання послуг по перевезенню як наявність вказаного вище дозволу. У разі відсутності дозволу та невиконання зобов"язання по організації перевезень у зв"язку з порушенням відповідачем правил дорожнього руху позивач за первісним позовом мав би право притягнути відповідача до відповідальності, встановленої договором або законом.

Однак, такі висновки господарського суду не вплинули на вирішення спору по суті в частині первісного позову.

Доводи скаржника по поставці під завантаження заявлених позивачем транспортних засобів та про те, що позивачем за первісним позовом не було здійснено завантаження цих засобів визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки визначення в заявках реєстраційних номерів тягачів та напівпричепів не свідчать про обізнаність позивача у розмірах цих напівпричепів, можливості їх належного завантаження гелікоптерами і транспортування, в той час, як обов"язок щодо подачі під завантаження справного рухомого складу, що відповідає типу вантажу, який перевозиться, покладено п.2.6 договору саме на відповідача за первісним позовом.

Посилання скаржника на умови п.3.5 договору, яким на позивача за первісним позовом покладено обов"язок якісного завантаження, укладення та пакування вантажу таким чином, щоб виключити його порчу, бій, зміщення чи пошкодження під час руху автомобілю колегією суддів не прийняті до уваги тому, що якісне завантаження має забезпечуватися позивачем при подачі відповідачем належного рухомого складу.

Зобов"язання позивача по розробці будь-яких кріплень, застосуванні певних матеріалів, з яких виготовлені ці кріплення, розробці технічних умов, на підставі яких ці кріплення застосовуються у разі подання рухомого складу, який не відповідає габаритам вантажу, що перевозиться укладеним сторонами договорам не встановлено.

Посилання скаржника на висновок експертизи також колегією суддів на прийняті до уваги, оскільки відповіді експерта, наведені в цьому висновку не відповідають питанням господарського суду, поставленим на вирішення експертизи ухвалою від 17.07.2014р..

Згідно з цією ухвалою на вирішення експертизи були поставлені питання щодо можливості виконання завантаження та перевезення фюзеляжів гелікоптерів з шасі та без шасі, а також без пошкоджень.

У висновку експертизи на поставлені питання містяться відповіді про можливість транспортування гелікоптерів при від"єднанні шасі та при умові невід"єднання шасі.

Між тим, відповіді на питання щодо можливості перевезення гелікоптерів без пошкоджень як підстави належного виконання відповідачем за первісним позовом (перевізником) зобов"язань по договору №200214/1 від 20.02.2014р. цей висновок не містить.

Керуючись ст.ст.101 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. у справі №904/3334/14 скасувати частково;

- первісний позов задовольнити частково;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" 79156грн., витрати за проведення судової експертизи в сумі 1346грн.12коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1738грн., видати наказ;

- в решті в первісному позові відмовити;

- зустрічний позов задовольнити частково;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна" штраф в сумі 8020грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 160грн.40коп., видати наказ;

- в решті в зустрічному позові відмовити;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна" судовий збір за апеляційною скаргою в сумі 80грн.20коп., видати наказ;

- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 19.08.2015р.